Автор Ольга Прокопович, м. Рівне
Мета: сформувати в учнів розуміння поняття «конфлікт», розглянувши причини його виникнення, фази розвитку, шляхи подолання конфлікту та його наслідки; розглянути внутрішній конфлікт особи. Продовжувати розвивати вміння учнів працювати з Біблією; аналізувати й порівнювати факти, формулювати висновки; поглиблювати вміння учнів працювати в групі; розвивати емоції учнів. Сприяти формуванню в учнів християнського світогляду.
Обладнання: Біблія; картки червоного, жовтого і зеленого кольорів, скотч, ватман із намальованим на ньому контуром світлофора; картки із завданнями для роботи в групах; таблиця «Наслідки конфлікту».
Тип уроку: урок сприйняття нових знань.
Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви… (Мт. 7:12)
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
Вітання.
Учитель. Добрий день, діти. Мир вам! А як ще можна привітатись? Нам потрібно два добровольці, які б це продемонстрували. Я називатиму ситуацію, а ви продемонструйте відповідний спосіб вітання.
Отже:
- ранок, ви зустрічаєтесь з мамою (татом);
- зустріч із сусідом у під’їзді;
- зустріч із близьким другом (подругою);
- зустріч з однокласником, який учора вас образив;
- зустріч із товаришем, якого ви боляче штовхнули, чи інші ситуації.
Дякую добровольцям. Діти, ви звернули увагу, який вираз обличчя був у них під час вітання? Важливо, що під час вітання відбувається контакт очима — це сприяє виникненню позитивної внутрішньої установки. А рукостискання — це символічний жест відкритості й доброї волі.
II. Мотивація навчальної діяльності
Учитель. А ви помітили, що під час зустрічі із вашим кривдником не хочеться вітатись? Чомусь не виникає позитивних емоцій… Як швидко відновляться нормальні стосунки з людиною, яка вас образила? Як назвати ситуацію, під час якої ви для подруги перетворились на її «затятого ворога»? Чи справді це так? І де вихід? Сьогодні спробуємо відповісти на ці та інші питання, бо тема нашого уроку…
III. Повідомлення теми і мети уроку
IV. Сприймання нових знань
1. Учитель. Відомий французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері назвав спілкування між людьми найбільшою розкішшю на світі. Але спілкування людей — досить складний і тонкий процес. Кожен із нас учиться цього мистецтва все життя, набуваючи досвіду, часто шляхом помилок і розчарувань. І, на жаль, досить часто ми потрапляємо в ситуації, які визначаємо як конфліктні.
Конфлікт (лат. conflictus — «зіткнення, сутичка») — це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження й сильне загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень у стосунках та гострої боротьби.
Чи доводилось вам потрапляти в таку ситуацію? Що ви тоді пережили?
2. Вправа «Як на долоні» (Ця вправа актуалізує особистісний досвід переживання конфлікту та демонструє відмінності в сприйнятті конфлікту різними людьми. Учитель пропонує учням: заплющити очі; витягнути вперед руки долонями догори й уявити на своїх долонях КОНФЛІКТ; «потримати» його в руках, а потім зробити з ним усе, що вони захочуть).
Обговорення вправи:
— Як вам уявлявся конфлікт?
— Якого він був кольору?
— Що вдалось зробити з конфліктом?
— Як ви почуваєтесь тепер? (Заслухати відповіді учнів.)
3. Учитель. Як часто у вашому житті трапляються конфлікти? А в житті інших людей трапляються конфлікти? А в минулому конфлікти були, чи це ознака «просунутого» XXI ст.?
Так, справді, уся історія людства рясніє конфліктами. Можливо, хтось наведе приклади? (Очікувана відповідь: конфлікт диявола з Богом призвів до виникнення нового конфлікту — конфлікту Адама і Єви з Богом, найперший конфлікт в історії людства. Наступними відомими конфліктами стали: конфлікт Каїна і Авеля, Лота і жителів Содому, Ісава та Якова, Йосипа і його братів, Мойсея та фараона та ін. приклади).
