Багато з нас знають слово «Голлівуд» і його характеристику — фабрика мрій. Безліч фільмів, акторів і подій у нас асоціюються із цим словом. Проте в США, окрім «Голлівуду», є велика кількість кінокомпаній, які знімають чудові фільми для внутрішнього американського ринку. Однією з таких компаній є студія «Холмарк» (Hallmark), що спеціалізується на виробництві й транслюванні фільмів для сімейного перегляду.
Показовим є те, що ця компанія не цурається екранізувати сучасні християнські романи про кохання. Так, за мотивами книг письменниці Франсін Ріверс було відзнято вже декілька фільмів. Дізнавшись про це, вирішив поцікавитися, чим же так приваблива для американського глядача екранізація творів Ріверс? І хто вона така — ця відома авторка, книги якої друкують і в Україні?
Франсін Сандра Ріверс народилась 1947 року в родині поліцейського і медсестри. Навчалась в університеті Невади в Ріно. Там здобула ступінь бакалавра гуманітарних наук у царині англійської мови й журналістики. Деякий час працювала репортером, писала некрологи. Згодом почала писати оповідання й повісті, які в період із 1976 по 1985 роки принесли їй популярність. Навіть отримували різні призи й нагороди. Назагал у той час було продано близько 3 мільйонів примірників різноманітних книг Ріверс. Але потім щось змінилось. Вона зникла з письменницького обрію…
І тут треба зробити невеликий відступ, щоби зрозуміти подальші події, які відбулися в житті Франсін. Отож — у Сполучених Штатах жодна релігійна течія не має переваги над іншими. Це надійно забезпечує Конституція країни. З іншого боку — є повна релігійна свобода віросповідання. Завдяки цьому США є однією із найбільш релігійних країн світу. Однак у їхніх церквах, як і в наших, є величезна кількість номінальних християн, для яких релігія — це просто культурна традиція й частина життєвого побуту. Так, у церквах читають Біблію, проводять вивчення Слова й різноманітні молитовні зібрання, проте в певного прошарку американців (знову ж, як і в нас) занадто серйозне ставлення до віри й релігії вважають фанатизмом.
Такою ж «нефанаткою» була і Ріверс. Як каже сама письменниця: «Я виросла там, де Біблію читали, але, скоріше, це ґрунтувалось на принципі: «Ось що тут написано… — а тепер кожен займатиметься своїми справами». Я не дуже багато читала Біблію. Іноді ми клали її так, щоб вітер гортав сторінки, і тоді читали те, що відкривалось. Ніколи я не читала цю Книгу повністю. Я вважала, що й так знаю, про що в ній написано…»
Духовне пробудження Франсін Ріверс почалось із переїзду в нове помешкання. Сусідський восьмилітній хлопчина, зайшовши до неї в гості, з порогу промовив: «Вам пощастило, бо в нашому районі хороша церква». І вона пішла в цю церкву. І стикнулась із тим, що люди, які приходили разом із нею, вивчали Слово по-іншому. Вони хотіли побачити, як практично можна втілити те, що їм відкривається і що Бог хоче змінити в їхньому житті. Це було дивно й незвично.
Згодом Ріверс зізналась, що спочатку все це її не надто цікавило. «Адже як усе відбулось? Я познайомилась із дівчиною, яку теж абсолютно не хвилювали подібні питання. І її мати спитала: «Хочеш, ми помолимось, щоб у тебе пробудилась цікавість до всього цього?» Дівчина відповіла: «Ні, не дуже. Адже це буде нещиро». На що мудра мама сказала: «А нехай ми помолимось, щоб у тебе пробудилась зацікавленість набути цю цікавість?» І дівчина погодилась… І ось я подумала, якщо спрацювало в когось одного, то чому не спрацює в мене? Я помолилась, щоби Бог забрав мою любов до читання любовних романів і замінив її пристрастю до Слова Божого. І відповідь на свою молитву я отримала майже відразу. Бо прокинулось бажання читати Слово, і я прочитала Біблію в той рік повністю».
