Автор Оксана Лопотич, учитель основ християнської етики Крушельницького НВК «ЗОШ I-IIст. — ДНЗ» Сколівського р-ну Львівської обл.
Мета: допомогти учням пізнати Ісуса Христа як Учителя і Джерело життя; розвивати моральні чесноти в характері учнів; формувати відповідальне ставлення до вибору цінностей в особистому житті; виховувати любов до Бога, ближнього, до рідної землі.
Обладнання: Святе Письмо, ікона, свічка, серветки, квіти, картини «Ісус і діти» та «До серця стукаю твого», плакати з висловами відомих людей, роздавальний матеріал для учнів.
Ключовий вірш: «Пустіть діток, і не бороніть їм приходити до Мене, бо Царство Небесне належить таким» (Мт. 19:14).
ХІД УРОКУ
I. Вступ
Урок починається із взаємного християнського вітання.
— Слава Icyсу Христу!
— Слава навіки!
Учитель. Сьогодні, діти, в цей прекрасний час
З усіх усюд гостей зійшлось багато,
Щоб побувати на уроці в нас,
Де будемо Ісуса пізнавати!
Любити вчитися, як Він любив,
Прощати всім, як Він умів прощати,
Чинити так, як Сам Господь чинив
І лиш добром на зло відповідати.
В Господніх планах цей весняний час
Нехай минає лиш на славу Божу.
І щоб не марно він пройшов у нас,
Молитва щира хай нам допоможе.
Учитель запрошує дітей до спільної молитви «Отче наш».
II. Актуалізація опорних знань
Учитель. Діти, за вікном чудова пора року — весна. Прокидається від довгого зимового сну природа. Усе довкола зеленіє. Відбуваються зміни в природі і, звичайно, трапляються вони й у нашому житті. Усім нам хочеться жити. Крізь безліч сірих буднів чекаємо свята. І хоча сьогодні будень, та в нашій школі — свято, велике, неповторне.
Існує легенда, що колись дуже-дуже давно Бог запросив до Себе дітей різних народів, щоб обдарувати їх до свята. Зібралося тут багато люду, та всім знайшовся подарунок. Німецька дитина отримала у спадок точність, пунктуальність; італійська — потяг до мистецтва. Задоволені були й інші діти. Усі розійшлися. Але тоді помітив Господь, що десь в куточку стоїть ще одна дитина й гірко плаче. Це була українська дитина. Захмарилось чоло Господа, бо ж згадав, що все роздав. Але згодом проясніло й подарував Він українській дитині найцінніший скарб — пісню і різноманітні таланти.
Діти України співають, танцюють, малюють. І ось перед вами виставка малюнків «Світ очима дітей». Юні художники, а це ви, діти, отримали завдання додому намалювати малюнки на теми: «Світ моїми очима», «Я у світі». Ви гарно впоралися з цим завданням.
А зараз сформулюємо загальні поняття про світ і роль дитини у цьому світі на основі малюнків. (Бесіда з дітьми.)
- Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Діти, чи все у світі відбувається так, як би нам хотілося? (Відповіді дітей.) Не завжди, бо світ часто жорстокий, серед людей панує несправедливість, захланність, заздрість.
Багато людей шукає ідеалів в матеріальному світі. Вони захоплюються відомими співаками, спортсменами, політиками чи іншими видатними особистостями. Захопившись кимось чи чимось, людина прагне більше пізнати свій ідеал. А відтак часто розчаровується, бо бачить недосконалість свого ідеалу. Наприклад, футболіст втрачає спортивну форму, співак — голос, політик неспроможний виконати своїх обіцянок. Отже, те, що минає, не може бути справжнім ідеалом. Завжди людина шукає чогось, що є більшим, що є абсолютним, незмінним.
З попередніх уроків ви знаєте, що ідеалом для християнина є Ісус Христос.
Сьогодні ми продовжуємо знайомство з життям Ісуса, який пропонує нам Свою любов, Він хоче увійти в наше життя. Чи приймемо Його?
Отже, тема уроку: «Ісус і діти. Наслідування Христа в особистому житті».
Учні записують тему в робочих зошитах.
- Виклад нового матеріалу
Учитель звертає увагу дітей на картину «Ісус і діти».
Учитель. Ісус любить дітей. Він хоче бути з вами, Він кличе вас за Собою, як колись покликав Своїх перших учнів. Пригадаймо, як це відбувалося.
Розповідь учня чи учениці.
— Як ви думаєте, діти, чи легко було їм піти за Ісусом? (Відповіді дітей: вони залишали свої сім’ї, домівки, улюблену справу.)
— А коли вперше Ісус Христос покликав вас за Собою? Чи пам’ятаєте ви цю подію? (Відповіді дітей.)
Одного разу Ісус промовив до Своїх учнів: «Пустіть діток, і не бороніть їм приходити до Мене, бо Царство Небесне належить таким» (Мт. 19:14). Діти податливі й довірливі. Вони схильні вірити кожному слову батька чи матері, довіряти батьківській мудрості та силі. Ті, які стають дітьми Божими, повинні досягати такого ж стану серця стосовно Небесного Отця.
— Як ви розумієте вислів «Царство Небесне»?
— Що ж говорить нам Святе Письмо про Царство Небесне? (Відповіді дітей.)
Діти отримують роздавальний матеріал з біблійними текстами й зачитують їх.
На жаль, багато людей сьогодні занадто самовпевнені та зарозумілі, щоб вірити в можливість встановлення Царства Месії.
