Ми віримо, що авторитет Біблії поширюється на всі сфери життя, про які вона говорить, тому заохочуємо вчителів-християн використовувати під час викладання своїх предметів поряд з іншими джерелами Слово Боже. Важливо знати самим і викладати учням те, що говорить Бог про той чи інший предмет, інакше учні отримають неповну, а отже, неправдиву інформацію.
Починаючи з XIX ст., у бурхливий період розвитку науки і техніки, віра християн у наукову цілісність і достовірність Писання зазнала серйозних випробувань. Нині все більше християнських дослідників знаходять факти, які підтверджують написане в Біблії й указують на геніального Конструктора. Багато сучасних учених стверджують, що хоча «світ мудрістю не зрозумів Бога в мудрості Божій» (1 Кор. 1:21), вічна божественна істина непохитна.
Наукові знання — це знання, отримані й перевірені точними спостереженнями, повторені експериментально й старанно обґрунтовані. Згідно з таким визначенням, наука має певні обмеження: вона не може займатися вивченням цінностей, намірів і тлумачень. Однак навіть на уроках з природничих дисциплін говорять про цінності, застосовують тлумачення й пояснення, адже факти, які ми спостерігаємо, спонукують до запитань: чому ці факти саме такі, а не інакші? що відбувалося до того, як люди почали записувати свої спостереження? які моральні проблеми випливають із нових наукових відкриттів? Відповіді на ці запитання приходять не в результаті дослідів і спостережень, а базуються на припущеннях: або біблійних, або еволюційно-гуманістичних. Пошуки фактів — це справа науки, а тлумачення фактів залежить від віри в Бога та Його Слово. Вислови багатьох видатних людей підтверджують це.
«Християнська віра перших учених дала їм не просто можливість припускати; вона дала їм мотивацію. Вони вірили, що, вивчаючи природу, відкривають мудрість і силу Творця й таким чином віддають Йому належне» (Джеймс Ф. Джекил (1882–1964), німецько-американський фізик, Нобелівський лауреат з фізики 1925 р.).
«Природа — це лише назва наслідку, причиною якого є Бог» (Вільям Каупер (1731–1800), англійський поет).
«Для мене віра починається з усвідомлення того, що вищий розум дав життя Всесвіту й створив людину. Мені не важко в це вірити, оскільки безсумнівним є той факт, що там, де є задум, є й розум — упорядковане буття Всесвіту підтверджує істинність найвеличнішого вислову всіх часів: «На початку Бог…» (Артур Комптон (1892–1962), американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1927 р.).
«Закони природи — ніщо інше, як думки й посередники Бога — форми, у яких Він діє і втілює задумане Його провидінням і волею» (Брайан Едвардс (1968 р. н.), англійський фізик).
«Наука — всього-на-всього накопичення фактів, а не золотий ланцюжок істин, якщо ми відмовляємось зв’язувати її з троном Господнім» (Френсіс П. Кобб (1822–1904), ірландський письменник).
«Досвід тривалих наукових досліджень переконує мене в тому, що віра в Бога… дає чудовий стимул людині, яка намагається проникнути у сферу невідомого» (Жан Луї Агассіз (1807–1873), швейцарський і американський природодослідник).
«На ділах Божих лежить відбиток мудрості й могутності, який чітко відрізняє їх від діл людських, які є лише слабкою подобою діл Божих. Не лише світло Сонця, але й мерехтіння світлячка проголошує Його славу» (Джон Ньютон (1725–1807), англійський священнослужитель).
«Природа — така ж божественна книга, як і Писання; кожна може приховувати таємниці, але кожна дає й очевидні практичні уроки для повсякденного життя» (Брайан Едвардс).
«Бог доклав зусилля, створюючи, формуючи, обставляючи й прикрашаючи цей світ, зовсім не для того, щоб ті, кого Він створив у цьому світі, нехтували ним; водночас добре, якщо вони не люблять цей світ настільки, щоб віддавати йому перевагу перед Творцем» (Едвард Хайд Кларендон (1609–1674), англійський історик).
«Чудові квіти — це усмішка благого Бога» (Вільям Вілберфорс (1759–1833), англійський політик).
«З погляду генетики, у Бога є всі можливості створити кожну людину не такою, як інші. Число генетичних комбінацій складає 3 мільйони в 30-му степені, і Бог ще не використав їх усіх. Двох однакових людей не існує» (Джеймс Даунінг).
«Конгрес США доручив військово-морській обсерваторії стежити за визначенням точного часу як на території Сполучених Штатів, так і на всіх морських суднах… Через постійні інтервали часу вони наводять телескоп на конкретні зорі. Коли зоря досягне встановленого положення в телескопі, вони перевіряють хронометр. Якщо час на їхньому годиннику не відповідає положенню зорі, вони ніколи не говорять: «Сьогодні вранці зорі на мікросекунду спішать», — вони говорять: «Змініть час на хронометрі» (Джеймс Даунінг).
«Сенс і радість моєї науки приходять до мене в ті рідкісні хвилини, коли я відкриваю щось нове й говорю сам до себе: «Так ось як Бог це створив!» Моя мета — зрозуміти хоча б маленьку частинку Божого задуму» (Генрі Ф. Шефер (1944 р.н.), американський хімік).
«Дані фізики елементарних частинок і астрофізики можна розглядати як красномовне свідчення існування Творця світу, який ретельно підібрав параметри фундаментальних частинок матерії для того, щоб у Всесвіті… створити умови, придатні для існування… людини…» (Володимир Нікітін (1934 р.н.), російський учений-фізик).
