Анорексія в підлітків

Опис ситуації
Працюючи зі студентами, я помітила, що більшість із них, особливо дівчата, мають нездоланне бажання бути стрункими й спортивними. Задля цього практично всі вони сидять на дієтах, відвідують спортзал, відмовляються від харчування в їдальні й відчувають себе винуватими, коли з’їдають зайвий шматочок торта. Насправді, вага більшості з них у нормі, або навіть і менша — однак усі мріють про схуднення й удосконалення свого тіла, до чого, зрештою, повсюдно заохочує реклама: акцент на здоровий спосіб життя і схуднення для більш успішного життя й досягнення щастя. Бажання бути здоровим — це хороший намір, якщо це не стає нав’язливою ідеєю.
Відмову від повноцінного харчування задля «маніакального» бажання схуднути називають захворюванням на анорексію — «добровільне голодування», яке може призвести до виснаження організму людини, а в поодиноких випадках — до смерті» [1]. Анорексію зазвичай вважають захворюванням жінок, тому що близько 90 % усіх хворих — дівчата у віці 12–24 років. Ще 10 % — дорослі жінки й чоловіки [2]. Це складне захворювання, із яким людина не може справитись самотужки, тому що вона не бачить цієї проблеми і вважає, що з нею все гаразд, усе під контролем. На підтвердження своєї правоти такі люди навіть наводять тексти з Біблії про необхідність посту й очищення — їхній мозок ніби в тумані, тому видає неправильні очікування, що є наслідком неправильних цінностей [3].
Що ж потрібно зробити, щоб допомогти таким людям і самим не потрапити на цей гачок? Що Біблія говорить про анорексію? На перший погляд, здається, нічого. Навпаки, різні тексти Писання попереджують про шкідливість переїдання і заохочують до стриманості в їжі. Навіть є приклад Ісуса Христа, що постив 40 днів у пустелі. Можливо, не все так погано з бажанням схуднути? Спробуємо з’ясувати.
Аналіз проблеми
Анорексія в перекладі означає «нервова втрата апетиту», захворювання, «яке має психологічні й фізичні причини», при якому руйнуються «такі біохімічні функції організму, як гормональний баланс, серцевий ритм, температура тіла, а також менструальний цикл» [4].
Головними ознаками анорексії вважають:
• страх набрати вагу, незадоволення своїм зовнішнім виглядом — почуття у людини, що вона занадто повна, навіть тоді, коли її вага нижче норми. Прагнення мати досконалу форму тіла;
• коли немає ніякого логічного пояснення різкої втрати ваги тіла;
• відсутність у дівчат не менше ніж трьох менструальних циклів, котрі мають бути зазвичай [5];
• виснаження через голодування й рідке харчування, використання проносних медикаментів;
• надмірні фізичні навантаження; руки, ноги й інші частини тіла завжди холодні;
• суха шкіра; рідшає волосся на голові, однак на інших частинах тіла може бути м’який пушок;
• депресія, дратівливість, обман, відчуття вини й презирливе ставлення до себе;
• зосередженість на собі, замкнутість [6].
Фахівці цієї проблематики вважають, що причини захворювання слід шукати в сім’ї й оточенні хворого. Часто появі захворювання передують проблеми, з якими людина не може справитись і вирішує схуднути, щоб виправити ситуацію — наприклад, стрес через неприйняття (розрив стосунків), небажання дорослішати [7], зміни в фізіології —
статеве дозрівання, надмірна батьківська вимогливість (підвищений інтерес до здорового харчування, нав’язаний рекламою і це культивується в сім’ї), руйнування дружніх стосунків [8].
Однак дехто може заперечити, що всі молоді люди стикаються з такими труднощами, але не всі хворіють на анорексію. Важко не погодитись із цим, тому, на мій погляд, проблему захворювання потрібно шукати не тільки в зовнішніх факторах, але й у самій людині. Фахівці вирізняють такі причини захворювання: біологічні (генетична схильність), психологічні (вплив сім’ї та внутрішні конфлікти), соціальні (вплив середовища: очікування, наслідування, зокрема щодо дієти) [9].