Конфліктні ситуації настільки поширені в суспільстві й житті окремих людей, що в середині XX ст. виникла ціла наука — конфліктологія. Термін «конфлікт» не зустрічається в Біблії, але легко розпізнається за описом.
4. Учитель. Що ж нам треба знати про конфлікт?
Отже, конфлікт — це соціальне явище. І як явище воно має свої причини, розвиток, особливості перебігу та наслідки.
Ставлення однієї людини до іншої реалізується через спілкування, бо воно є засобом передання суспільного досвіду. У процесі спілкування внутрішній світ однієї людини розкривається для іншої; відбувається взаємний обмін діяльністю, інтересами, почуттями тощо; виробляються норми поведінки, взаємодії.
А звідси і причини конфлікту:
- відмінність інтересів, цінностей;
- відмінність у сприйнятті чогось або когось;
- суперечність потреб;
- нестача ресурсів;
- дискримінація (за будь-якою ознакою) тощо.
Будь-який конфлікт має певні фази (етапи) розвитку:
- латентна (фаза зародження конфлікту);
- демонстративна (усвідомлення сторонами виникнення конфлікту, перехід конфлікту з прихованої фази у відкриту);
- агресивна (конфлікт між сторонами не вирішується, а поглиблюється: агресія з однієї сторони породжує ще більшу агресію з іншої сторони);
- батальна (фаза вирішення конфлікту).
Зверніть увагу на такі два моменти. По-перше, сама людина визначає ситуацію як звичайну або як конфліктну для себе. По-друге, за даними соціології імовірність розв’язання конфлікту в різних фазах (етапах) його розвитку різна. Як ви думаєте, у якій фазі вона найбільша? Правильно, у фазі зародження конфлікту — 92 %! У фазі демонстрації конфлікту вже 46 % і в агресивній фазі (ескалація конфлікту) всього лише 5 %, у фазі вирішення конфлікту 20 %.
Як показує досвід, вихід із конфлікту, тобто його розв’язання, може відбуватись по-різному. Конфліктологи виділяють 5 основних стратегій (стилів) поведінки учасників конфлікту під час його вирішення (інколи їх називають шляхами подолання конфлікту):
1) співробітництво (консенсус) — сторони зацікавлені у вирішенні проблеми із урахуванням інтересів кожної сторони;
2) компроміс — сторони досягають згоди шляхом взаємних поступок;
3) пристосування (поступливість) — одна зі сторін віддає пріоритет іншій у розв’язанні проблеми, орієнтована на повне задоволення вимог іншої сторони;
4) ухиляння (уникнення) — кожна зі сторін не поступається, але й не наполягає на своєму, уникаючи відповідальності за прийняття рішень;
5) протиборство (конкуренція) — прагнення наполягти на своєму шляхом відкритої боротьби, застосовуючи різні методи тиску.
Чи впізнали ви свій стиль поведінки під час конфлікту?
Наслідки конфлікту мають величезне значення не тільки для сторін конфлікту, але й для «спостерігачів». Оскільки конфлікт — це зіткнення чи сутичка, то в ньому обов’язково будуть переможений і переможець, навіть коли досягнуто консенсусу. Бо людина — не бездушний робот, а багатогранна істота з почуттями та емоціями. (Пам’ятаєте анекдот про чайні ложечки, які пропали? Так ось, «ложечки знайшлись, а осад залишився»).
В Ізраїлі була приказка: «…Батьки їли неспіле, а оскома в синів на зубах» (Єз. 18:1-2).
Наслідки конфлікту в Едені були жахливими: гріх батьків передався дітям (став спадковим), Бог прокляв землю, а змій став «…проклятішим над усю худобу, і над усю польову звірину!..» (Бут. 3:14). Ось і виходить, що згрішили двоє, а наслідком цього конфлікту стала вселенська катастрофа — руйнування стосунків із Богом і смерть.
Відновлення втрачених стосунків далось дорогою ціною — розп’яттям Ісуса Христа, Єдинородного Сина Божого, «… щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне» (Iв. 3:16).
Отже, наслідки конфлікту можуть бути і негативними (деструктивними), і позитивними (конструктивними).