Що вище — розум людини чи Бог?
ХХ ст. можна назвати віком «наукового вибуху». За останні 50 років наука просунулась вперед набагато дальше, ніж за 5000 попередніх років! 90 % учених, які коли-небудь жили у світі, є нашими сучасниками. Здатність людини винаходити нове торкнулась буквально всього на світі. Однак у яку галузь наукового дослідження людина не проникає, виявляється, що природа завжди й у всьому може претендувати на перше місце.
Сучасна навігація і птахи
Наприклад, птах сивка, який гніздиться на Алясці, зимує на Гавайських островах, розташованих на відстані 3 500 км посеред Тихого океану. Ще дивніше, що пташенята відлітають у теплі краї через декілька тижнів після батьків — без провідника! Яким чином птах навчився навігації?
Досягнення фототехніки і людське око
Чутливий експонометр, безпосереднє автоматичне фокусування, ширококутовий об’єктив, здатність миттєво змінювати ступінь розпізнавання — це дивовижні властивості людського ока. Хто сконструював око?
Кондиціювання повітря і вулик
Для того щоб личинки бджіл могли розвиватися, у вулику необхідно підтримувати постійну температуру +35 0С і певну вологість повітря. Незважаючи на зміну погодних умов, бджоли це завдання успішно розв’язують завдяки майстерному будуванню свого житла й кондиціюванню повітря. Хто навчив комах приймати мудрі інженерні рішення?
Механічний насос і серце людини
Яку машину можна порівняти з серцем людини, яке здійснює 100 000 скорочень у день протягом 70-80 (а часто і довше) років безперервної роботи без зупинки для ремонту? Хто створив серце?
Комп’ютер і наш мозок
Наш мозок — це надзвичайно складний і досконалий апарат. У ньому більше нервових магістралей, ніж у всіх телефонних зв’язках світу. В мозок ідуть імпульси з двохсот тисяч теплочутливих клітин, із півмільйона клітин, які відчувають тиск, і з трьох чи чотирьох мільйонів клітин, які відчувають біль, а також сигнали від очей, вух, носа й ділянок, які реагують на смак і дотик. Мозок — дивовижна обчислювальна машина — опрацьовує всі ці мільйони імпульсів і віддає відповідні команди. Хто зробив цю чудесну обчислювальну машину?
Навігація, фототехніка, кондиціювання повітря, комп’ютер і багато інших винаходів, зроблених людиною, є:
- видатними досягненнями науки;
- результатами високого рівня людського розуму.
Але чи не логічно припустити, що якщо вони подібні до явищ природи, то і за «досягненнями» природи також повинен бути розум високого рівня? Наприклад, обчислювальна машина сконструйована на зразок мозку — «електронної машини» самої людини. А хто сконструював мозок? Його також треба було винайти й налаштувати на виконання певних завдань, інакше мислення було б хаотичним і ненадійним. Такі поняття, як «причина», «враження», «логіка» взагалі не існували б. Отже, здатності людини до мислення повинен передувати чийсь більш розвинутий розум. Цей розум може належати лише Богові.
Яким є Бог? Чи має Він розум?
Поглянь на природу — у ній видно Його безмежну мудрість.
Чи є Бог могутнім?
Поглянь на незліченні світи у Все-світі. Він їх створив.
Чи є Бог Особистістю?
На це питання ми зможемо відповісти тільки тоді, якщо Він Сам повідомить нам про Себе.
Чи одержали люди яку-небудь інформацію від Бога?
Так. Для того щоб показати Себе людям, Бог став Людиною. Життя Сина Божого Ісуса Христа описано в Євангелії. Христос Своїм життям — одночасно і людським, і божественним — відкрив нам, що справжня сутність Бога — це любов. У справжньої любові є дві якості. По-перше, любов завжди бажає найкращого тим, кого любить. По-друге, любов проявляється у жертовній самовіддачі. Біблія говорить про це так: «Так-бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне» (Iв. 3:16).
Проте багато людей позбавлені Божої любові й вічного життя, яке Він бажає дати кожній людині. Це відбувається тому, що людина не визнає вищості Бога над собою. Людина живе так, ніби вона сама, а не Бог, знаходиться в центрі всього. Це повстання людини проти Бога Писання називає гріхом. Біблія говорить, що «заплата за гріх — смерть» (Рим. 6:23). Але Бог пропонує спасіння в Своєму Сині Ісусі Христі, Який спокутував Своєю хресною смертю гріхи всіх людей.
Наше спасіння залежить від нашого ставлення до Бога і до запропонованого Ним спасіння через Ісуса Христа. Чи визнаєте ви, що Бог має слушність, коли говорить про наше повстання проти Нього? Чи усвідомлюєте, що потребуєте особистого спілкування з Богом? Чи приймаєте заклик Слова Божого: «Віруй в Господа Ісуса, — і будеш спасений…» (Дії 16:31)? Читаючи ці рядки, ви можете в простоті душі звернутися в молитві до Бога. Розкажіть Йому про вашу потребу й просіть Ісуса Христа стати вашим особистим Спасителем.
Божі вимоги до нас основуються:
- на створенні — Він створив нас для Себе;
- на любові — Він віддав Себе за нас.
Живучи відповідно до заповідей Бога, ви не тільки віддаєте Богові те, що по праву належить Йому, але також обираєте єдину можливість випробувати Його любов, Його прощення й щоденне спілкування з Ним. Це все стане вашим здобутком, якщо увіруєте в Ісуса Христа! Однак ви самі повинні прийняти рішення.
Зробіть це зараз!