Автор Ольга Прокопович, м. Рівне
Мета: поглибити розуміння учнів про щастя в переслідуванні за правду та віру Христову; розвивати вміння учнів працювати з Біблією та іншими джерелами інформації, аналізувати, порівнювати та узагальнювати факти, які вивчаються, логічно мислити; розвивати емоції учнів; сприяти формуванню в учнів християнського світогляду; виховувати непохитність у вірі та витривалість; виховувати любов до ворогів.
Обладнання: Біблія, друковані матеріали організації «Голос мучеників» (див. кольорову вкладку),
Тип уроку: комбінований.
Я — дорога, і правда, і життя (Ів. 14:6)
ХІД УРОКУ
1. Організаційний момент
Вітання. Налагодження контакту з класом
Учитель. Американський психолог Дейл Карнегі у своїй книзі «Як набувати друзів і впливати на людей» описує багато різних емоцій. Ось опис однієї з них:
«Вона нічого не варта, та багато дає. Вона збагачує тих, хто її отримує, і не робить біднішими тих, хто її дарує. Вона триває мить, але в пам’яті, часом, залишається назавжди. Ніхто не багатий настільки, щоб обійтися без неї, немає такого бідняка, що не став би від неї багатшим… Її неможливо купити, випросити, позичити чи вкрасти, бо сама собою вона нічого не варта, поки ви її не віддали!»
Ви здогадалися, про що йдеться? Тоді подаруйте її один одному й мені! Так, це усмішка. Як сказала одна учениця: «Усмішка — це найкоротша відстань між людьми».
2. Актуалізація опорних знань учнів
Вправа «Декалог»
За принципом відомої гри на назви міст пари (групи) учнів складають «ланцюжок» зі слів (іменників), що входять до 10 Заповідей Божих (Повт. Зак. 5:6-21 або Вих. 20:2-17).
Приклади ланцюжків:
а) Господь — дім — матір — раб — ближній — Ймення;
б) Заповідь — дім — матір — рамено — осел тощо.
Обговорення:
– скільки слів у вашому «ланцюжку»?
– зачитайте найдовший і найкоротший;
– не засмучуйтесь, якщо ви не впорались із «ланцюжком», зате ви справились із метою вправи — повторили Заповіді Божі.
3. Мотивація навчальної діяльності учнів
Учитель. Як ви думаєте, навіщо Бог дав заповіді людям? (Очікувана відповідь: щоб навчити людей, що є добро і зло в їхньому повсякденному житті з погляду святого Бога.)
Останні кілька уроків ми розглядали вчення Ісуса Христа, яке Він презентував Своїм послідовникам у проповіді на горі. Скажіть, будь ласка, у чому різниця між Декалогом і Заповідями блаженств? (Очікувана відповідь: у Декалозі розглядаються норми зовнішнього боку моральної поведінки людини, а в Заповідях блаженств — внутрішні мотиви такої поведінки.) І це дуже важливо, бо в критичних ситуаціях людина діятиме, звичайно ж, за своїми справжніми переконаннями.
Епіграфом до сьогоднішнього уроку взято слова Ісуса Христа, які Він сказав про Себе. Він є Шляхом для тих, хто відкрив своє серце для Нього, шляхом у життя вічне, життя з достатком, життя радісне й щасливе. Шлях у таке життя лежить, як бачимо, через правду. А де правда? Безумовна правда, істина, лише в Бога, бо вона є Його сутність. Правдиві Його заповіді, обітниці, шляхи та настанови. Уся повнота Божої Правди поміщена й відкрита в Його Сині — Ісусі Христі. Отже, щоб бути щасливим, треба бути причетним до Божої Правди. Звіримо правильність ходу наших думок зі Словом Божим і зачитаємо Мт. 5:10-11.