Роздати учням на кожну парту аркуш із таблицею наслідків конфлікту.
Учитель. Слід зауважити, що зовнішньою ознакою розв’язання конфлікту є лише повне завершення інциденту, а не його тимчасове припинення, яке часто стає причиною нового конфлікту.
Але що змушує людей конфліктувати? Яка глибинна причина цього, на жаль, такого поширеного явища? (Заслухати відповіді учнів.)
Як ми вже зазначали раніше, причину слід шукати в далекому минулому, коли відбулося гріхопадіння перших людей і гріх став невід’ємним спадком усіх наступних поколінь. Гріховна людська природа автоматично вступила в конфлікт на всіх рівнях: зі святим і праведним Богом, із собі подібними і сама з собою. Адже перш ніж людина щось скаже чи зробить, усередині неї відбуваються дуже складні фізіологічні, психологічні та інші процеси, у результаті яких вона часто переживає свій власний, внутрішній, конфлікт.
Внутрішній конфлікт особи — це стан, у якому в людини є суперечливі та взаємовиключні мотиви, цінності та цілі, з якими вона в цей момент не може впоратись, не може виробити пріоритети поведінки.
Примирення з Богом, яке відбувається через покаяння й прийняття викупної жертви Ісуса Христа, приводить до вирішення внутрішньо-особистісних конфліктів і, як результат: зняття внутрішньої напруги, досягнення стану внутрішньої рівноваги, стабільності, гармонії тощо. А відтак відкриває шлях для розв’язання конфліктів між людьми, знову ж таки, через: пізнання себе, аналіз своїх помилок і недоліків, усвідомлення своєї відповідальності, позбуття лицемірства й дріб’язковості, заздрості й неправди тощо. Саме цього навчає нас Біблія — любити ближнього і прощати йому: «Отче наш,.. і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим…» (Мт. 6:9).
V. Осмислення знань учнями
1. Учитель. Розповім вам одну історію.
Якось молодий воїн прийшов до мудрого старця і попросив: «Шановний, розкрий мені таємницю життя: у чому різниця між раєм і пеклом?» Старець на мить замислився, а потім сказав: «Молодий чоловіче, ти занадто дурний і неосвічений: тобі цього не зрозуміти». Почувши таку відповідь, воїн скипів: «Та за такі слова я готовий тебе вбити!» — і одразу схопився за зброю. Але тієї ж миті старець сказав: «Мої слова не були прямою відповіддю на твоє питання. Я просто хотів побачити твою реакцію на брутальність із мого боку. І тепер бачу, що ти живеш за принципом «око за око, зуб за зуб». Але це і є пекло, бо на твою силу, злість і агресію я можу відповісти тим самим. Але хіба тоді буде кінець гніву, злості чи образам?» Почувши ці слова, воїн вибачився за гарячковість, опустивши зброю, додав: «Ти маєш рацію. Напевно, я — таки занадто дурний, коли не побачив різниці між відповіддю та брутальністю». Усміхнувшись, старець сказав: «А ось тобі й друга половина відповіді: рай — це коли людина готова простягнути руку на знак примирення».
Як ви думаєте, що потрібно ще робити (чи не робити), аби не потрапляти в конфліктні ситуації? Що з цього приводу радить Біблія?
2. Робота в групах. (Методичні рекомендації. Кожна група розробляє 3-5 правил, дотримуючись яких можна уникнути конфлікту. Через 5-10 хв. правила зачитують (перша група зачитує свої правила повністю, а кожна наступна — лише ті, які ще не прозвучали). Один з учнів (прес-секретар) на дошці (на ватмані чи аркуші А-4) записує ці правила, а решта учнів занотовують їх у своїх зошитах).
Завдання для груп
1 група. Мт. 5:9, 24-25, 44-48; Лк. 6:35-36; Пр. 3:3-4; 6:16-19; Еккл. 9:18.
2 група. Рим. 12:16-19; 14:19; 2 Кор. 12:20б; 13:11; Гал. 5:26; Пр. 20:3; 21:9; 22:10.
3 група. Еф. 4:32; 1 Сол. 5:13-15; 2 Сол. 3:16; Лев. 19:17-18; Пр. 10:12; 13:10; Зах. 7:9.
