Урок для початкових класів, автор В. С. Козак, учитель початкових класів Романівської ЗОШ I-III ст. Луцького району Волинської області
Мета
Освітня: ознайомити учнів з визначною подією в історії нашої держави — 1020-річчям хрещення Київської Русі; розкрити зміст понять «Київська Русь», «християнство», «хрещення».
Виховна: виховувати пошану і любов до Бога.
Розвиваюча:. допомогти учням усвідомити християнське значення любові до ближніх на прикладі любові Ісуса Христа до людей.
Ключовий вірш:
«Якщо ви Мене любите, — Мої заповіді зберігайте!» (Ів. 14:15).
Обладнання: вишиті рушники, Біблія, написи на дошці «Любіть одне одного», «Ісус Христос», «Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне» (Ів. 3:16).
ХІД УРОКУ
І. Вступна частина.
Налагодження контакту з класом.
II. Актуалізація опорних знань.
Учень та учениця, одягнені в традиційний український одяг, декламують вірші.
Учениця:
Ми любимо сонце і квіти,
І сонце нам шле свій привіт.
Ми роду козацького діти,
Землі української цвіт.
Учень:
Найбагатший з усіх
Родовід я маю,
Його я з давніх віків,
Наче книгу, гортаю.
І закон мій людський
Для життя і сумління
Гартувало віки
Не одне покоління.
Він, мій рід, не з заброд,
Ним пишаюсь по праву.
Хто ж такі ми? (Учні всі хором)
— Український народ!
Хто ж такі ми? (Учні всі хором)
— Українська держава!
Учитель:
— Ми живемо у прекрасному мальовничому краї. Діти, як називається наша країна? (Україна). Яке головне місто України? (Київ). Як називається людина, яка керує нашою державою? (Президент). Хто президент України? (Віктор Ющенко).
Ми, українці, — носії чудової української мови, культури, традицій, моралі, історії.
Україна — це наша Батьківщина. Тут жили і живуть наші батьки і матері, дідусі і бабусі, брати і сестри. Усі вони — громадяни незалежної країни. Кожен із вас теж громадянин України, бо живете на цій землі, любите і шануєте своїх батьків, свою землю, рідний край.
Пригадайте, як кожного ранку до вашого віконечка зазирає лагідний сонячний промінчик. Цей промінчик — маленька золота частинка великого щедрого сонця. Так і кожен з вас, діти, є невід’ємною частинкою славного народу України. Ми маємо знати, вивчати минуле українського народу.
У Святому Письмі сказано: «Пам’ятайте про дні давні, розважайте про роки усіх поколінь» (Повт. Зак. 32:7).
III. Виклад нового матеріалу.
Оголошення теми уроку
Тема записана на дошці.
Словникова робота
На дошці записані слова: «Київська Русь», «християн¬ство», «хрещення» (колективне пояснення значень цих слів).
Київська Русь — так в сиву давнину називалась наша держава.
Християнство, християнин — походить від слова «Христос», люди, які наслідують Ісуса Христа.
Хрещення — обряд, занурення у воду. Ісус Христос приймав хрещення на річці Йордан.
Розповідь учителя
Сьогодні ми згадаємо подію, яка відбулася 1020 років тому. Про цю подію зараз багато говориться по телебаченню, радіо. Ця подія — хрещення Київської Русі.
Київська Русь була могутньою європейською державою, добре відомою у багатьох країнах світу.
Першими київськими князями були Кий, потім Аскольд і Дір. Після того, як Аскольда і Діра було вбито у 882 р., до влади в Києві прийшов князь Олег. За його князювання держава з центром у Києві дістала назву Київська Русь. Помер князь Олег у 912 р. Київським князем став Ігор, який пізніше трагічно загинув під час збору данини. Оскільки його син Святослав був іще малолітнім, то у 945 р. влада перейшла до вдови Ігоря, княгині Ольги. Княгиня Ольга — найвидатніша жінка Київської держави. Вона першою з князів прийняла християнську віру. Коли Святослав досяг повноліття, він став князювати самостійно. Загинув Святослав у сутичці з печенігами біля Дніпровських порогів, на острові Хортиця. Київським князем став син Святослава — Володимир.