— Чи бувають, діти, у вашому житті такі моменти, коли ви через переоцінку своїх можливостей і досягнень вважаєте себе кращими від інших? У чому, на вашу думку, небезпека вислову «Я найкращий»?
Діти відповідають. Учитель доповнює, що Ісус любить усіх дітей однаковою любов’ю і хоче, щоб і ми щиро любили одне одного, шанували погляди та думки інших. Але саме гріх гордині часто перешкоджає нам у цьому.
— Пригадайте Ісусову притчу, де один із персонажів вигороджує себе й хвалиться собою? Що це за притча? (Відповіді дітей.)
Інсценізація притчі про митника і фарисея
— То яку ж відповідь на запитання: «Хто найкращий?» дає Святе Письмо? Зачитаємо текст Мт. 18:1-5.
«Підійшли до Ісуса тоді Його учні, питаючи: «Хто найбільший у Царстві Небеснім?» Він же дитину покликав, і поставив її серед них, та й сказав: «Поправді кажу вам: коли не навернетесь, і не станете, як ті діти, не ввійдете в Царство Небесне! Отже, хто впокориться, як дитина оця, той найбільший у Царстві Небеснім. І хто прийме таку дитину одну в Моє Ймення, той приймає Мене».
Стати «як діти» означає принизити себе, бути смиренним і покірним. Адже після гріхопадіння душу людини мучить горде прагнення піднести своє «Я». Саме з цим пов’язана жорстокість у нашому суспільстві, коли проявляється зверхність, приниження когось, прагнення керувати, переступати через інших. Від цього мучаться не тільки оточуючі, але й сама людина.
— Як вийти з цього кола страждання і рабства? (Відповіді дітей.)
Ісус Христос відкрив нам початок і кінець премудрості, власним прикладом показав, що в житті кожного з нас є найціннішим, окреслив шляхи для пізнання сенсу людського життя.
Як ви знаєте, слова Ісуса різні люди сприймали по-різному. Ісусову пропозицію з великим бажанням прийняв Закхей. Із жорстокого чоловіка він стає щедрою, доброю людиною. Половину майна роздає вбогим. Причому Христос нічого не говорив, лише ввійшов у його дім.
А от багатий юнак, якому Ісус також пропонує спастися, не приймає Христової пропозиції й відходить від Нього сумний.
Так відбувається з кожною людиною. Зустрівши Христа, вона не може залишатись такою, як була. Вона або приймає Господа у своє життя, або стає ще гіршою, ніж була раніше.
- Робота в групах
Об’єднати клас у 4 групи; кожна група отримує завдання на аркушах.
Завдання для груп № 1 і № 2
Назвіть п’ять прикладів сучасного героїзму. Чи здатні на такі вчинки діти вашого віку? Які якості допомогли людям звершити героїчні вчинки? Відповіді обґрунтуйте.
Завдання для груп № 3 і № 4
Назвіть п’ять життєвих цінностей, які є для вас найважливішими. Напишіть невеличку програму застосування однієї з цінностей в особистому житті.
Робота в групах триває 5 хвилин, у цей час звучить спокійна мелодія.
Обговорення виконаних завдань
Кожна група зачитує свої відповіді, учитель робить підсумок.
Учитель. Звичайно, прояви героїзму завжди були, є і будуть. Ми читаємо про них на сторінках Святого Письма, знаємо з історії нашої країни та спостерігаємо в сьогоденні. Ми повинні брати приклад і рівнятися на мужніх і самовідданих людей. Однак слід пам’ятати, що найбільшим добром людини є Господь і найвищою цінністю — наша віра. Лише маючи міцну віру та Божу любов, ми можемо любити Батьківщину, а не бути зрадниками, лиш з Богом зрозуміємо, що всі люди рівні, лише з Ним можемо полюбити інших, поважати себе й поставити матеріальні речі на службу, а не поклонятися їм. Звернімося ще раз до Святого Письма, щоб закріпити відповідь на запитання, що є справжніми скарбами людини?
Діти знаходять у Біблії і читають текст Мт. 6:19-21:
«Не складайте скарбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають. Складайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть. Бо де скарб твій, там буде й серце твоє!»
- Робота з плакатом
Учитель.Уважно прочитаємо слова Ліни Костенко, записані на плакаті: «Є скарби, допоки їх шукають. Перестануть — от тоді вже все». Як ви думаєте, що означають ці слова? (Відповіді дітей.)
- Підсумок уроку
Людина живе повноцінним життям лише тоді, коли постійно перебуває в пошуках істини. У Новому Завіті Христос говорить про Себе: «Я — дорога, правда і життя» (Ів. 14:6) і ще: «Ось Я стою під дверима та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду, і буду вечеряти з ним, а він зо Мною» (Об. 3:20). Ми покликані пізнати ці істини розумом і серцем, і не один раз, а постійно, щоб жити ними, адже Icyс щохвилини, щогодини, щодня промовляє до нас. Він насильно не відчиняє дверей, не нав’язує Себе нам, а ніжно стукає і пропонує. Впустити Ісуса у своє життя означає підкоритися Йому. І щоб це зробити, треба найперше почути Його голос. Часом він дійде до нас як голос нашої совісті через думки. Можемо почути Його в різних життєвих ситуаціях. Коли почуємо голос, треба відчинити двері, і цього не можна відкладати, бо майбуття непевне. Або прийняти запрошення Ісуса, як Закхей, і перемінити своє життя, або відмовитись від такого запрошення і відійти, як багатий юнак. Ісус стукає і чекає.
Учитель дякує учням за активність на уроці, відзначає найкращих, хвалить за добру поведінку.
VIII. Молитва