І відтоді почався новий період життя. Адже перед нею постав вибір: продовжувати писати світські романи про любов і отримувати за них досить добрі кошти, чи почати щось нове? Ріверс вирішує починати писати твори, які б відображали її нові переконання: «…мені довелося вибирати. Кинути все й вірити, що Бог зробить щось нове, чи рухатись у звичному напрямі. Я думаю, що якщо повністю покладатись на Бога, то Він серйозно займеться твоїми справами. Та мені було важко…»
Вирішивши довіритись Богові, Ріверс побачила, що стала не здатна писати. Бог не давав ані натхнення, ані можливостей. У той період вона відчувала, що всі шляхи творчості їй перекриті й усе, що вона пробувала написати, здавалось їй недосконалим і непотрібним. Так тривало три довгі роки. Саме тоді вона почала глибше аналізувати своє життя у світлі Слова, вивчаючи Біблію від початку до кінця.
І саме тоді Франсін зрозуміла, що письменництво було її ідолом. А Господь працював із нею, щоби вона змогла піти Його шляхом, а не тим, який сама визначила для себе. Це був час духовної боротьби й очищення. І лише тоді Бог подарував натхнення…
Франсін щиро зізнається: «Наприкінці трирічного періоду, коли я вже знала, що письменництво перестало бути моїм ідолом і перестало визначати мою особистість, ми в церкві проходили курс вивчення книг малих пророків. І дійшли до Книги Осії. Знаєте, це було схоже на те, ніби сильний вітер раптово розчинив двері. І запрошення від Бога: «Це книга, яку Я хочу, щоби ти написала». І цією книгою була «Викуплення любов’ю», яка ґрунтувалась на історії з Книги Осії».
Так, після довгої перерви, першою книгою, яка з’явилась 1991 року, була «Викуплення любов’ю» (Redeeming Love). Цей роман став немов би офіційною заявою-сповіддю віри Франсін. Вона хотіла через свої твори показати, як Бог може змінювати життя людей, незважаючи на обставини, характери й епохи. З іншого боку, своїми творами вона відкриває іншим людям, зокрема письменникам і видавцям, як Господь діє в її житті.
До неї знову прийшов успіх. Видавництва змагались за право видавати чи перевидавати її твори, кінокомпанії екранізували її твори, або знімали фільми за мотивами її книг.
На сьогодні випущено вже понад 20 книг авторки. Це як поодинокі романи, такі як «Викуплення любов’ю», «Останній пожирач гріха», «Сад Ліоти», «Звуки Шофара», так і серії: «Родовід Благодаті», «Під знаком Лева», «Сини підбадьорення», «Спадок Марти».
Книга «Останній пожирач гріха», за якою зняли однойменний фільм, удостоєна премії «Золотий Медальйон» за визначні літературні здобутки. Книги «Ехо в темряві», «Світанок наступить неодмінно» і «Червона нитка» три роки поспіль здобували премії в номінації «Надихаючий роман року», найвідомішої американської премії Rita Award, яка присуджується письменникам в жанрі романтичної фантастики.
Сама Франсін Сандра Ріверс сьогодні проживає в Північній Каліфорнії. Саме там відбуваються події більшості її романів. Вона одружена, має троє дітей і вже п’ятеро внуків. І визнає, що хоче сама через письменницький дар ще більше наблизитись до Господа, щоби через призму її робіт весь світ побачив, як багато Ісус Христос зробив і досі робить у її житті.
Кожного із нас Бог проводить своїм шляхом. Важливо тільки пильнувати, аби наші серця були відкриті для того, щоби почути Божі слова й побачити Його шлях для нас. І приклади змінених життів і вибору життєвого шляху, які походять не із часів давньої історії, а з нашого сьогодення, змушують замислитись: «Боже, може, я замружився, а сам плачу, що нічого не бачу? Може, я йду туди, куди хочу, а не туди, куди потрібно?»
Відповідь на ці запитання вкрай важлива для кожного. Адже лише пізнавши своє призначення й покликання у світлі того, що каже Бог про мене, я зможу віднайти щастя й наповненість життя. І без сумніву йти по життю. Як це стверджує своїм життям Франсін Ріверс.
Олег Блощук, магістр теології, викладач народних звичаїв, свят та обрядів, пастор євангельської християнської церкви «Скеля» м. Рівного