Інтерв’ю з Павлом Унгуряном — народним депутатом України, головою Міжфракційного депутатського об’єднання «За духовність, моральність та здоров’я України», членом ПАРЄ, кандидатом наук з державного управління, керівником Всеукраїнського оргкомітету з відзначення 500-річчя Реформації.
— Павле Якимовичу, часопис «Слово вчителю» читають, насамперед, освітяни. Скажіть, будь ласка, чи в рамках руху «Реформація-500» передбачені заходи щодо шкільної освіти?
— Безумовно, дуже важливо, аби українські школярі за допомогою українських вчителів дізналися правду про такий потужний феномен в історії людства як європейська Реформація. Власне, саме цей один із цивілізаційних історичних стрибків, який був продиктований духовним відродженням Європи, привів до процвітання Заходу. На жаль, у шкільних програмах радянського часу Реформації приписували роль другорядного процесу під час соціально-економічної боротьби народів за визволення, тобто все подавали через атеїстичний матеріалістичний погляд на історичну науку. Але тепер є гарна можливість розказати правду — чому Європа є успішною. Плануємо робити це за допомогою відкритих уроків, роботи з учителями, інформаційних медійних проектів тощо.
Наше гасло — «Через духовну реформацію до відродження країни». Реформація почалася з виступу Мартіна Лютера проти ганебних явищ у тодішній церкві. Він написав свої 95 тезисів і проголосив верховенство Божого Слова. Реформація насамперед відбувається в серцях християн, коли вони повертаються до першоджерела — до Біблії.
Нещодавно почув фразу: «Сутність Реформації в реформації сутності». Так, потрібно по-іншому поглянути на наше життя. 500 років тому вдалося реформувати сутність щоденного життя людини. І це спричинило колосальні зміни.
— Що відбулося 500 років тому в Європі?
— Європейські країни почали себе ідентифікувати як країни. Чому? Тому що зазвучала національна мова. Нею почали видавати книги. І першою надрукованою книгою стала саме Біблія! Люди почали читати Біблію, зокрема, настанови щодо обов’язків подружжя, виховання дітей, і в результаті — зміцнилися сім’ї. Люди почали розуміти принцип: усе, що ти робиш, — роби як для Господа. Вони почали краще ставитися до своїх обов’язків, стали працьовитішими, — запрацювала економіка. Люди почали пізнавати Господа й створений Ним світ через різні галузі знань — почала стрімко розвиватися наука.
Ми не кажемо, що лише Реформація змінила Європу. Але вона багато в чому сформувала успіх європейської західної християнської цивілізації. І ми хотіли б, щоб українці про це знали.
— Зараз, коли Україна плекає наміри вступити в Євросоюз, нам дуже важливо розуміти, що економічний успіх Європи базувався на успіху духовному.
— Безперечно, адже Європейський Союз був утворений християнами після Другої світової війни. Тоді Конрад Аденауер, засновник Німецького Християнсько-Демократичного Союзу, політичної партії, яку зараз очолює Ангела Меркель, від імені нації покаявся й примирився з французами (Шарлем де Голлем), вибачився перед євреями та Ізраїлем. І ось ці мужі — Шарль де Голь, Робер Шуман, Конрад Аденауер — започаткували європейську інтеграцію. До речі, Робера Шумана в католицькій церкві пропонували навіть зарахувати до лику святих — настільки побожною та успішною була людина. Усе успішне завжди має під собою успішну духовну основу. Тому й успішні реформи в українській економіці, соціальній і судовій сферах, політиці тощо можливі лише через духовну реформацію.
— Яке, на Вашу думку, сьогодення протестантизму у світі та в Україні?
— Якщо подивитися на велику 20-ку (G-20), то практично вся вона — це представники країн, які свого часу пережили євангельське пробудження. Причому воно не мало на меті підняти економіку. Воно не мало на меті змінити соціальні моделі. Але це сталося завдяки унікальній особливості християнства — куди світло Христове потрапляє, там усе змінюється на краще. І сьогодні світло Христове має бути в Україні — і ситуація в країні змінюватиметься на краще.
Протестантизм — це не якась маленька релігійна секта: протестантів у світі понад 800 мільйонів. Католиків, до речі, понад мільярд, християн православної традиції — приблизно 350 мільйонів. Протестанти, по-народному «віруючі», поклоняються Ісусові Христу в євангельській протестантській традиції, і в Україні є багато євангельських церков.
Найбагатша країна Європи — Норвегія, найстабільніша країна світу — Швейцарія, наймогутніша країна світу — США, найдинамічніша країна світу — Південна Корея багато в чому завдячують саме євангельській істині, Реформації, протестантизму.
Дуже цікавим є досвід такої азіатської країни, як Південна Корея. На 30 % вона протестантська, і цей відсоток зростає. За розміром Південна Корея у 8 разів менша за Україну, але державний бюджет її у 8 разів більший від українського. Саме в Південній Кореї за якихось 30-40 років утворилися такі потужні компанії як «Самсунг», «ЕлДжі», «Кіа», «Хюндай», «Санг Йонг» і багато інших. Був такий чоловік, якого звали Лі Мьон Бак. Він працював менеджером у компанії «Хюндай моторс». Почувши Боже Слово — Євангельську звістку про Ісуса Христа — він навернувся до Бога і став членом євангельської церкви. І в церкві його одразу залучили до служіння й до роботи. Південні корейці дуже працьовиті люди. Вони не завжди такими були, вони ними стали, коли познайомилися із Божим Словом, бо Слово Боже вчить нас чесно і багато працювати. Насправді, в усіх країнах, які досягли успіху, один дієвий рецепт — віра в Бога й щоденна кропітка праця. І ось Лі Мьон Баку дали важливе доручення… прибирати туалети між служіннями…Отакої! А він скромно почав це робити. У Південній Кореї великі церкви. Служіння о 8 ранку, потім о 10-й, 12-й, 14-й. А він прибирає. Його посвята була настільки великою, що невдовзі його благословили на інше служіння. Потім він став одним із пасторів цієї церкви, а через кілька років народ Південної Кореї обрав його президентом. І це той самий президент, який започаткував загальну щоденну ранкову молитву. О 6 ранку гімн і молитва по всій країні, щоб Бог благословив Південну Корею, щоб Бог сьогодні благословив «Самсунг», «ЕлДжі», «Хюндай», «Санг Йонг» тощо.