Київська Русь міцніла, і їй дедалі частіше доводилося мати стосунки з іноземними країнами, в яких державною релігією було християнство — віра в єдиного Бога. А Київська Русь все ще залишалася язичницькою, тобто люди в ній вірили в багатьох богів: Перун — був богом грому, Хорс — богом сонця, Сварог — богом вогню, Дажбог — подателем добра. Часто люди виготовляли фігури богів з дерева і каменю. Торкаючись цих фігур, вони вірили, що їхня молитва буде почута.
Коли ми щось вважаємо за божество, а воно є витвором людської праці, — то це ідолопоклонство. Тому в 988 р. князь Володимир прийняв нову віру і охрестився. Після цього охрестив своїх дванадцятьох синів, а згодом — і всю Русь. Давні язичницькі боги назавжди відійшли у минуле.
1015 р. Володимира не стало. Він передав своїм синам у спадок одну з наймогутніших держав Європи. Вона була набагато більшою, ніж за часів його батька Святослава.
Учень декламує вірш
Не всміхається більше Дажбог,
І Перун мовчазний, понурий,
І Стрибог не шумить, з вітром не гомонить,
І Лада сумна, мов заснула.
Віра інша, нова опустилась на Русь.
І пішла по землі переможно.
Бог єдиний із сонячних світлих небес
Людям шлях освітив Словом Божим.
Розмаїта веселка із синіх небес,
Мов рушник, що на щастя і долю.
Пролягла серед хмар у чеканні чудес,
В Бога просячи злагоди й волі.
Продовження розповіді учителя
Хрещення Русі — це перша сходинка до духовності нашого народу. Єдиний Бог освітив шлях людям Божим Словом — Біблією. Сьогодні Біблія — це дороговказ у житті кожної людини. Це одна з найстаріших і наймудріших книг світу, найпопулярніша з усіх книг, які будь-коли існували на земній кулі. Для християн — це Священна книга.
Хто ж такі християни? Це люди, які вірять у Небесного Бога Отця, Творця всього сущого, а також у прихід, діяння, смерть на хресті, воскресіння, вознесіння на небо Сина Божого — Ісуса Христа. Ісус Христос Своїм приходом у світ змінив усю стародавню релігію, принісши велику духовну заповідь любові — любові батька до дитини, любові одне до одного, любові Бога-Творця до Свого творіння — людини. Сам Бог Отець показав нам силу любові, віддавши у жертву Свого Сина Ісуса Христа заради спасіння всіх людей. Читаємо в Біблії: «Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне» (Ів. 3:16).
Фізкультхвилинка (імітація рухів)
«Висока, як небо, Божа любов»
Учні декламують вірші.
***
Всі ми бажаємо правильно жить,
Щиро з любов’ю людям служить.
Господи, знову в нас відроди
Силу любові і доброти.
***
Пташок маленьких любить Бог,
Їм їжу подає.
Якщо пташок Він любить так,
Він любить і мене.
Бог любить лілії в полях,
Де річенька тече,
Якщо Він любить квіточки,
Він любить і мене.
Якщо пташкам і квіточкам
Господь життя дає,
Він не забуде діточок,
Він любить і мене.
***
Є чудова книга в світі —
Це чудова Біблія.
Люблять і дорослі, й діти
Цю чудову Біблію.
Спокій Божий і спасіння —
В цій чудовій Біблії.
Радість і благословення —
В цій чудовій Біблії.
Вічне щастя обіцяє
Ця чудова Біблія.
Хто не має, хай придбає
Цю чудову Біблію.
***
Господь нам дав цю Книгу,
Щоб мудрість ми придбали,
Що зло, а що є добре
По ній розпізнавали.
Сценка-діалог двох дівчаток
1-а дівчинка: Навіщо людині сонце?
2-а дівчинка: Щоб заглядало в віконце
Й будило нас до добра.
1-а дівчинка: Навіщо людині криничка?
Й чиста джерельна водичка?
2-а дівчинка: Щоб дати сил для життя.
1-а дівчинка: Навіщо мудрість людині?
2-а дівчинка: Щоб кожного дня, щохвилини
До істини ближче дійти.
1-а дівчинка: Навіщо людині серце
І руки, і розум, й душа?
Навіщо людині дорога?
2-а дівчинка: Щоб нею іти до Бога
І серцем зустріти Христа.
ІV. Підсумок уроку.
1. Що нового ви дізнались із сьогоднішнього уроку?
2. У яких богів вірили колись люди?
3. Хто такий Володимир?
4. Що він зробив для Київської Русі?
5. Хто такі християни?
6. Яка заповідь Божа найголовніша? Люби Бога!