Надмірна опіка та вимогливість із боку батьків можуть довести людину до депресивного й невротичного стану [10]. А також сприяти розвитку численних комплексів, коли людина не може прийняти себе такою, яка вона є, живе з почуттям вини, впадає в депресію або нав’язливий стан щодо потреби в любові й прийнятті, а також прагне самостійно все контролювати. Зокрема, людина обирає контролювати свою вагу, щоб досягнути видимих результатів і вирішити свої проблеми.
Біблійне вчення і практичні рекомендації щодо вирішення проблеми
Анорексія — це нав’язливе бажання схуднути. Біблія говорить: «Усе мені можна, та не все на пожиток. Усе мені можна, але мною ніщо володіти не повинно» (1 Кор. 6:12). Робимо висновок — якщо бажання схуднути займає всі думки людини, то це не те, чого хоче від нас Бог. Завдяки стрункості люди хочуть отримати схвалення й завоювати симпатію у людей, проте написано: «Бо тепер чи я в людей шукаю признання чи в Бога? Чи людям дбаю я догоджати? Бо коли б догоджав я ще людям, я не був би рабом Христовим» (Гал. 1:10). Тому бажання сподобатись і заслужити схвалення людей через худорлявість робить нас рабами людей, а не Христа, що гостро суперечить Писанню й Божим заповідям.
Бог створив людину, Він знає, яким має бути Його твориво, і полюбив його ще там — в утробі матері. Відмовляючись від їжі, порушуючи природні функції організму, ми руйнуємо Божу працю — Його творіння (Пс. 138:14–16). Отже, якщо поміркувати про шкідливість анорексії, то бачимо, що Біблія, не називаючи самої проблеми, говорить про неї, а також дає дієві способи вирішення цієї ситуації.
Як допомогти хворим? Оскільки ця проблема зачіпає багато сфер і люди хворіють як духовно, так і фізично, то й вирішувати її потрібно комплексно.
• Першочергово з людиною потрібно встановити дружні й близькі стосунки, інакше може виникнути хибне почуття, що замість допомоги ви хочете зашкодити їй.
• По-друге, потрібно зрозуміти, наскільки глибоко вкорінене бажання схуднути, з’ясувати джерело й причини цього бажання.
• За допомогою спеціальних тестів визначити ступінь розладів, викликаних порушенням харчування [11];
• Проінформувати про саме захворювання і його наслідки — переконати в необхідності медогляду.
• Навчити правильно харчуватися, допомогти подолати страх щодо необхідності набрати вагу до норми.
• Показати вихід із цієї проблеми, підвівши до Ісуса Христа, який любить кожну людину й ніколи не залишає, але допомагає подолати всі життєві труднощі.
Оскільки головні причини анорексії приховані у свідомості людини, необхідно визначити, що призвело до цього, допомогти знайти вихід. Якщо людина посилається на Біблію, що Ісус постився і що Бог давав повеління очищатися Своєму народу, то потрібно пояснити людині призначення посту й суті очищення — в якому головний акцент не у відмові від їжі, а в духовному наближенні до Бога щодо конкретної потреби й смирення перед Ним. Це протилежне егоїстичному бажанню вдосконалити своє тіло, щоб заслужити любов і повагу людей (Ездр. 8:21; Іс. 58:5; Йоіль 1:14 та інші). Показати, що кожен піст мав початок і кінець, ні Христос, ні інші біблійні особистості не відмовлялись від їжі назавжди. А різні чутки про людей, що повністю відмовились від їжі й живуть за рахунок енергії сонця чи вуглекислого газу, є неправдивими. Таких гуру просто немає на світі, тому що вони змушені таємно споживати їжу [12]. Розуміючи, що людина руйнує своє тіло й через прагнення вдосконалення завдає собі шкоди, той, хто консультує анорексика, має допомогти йому зрозуміти, що він руйнує те, що Бог створив досконалим (Пс. 138:14–16). Такі люди прагнуть любові [13], тож необхідно показати, що Бог полюбив їх не за щось, якісь заслуги (Іс.43:1; 1 Кор. 1:29 та інші), що любов Господа більша, ніж людська, і догоджати потрібно Йому, а не людям.