4. Повідомлення теми і мети уроку
5. Сприймання нових знань
- Учитель. Бог обіцяє щастя тим, хто непохитно стоїть за правду й віру в Його Сина. Але водночас і застерігає, що таких гнатимуть і переслідуватимуть. Але чому?! Щоб це зрозуміти, слід згадати створення людини й події в Едемському саду. Людина була створена за образом і подобою Бога. Бога, якого так ненавидів диявол. Ця ненависть поширилась і на Його творіння, а особливо на людей, які поклоняються своєму Творцю і Його Синові. І в боротьбі із віруючими в Ісуса Христа диявол дуже «винахідливий». Перша порція Його «винаходів» дісталася Ісусу Христу — жахливі страждання і смерть на хресті. Наступними стали Його учні — апостоли, які всі, крім Івана, загинули мученицькою смертю.
Група учнів-«істориків» підготувала для вас деяку інформацію, яка стала надбанням історії, але яка не втратила від цього своєї актуальності.
- «Історики». Наші дослідження ми почали з історичних джерел. Першим таким історичним джерелом стала історична книга Нового Завіту — Дії святих апостолів. Ця книга знайомить нас із Степаном, одним із семи дияконів Єрусалимської християнської общини. Степан переконливо проповідував про Христа, робив чудеса, чим розлютив євреїв, які звинуватили його в богохульстві та порушенні закону (Дії 6:5-15). Під час побиття його камінням Степан молився за своїх мучителів, прощаючи їм. Уважають, що плодом цієї молитви став апостол Павло, у якого Бог перетворив гонителя церкви Савла (біля його ніг складали одяг «свідки», коли побивали камінням Степана).
Уже в II ст. після Р. Х. звістка про християн поширилась далеко за межі Єрусалима.
Намісник провінції Віфінія Пліній Молодший так писав римському імператору Траяну (бл. 113 р.) про християн: «Вони зазвичай по визначених днях збирались до світанку, оспівували Христа як Бога і клялись не злочини здійснювати, а утримуватись від злодійства, грабунків, перелюбу, недотримання даного слова, відмовлялись виказувати довірене. Після цього вони звичайно розходились і приходили знову для прийому їжі, буденної і звичайної» [Пліній. Листи X, 96.]
Але язичницький світ, який перебуває під впливом диявола, не хотів змиритись із поширенням Євангелії.
284 р. до влади прийшов римський імператор Діоклетіан, який розпочав нечувані гоніння на християн. Євсевій (263 — 339) у своїй «Церковній історії» пише, що тюрми були переповнені християнами, так що для справжніх злочинців у них не було місця. Убивство християн для римлян стало розвагою. 303 р. Діоклетіан планував назавжди знищити Церкву Христа, але це йому не вдалось. Мужність мучеників за віру надихала інших ставати християнами. Із часів Нерона до 313 р., за деякими підрахунками, було вбито близько трьох мільйонів християн.
Король Гунеріх правив західною частиною Римської імперії з 477 по 484 рр. Він прийняв титул «короля вандалів» і став відомим через жорстоке переслідування християн. У Карфагені він спробував узяти церковне майно в державну власність. Через протести, які спалахнули у відповідь, йому довелося вигнати з імперії велику кількість духовенства. А християн, які займали посади при дворі чи в армії, позбавити становища та утримання. Крім того, він видав указ про різке обмеження прав церкви, а всіх єпископів вигнав із міста. Населенню імперії було заборонено надавати їм притулок чи харчі під страхом спалення живцем цілих сімей. Християнам виколювали очі, відрізали носи і вуха, спину та живіт обливали гарячою смолою. Таким чином король намагався добитися від них свідчень про аморальність єпископів, духовенства і звичайних мирян, а також добитися зречення християнами своєї віри. Аби вижити, деякі люди зрікались Ісуса. Але це їм не допомогло, бо їх карали за зраду їхніх переконань. Жертвами кривавих гонінь стали понад 5 тис. християн. [«Голос мучеників», № 3, 2014]
Учитель. Може скластися враження, що такі жахіття відбувались лише в Римській імперії. На жаль, це не так. Група учнів-«філологів» ознайомлять вас зі своїми дослідженнями.
- «Філологи». Учні знайомлять своїх однокласників із національними героями українського народу, які також зазнали гонінь і переслідувань за правду. Зокрема, Тарас Шевченко, Іван Огієнко, Степан Бандера, Василь Стус, В’ячеслав Чорновіл, Володимир Івасюк чи інші.