Зараз, коли ми, як нація, шукаємо шлях, як же Україні стати успішною, хочемо сказати через 500-річчя Реформації, що Україна стане успішною тоді, коли Христос буде Царем України. Цей шлях має бути збудований не на ліберальних принципах, що руйнують суспільство, а на біблійних цінностях. Але для цього кожному з нас потрібно багато що змінити в нас самих. І молитися за ті сфери, які найбільше впливають на українське буття: медицину, охорону здоров’я, освіту. До слова, кілька років тому ми були змушені зупинити цілу партію книжок, яка йшла в контейнерах у дитячі садочки. І там була одна книжечка коміксів «Казка про принца і принца»…
А минулого року в парламенті розглядали три закони з гарною і правильною назвою, пов’язаною із боротьбою з домашнім насильством[1]. Але в тих законах ішлося про запровадження в Україні чужої нам гендерної політики. Ми почали дискутувати. І слава Богу! Ці закони в такій редакції не пройшли.
Нещодавно наш Президент зустрівся з представниками церков, які висловили занепокоєння, що ми на догоду якимось модним тенденціям хочемо змінити наше традиційне сімейне право. Про це сказав і патріарх Філарет, і президент Українського біблійного товариства Григорій Комендант, і очільник Всеукраїнського Союзу Церков християн віри євангельської-п’ятидесятників Михайло Паночко. Тому треба молитися, щоб Бог дав мудрості і парламентарям, і урядовцям, і главі держави приймати зважені рішення.
— Якою може бути внутрішня мотивація вчителів, щоб вони справді зацікавились проектом «Реформація-500»?
— Я думаю, що вчитель — це, напевно, єдина професія, можливо, ще лікар, для яких головною мотивацією є безмежна вдячність людей і благословення Боже. Я особисто відчуваю безмежну вдячність до тих учителів, які навчали мене в школі, в церкві, в університеті. Але особливо в школі, бо це такий проміжок життя, коли ти формуєшся. На мій погляд — це найкраща мотивація. Але як законодавець, скажу, що ми в минулому році працювали й над матеріальною мотивацією. 2017 р. будуть суттєво підвищені витрати — на кілька мільярдів гривень — саме на освіту в Україні. Як член бюджетного комітету докладатиму всіх зусиль для покращення фінансування освіти.
— Павле Якимовичу, скажіть кілька слів про себе: де народилися, виросли? У якій школі навчалися?
— Бог дав мені з’явитися на світ 1979 року в Молдові. Звідти родом моя мама, там познайомилися мої батьки. 1994 р. наша сім’я переїхала в Україну.
Мені довелося навчатися в кількох школах у різних республіках Радянського Союзу. Закінчував шкільну освіту в невеликій сільській школі на Одещині в Ізмаїльському районі. І для мене дуже цінним є те, що звичайні сільські вчителі вкладали в нас, учнів. Ці люди, часто живучи на межі виживання, любили свою працю, школу; вони віддавали останнє, щоб пофарбувати підлогу, відремонтувати парти. Згадуючи це, хочу ще раз сказати їм слова вдячності. Власне, ця сільська школа стала для мене потужним трампліном, мотивацією в навчанні у виші (Одеській юридичній академії), сформувала бажання бути успішним студентом, фахівцем, зрештою — парламентарем. Саме такі якості нам прищеплювали в школі — ми маємо бути найкращими.
Моє життя тісно пов’язане з євангельською церквою, зокрема, останні 20 років — з молодіжним церковним служінням: починаючи з невеликої підліткової групи в селі й закінчуючи координуванням молодіжного служіння в Євразійській Федерації.
— Які шляхи розв’язання проблеми поколінь Ви пропонуєте?
— Проблема батьків і дітей не нова, однак її вирішення знаходимо в Біблії. Нам потрібно це усвідомити, а відтак досліджувати й виконувати Божі настанови. Важлива роль належить вихованню в дітях прагнення до глибинного розуміння й пізнання Бога, що формуватиме християнський характер молодої людини. Слід розрізняти християнську поведінку та християнський характер. Поведінка важлива, але це вторинне, а на першому місці те, що всередині нас, — наш характер. Він виховується в сім’ї і в церкві. На основі чого? Божого Слова! Воно формує такі якості характеру як чесність, гідність, мудрість, відповідальність, працьовитість тощо.
— Ваші побажання для освітян та молоді України.
— Бажаю кожному вчителю творчої наснаги та сили. Кожному учневі — пам’ятати, що з Богом усе можливе, що можна досягнути вагомих результатів, маючи в серці віру в Бога, наполегливість і працелюбність. Усім бажаю Божого благословення!
Розмовляв Аркадій Сльоза
[1] Проект Закону про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами № 4952 від 12.07.2016 (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=59648); Проект Закону про запобігання та протидію домашньому насильству № 5294 від 20.10.2016 (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=60306).