Оскільки хворі часто відчувають глибоке почуття вини, тим самим караючи себе відмовою від їжі або ж навпаки, стараються так заслужити чиєсь схвалення [14], їм потрібно показати, що милість Божа вища за все (Іс. 54:10), що, навіть коли рідні чи друзі відвертаються від людини, Господь поруч (Пс. 26:10). Такі люди вважають, що вони можуть усе самі контролювати і самі справляться з ситуацією, але насправді це не так, тому їх потрібно навчити, що ця дорога небезпечна і тільки з Богом можливо все змінити й рухатися в правильному напрямі (Пр. 3:5–6; 14:12).
Деякі вважають анорексію священнодією, завдяки якій люди прагнуть довести, що вони стоять вище від усього земного й самі можуть вершити свою долю. Ось що пишуть на форумах такі люди: «Анорексія — це культ, це хобі, це інше життя. Хворіючи анорексією, ти наближаєшся до Бога, тому що можеш обійтися без їжі. Якщо коротко, анорексія — це круто» [15]. На підтвердження цього вони цитують текст із Біблії про те, що їхні тіла — це храм Божий (1 Кор. 3:16–20). У такому разі душеопікунові необхідно правильно підвести людину до істини, що турбота про тіло, як храм, не має зводитись лише до зовнішнього, але й бути спрямованою на внутрішнє очищення саме духовної людини і що духовними плодами ми догоджаємо Богові (Євр. 10:8–25).
Головне для тих, хто працює з хворими анорексією, пам’ятати, що це поступовий процес, котрий потрібно пройти з людиною в молитовному стані й детально розібратися в причинах, які призвели її до такого стану. Шукати вирішення всіх духовних проблем треба у світлі Божого Слова.

Альона Ткаченко

Література

1. Пэрротт Лес и Лесли. Подросток и его проблемы. — СПб. : Библия для всех, 2007. — С. 203.
2. Анорексия как образ жизни. http://planeta.moy.su/blog/anoreksija_kak_obraz_zhizni/2013-05-21-52317 (10.05.2015)
3. Майер, П. Минирт, Ф. Введение в психологию и консультирование. Методы и подходы, основанные на христианском мировоззрении. — М. : Духовная академия Апостола Павла, 2006. — С. 67-69.
4. Перротт III, Лес, 2007:200.
5. Перротт III, Лес, 2007:201.
6. Перротт III, Лес, 2007:203.
7. Ньюкомб Н. Развитие личности ребенка. Серия: «Мастера психологии». — СПб. : Питер, 2002. — С. 557. (640 с.)
8. Димитрова С. Р. Анорексия: стремление к совершенству или болезнь? http://www.oniona.vn.ua/11-publikatsii-i-doklady/28-anoreksiya-stremlenie-k-sovershenstvu-ili-bolezn.html (10.05.2015)
9. Анорексия как образ жизни. http://planeta.moy.su/blog/anoreksija_kak_obraz_zhizni/2013-05-21-52317 (10.05.2015)
10. Раттер М. Помощь трудным детям. Серия: «Мир психологии». — М. : Апрель Пресс, Изд-во Эксмо-Пресс, 1999. — С.175.
11. Перротт III, Лес, 2007:207.
12. Корякин, К., Голодание. http://vitalfood.ru/golodanie.html (10.05.2015)
13. Хант, Джун, Ключи как помочь себе и другим в решении жизненных проблем / Серия «Библейское консультирование». — М. : Ассоциация «Духовное возрождение», 2003. — Т. 2. — С. 82.
14. Хант, Джун, Т.2., 2003:86.
15. Анорексия: история болезни. http://www.rusmedserver.ru/beauty/bart/20.html (10.05.2015).