Також рекомендуємо ознайомитися з літературою, яка розповідає про християн, можливо, менш відомих широкому загалу нашого суспільства, але які не менше страждали за часів тоталітарних режимів у різних країнах.
— Джон Фокс «Нова книга мучеників Фокса»
Мучеництво — це не явище з минулого, і в наш час християнська церква зазнає переслідувань по всьому світу. У 1900-х роках за віру загинуло більше святих, ніж за всі попередні століття разом узяті. Якщо церкві не нагадувати про ціну слідування за Христом, вона помре. Прислухайтеся до голосів мучеників. Дозвольте їхній мужності, їхній вірі та любові торкнутися вашого життя. У цій книзі ви знайдете історії про життя святих XX і XXI ст., нові фоторепортажі про життя переслідуваної церкви, історичні нариси тощо.
— Георгій Вінс «Хай води шумлять. Християни в ГУЛАГу»
Георгій Вінс уклав і опублікував цю книгу в США в 1989 р., щоб інформувати світ про те, як насправді дотримуються свободи віросповідання в Радянському Союзі. Книга містить свідчення про християн, які, незважаючи на переслідування, тюрми, табори, тортури, каторжну працю та багато іншого, що обрушила на них комуністична система, змогли вистояти й залишитися вірними Богові.
— Микола Храпов «Щастя втраченого життя»
Книга розповідає про євангельських християн Росії та України в часи гонінь. Прототипом одного з героїв книги — Павла Владикіна — є сам автор. Микола Храпов народився 1914 р. в Московській губернії. З 1928 р. в Радянському Союзі розпочалася епоха гонінь на євангельських християн і через кілька років 20-річного Миколу заарештували та ув’язнили за віру в Бога. За своє життя Храпов був ув’язнений 5 разів, він провів у холодних сибірських таборах 28 років. У своєму творі велику увагу автор приділяє внутрішньому світу героїв, їхній зосередженості на Христі, пошуку Бога у випробуваннях. У книзі також ідеться про стосунки молодих хлопців та дівчат, про велику відповідальність бути служителем церкви. Кожному християнину варто прочитати цю книгу, оскільки вона спонукує думати про роль і місце Бога в нашому житті, про молитву, прощення, любов, вірність у служінні, боротьбу з гріхом.
— Андрій Тавров «Син людський. Про отця Олександра Меня»
Це збірка спогадів автора про священика Олександра Меня, який познайомив його з Євангелієм, увів у Церкву й упродовж багатьох років був його духівником, навчаючи вірно й непохитно слідувати за Христом. Жива віра отця Олександра запалювала в серцях багатьох людей бажання служити Богові. Це викликало спротив як з боку релігійного керівництва, так і з боку влади. 9 вересня 1990 р. його по-зрадницькому вбили. Однак це була жертва, яка перемагає смерть.
— Ричард Вурмбранд «Катовані за Христа»
Книга містить низку свідчень очевидця трагічної історії підпільної християнської церкви Румунії за часів комуністичної диктатури в 50–60 рр. XX ст. Місяці в одиночній камері, роки регулярних фізичних тортур, постійне страждання від голоду й холоду, від «промивання мізків» і моральної жорстокості — ось, що доводилося переживати людям, єдиним злочином яких була пристрасна віра в Ісуса Христа й публічне визнання цієї віри.
- Учитель. Хочу надати слово прес-секретарю, який підтримує зв’язок із громадськими організаціями та засобами масової інформації.
«Прес-секретар». Сьогодні я розповім вам про міжнародну християнську організацію «Голос мучеників», яка підтримує християн, які зазнають гонінь (www.vom-ru.org). Ця організація була заснована 1967 р. Ричардом Вурмбрандтом, румунським християнином, який був засуджений за віру в Бога комуністичним режимом і 15 років провів в ув’язненні.
За даними цієї організації, ситуація у світі щодо свободи віросповідання складається таким чином, як зображено на карті, що розміщена на кольоровій вкладці. На ній різними кольорами позначено території, на яких обмежуються права християн, ставляться до них вороже або й жорстоко переслідують. Тобто в наш час, у XXI ст., християни зазнають гонінь та переслідувань більше ніж у 50 країнах світу.