4 група. 1 Тим. 2:1-2; 6:3-5, 8-10; 2 Тим. 2:22-24; Євр. 12:14; Пр. 15:18; 16:28-29; 18:6-7.
5 група. Як. 3:16-18; 4:1; 1 Петр. 3:10-11; Фил. 2:4; Пр. 26:17-21; 28:25; 29:22; 30:17.
Можливий варіант правил
1. Під час спілкування добирайте слова, які не ображають людей.
2. Обмежуйте своє спілкування з іншими людьми, якщо ви роздратовані чи маєте поганий настрій.
3. Не сваріться, але спокійно й обґрунтовано відстоюйте свою думку так, щоб вона була однозначно зрозуміла для оточення.
4. Будьте порядними, справедливими та милостивими до інших.
5. Не принижуйте опонента й не наполягайте на тому, чого він реально не може виконати.
6. Будьте мудрими й не доводьте непорозуміння до конфлікту.
7. Якщо ви неправі — майте мужність визнати це й попросити вибачення. Не уникайте відповідальності за погані вчинки.
8. Не критикуйте інших, але при потребі тактовно вказуйте на помилки.
9. В усьому знайте міру; уникайте сварок, нерозумних змагань, злих і непристойних жартів.
10. Усмішка, компліменти, трішки гарного гумору збережуть нервову систему і вам, і вашому опонентові.
11. Реалізуйте себе в творчості, спорті, добрих ділах, навчанні, а не в конфліктах.
12. Пам’ятайте, що над кожним із нас і над кожною ситуацією є Бог Вседержитель, Який відповість на вашу щиру молитву й допоможе вирішити ваш конфлікт.
3. Учитель. Як ви думаєте, чому слова, записані в епіграфі до уроку, називають «золотим правилом» моралі?
4. Вправа «Продовжте речення»
Учитель читає початок речення, а учні його завершують.
а) Пробачення допомагає звільнитися від того негативу, який … (накопичився в результаті конфлікту).
б) Найголовніше, – щоб обидві сторони конфлікту бажали … (його вирішення).
в) Взнавайте свої помилки до того, як ваш співрозмовник почне вас … (критикувати).
г) Пам’ятайте, що безвихідних ситуацій … (не буває).
д) Не поспішайте реагувати на чуже … (роздратування).
е) Створіть можливість гідного виходу з конфлікту, щоб зберегти … (час і здоров’я).
є) Визначте справжні причини конфлікту і зосередьте увагу на … (його розв’язання).
ж) Намагайтеся знайти таке вирішення конфлікту, щоб сторони його вийшли з … (найменшими витратами).
з) Дбайте не тільки про своє, але й … (про інших).
VI. Підсумок уроку
1. Учитель. Отже, сьогодні на уроці:
• ви більше дізналися, що таке конфлікт і що його характеризує;
• ви дізнались, що конфлікти можуть бути зовнішні та внутрішні;
• ви дізнались, що справжньою причиною будь-якого конфлікту є егоїзм та гріховна природа людини;
• ви склали перелік правил, дотримуючись яких у людини зменшиться імовірність потрапити в конфліктну ситуацію;
• ви розглянули також шляхи вирішення конфліктів.
Способи вирішення конфліктів у різних людей різні, але з людьми завжди можливо й варто домовлятися.
2. Учитель просить учнів оцінити урок, використовуючи метод «Світлофор». (Учням пропонують картки трьох кольорів: червона відповідає негативній оцінці уроку, жовта — нейтральній (нульовій), зелена — позитивній оцінці. Кожен учень бере лише одну картку того кольору, який, на його думку, відповідає оцінці уроку. На ватмані з контурами світлофора за допомогою скотча учні прикріплюють свої картки-оцінки, групуючи їх за кольорами. Виходить кольорова картина, що відображає оцінку уроку).
VII. Домашнє завдання
Доберіть прислів’я за темою уроку. (Наприклад. Де згода, — там перемога. Поганий мир кращий за хорошу війну. «Мудрість краща від зброї військової» (Еккл. 9:18).)