На жаль, торік увагу організації «Голос мучеників» привернула Україна. У зв’язку з подіями на Сході нашої батьківщини з боку проросійських бойовиків та терористичних загонів російської армії євангельські християни зазнають жорстоких гонінь: їх виганяють із приміщень церков, влаштовують там вогневі позиції; примушують припиняти богослужіння, погрожують, б’ють, катують і навіть убивають. І все це через те, що бойовики вбачають «змову» євангельських християн із Заходом [www.vom-ru. org; Усесвітній огляд — 2015].
6. Осмислення знань
- Суть учення Господа нашого Ісуса Христа полягає в Добрій Звістці про наближення Царства Божого. Вислів «Царство Боже» означає справжню владу Бога в житті людини. Воно наступає, коли люди усвідомлюють, що Бог керує світом, у якому все відбувається згідно з Його законами, Його заповідями, Його волею.
Царство Боже фактично вже настало з приходом Ісуса Христа — Він першим повністю виконав Божу волю. А з іншого боку, у молитві «Отче наш» ми кажемо: «Нехай прийде Царство Твоє». Тож настане день, коли воно прийде в силі й для всіх. І тоді ті, хто вірить, отримають радісне, щасливе життя. Але для інших встановлення Царства Божого означатиме суд.
«Знайти Царство Боже» значить відмовитися від усього, що пропонує нам цей недосконалий земний світ із його пріоритетами грубої сили, влади, багатства, брехні та лицемірства.
«Увійти в Царство Небесне» — значить усвідомити свої гріхи й не чинити їх більше; довіритись повністю Богові, щоб Він розпочав у нас Свою роботу й виховував із нас жителів Царства Божого.
- Хто може стати мешканцем Божого Царства?
Фактично, усі ті, кого згадує Ісус Христос у Нагірній проповіді. Тому Заповіді блаженства перевертають світську уяву про щастя, стають дороговказом для послідовників Ісуса Христа. Християни повинні бути готовими поставити себе й свої особисті інтереси на останнє місце, бути готовими до гонінь та переслідувань за віру в Ісуса Христа і за те, що на перше місце в своєму житті поставили Бога.
Заповіді блаженства формують християнський світогляд, за яким щасливі не ті, у кого немає проблем у житті, а ті, хто живе в правді, Божій правді, а не в тій, що «у кожного своя». Щасливі не ті, хто завжди з усіма погоджується, щоб їх не чіпали, а ті, хто має мужність і рішучість засудити зло, проявити милосердя чи стати миротворцем. І доти, доки між людьми бракуватиме любові, терпимості, прощення, милосердя, тобто самого Ісуса Христа, доти той, хто житиме по-християнськи, зазнаватиме якщо не фізичних гонінь, то моральних (кепкувань, цькувань чи насмішок). І тому щасливі ті, хто не боїться заради Христа бути «білою вороною» і зносити всі негаразди заради Нього.
- Як ви думаєте, чому гонять і переслідують християн — добрих і порядних людей? (Відповіді учнів.)
- Чи можемо ми якось впливати на ситуацію? (Звичайно, так! Адже християнство займає в суспільстві активну позицію.)
- Яким чином можна змінити ситуацію з переслідуванням християн?
По-перше, молитись:
– про президента та уряд своєї країни та інших країн, щоб Бог дав їм мудрості жити й працювати згідно з Божою волею;
– про Божий захист тих, кого переслідують;
– про тих, хто переслідує, щоб Бог відкрив їм правду й змінив їх. Пам’ятаєте гонителя Савла, який став апостолом Павлом?
По-друге, підтримувати гнаних та переслідуваних не тільки морально, але й матеріально (надавати притулок, їжу, можливо, кошти, одяг тощо).
По-третє, поширювати правдиву інформацію про всі відомі вам випадки гонінь чи переслідувань християн.
7. Підсумок уроку
Робота в групах
Хочу запропонувати вам самостійно зробити підсумок уроку, використовуючи метод «Прес», і озвучити його за алгоритмом:
Я вважаю, що…
Тому що…
Наприклад,..
Отже,..
8. Домашнє завдання
Подумайте, яким чином ваше життя може відображати Бога у ваших стосунках із друзями, однокласниками, у сім’ї.