Автор Наталія Дуняшенко, учитель української мови та літератури гімназії № 9 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області
Мета: з’ясувати поняття «мудрець», «праведник»; розвивати усне мовлення, вміння робити висновки; сприяти вихованню бажання бути мудрими та праведними перед Богом.
Обладнання: Біблія, ілюстрації до уроку, картки з текстами, відеоролики.
Методи роботи: робота в групах; «Незакінчене речення».
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу (з використанням інформаційно-комунікаційних технологій: мультимедійних слайдів).
Джерела
Хайруліна В.М., Євсюкова Л.С., Крисальна Л.О. Програма ЕТИКА: ДУХОВНІ ЗАСАДИ Рекомендовано Комісією із суспільствознавчих дисциплін (секція «Етика») Науково-методичної Ради Міністерства освіти і науки України Протокол № 2 від 11 квітня 2007
«І виправдалася мудрість своїми ділами» (Мт. 11:19).
Щоб дійти до дна мудрості, потрібно вичерпати всю людську глупоту.
Карл Людвіг Берне
«Дорібок праведного на життя, прибуток безбожного в гріх»
Пр. 10:16
«Повік праведний не захитається, а безбожники не поживуть на землі»
Пр. 10:30
ХІД УРОКУ
I.Організаційний момент (Слайд № 1)
II.Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Подивилися на мене,
Усміхнулися усі.
Всі готові до роботи.
Всі бадьорі. Молодці!
III.Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу
Учитель. Діти, сьогодні незвичайний урок! Ми здійснимо екскурс в минуле та познайомимося з мудрецями та праведниками. Отож, починаймо…
Виступ теоретика (Слайд № 2).
Мудрець
1. Людина, що має великий розум, досвід, глибокі знання; мудра людина..
2. Мислитель, філософ.
3. ірон. Той, хто багато роздумує, обмірковує; мудрагель.
Виступ оратора (Слайд № 3).
Простаку мудрець не в лад, мудрецю простак не рад
Лазар Баранович
Мудрого простий звичайно не любить,
Ще й дорiкає, за мудрiсть ту гудить,
Вiн йому заздрить, перечачи Богу —
Мудрий-бо в небо зна певну дорогу.
Простий є простим, i бути так має,
Сам що не вчився, то мудрого лає.
Мудрий чи ж винен, що простий науки
Взяти не втямив, лiнуючись, в руки?
Гiдний той шани, хто, працi доклавши,
Мудрiсть осилив, науки пiзнавши.
Шеляга варта простого глупота —
Мудрiсть осягне лиш вперта робота.
Мудростi цiну завжди мудрi знають,
Простi даремно громи в них вергають.
Тiльки ж i простiсть сiять може злотом,
Мудрiсть же скнiти нiкчемним болотом —
Простiсть та має Христу бути мила,
Мудростi скрита в тiй простостi сила.
Перший філософ (Слайди № 4, 5).
Мудрість Сократа
Сократ (бл. 470—339 до Р.Х.) народився в золоту епоху Греції. Він жив у часи розквіту демократії після правління тиранів, бачив як підіймаються з руїн Парфенон і Акрополь, як різні види мистецтв, музика, література досягають свого зеніту. Але згодом став свідком занепаду грецького суспільства і, нарешті, відчув на собі зіпсованість Афін, коли у віці 70 років був засуджений афінянами на смерть.
Сократ не дбав про матеріальні блага, а присвятив своє життя вдосконалюванню душі через доброчесність. «Доброчесність — це коли ви уникаєте крайнощів», — говорив він. Бесіди Сократа викликали захоплення. Своїх слухачів він уважав, насамперед, друзями, а вже потім учнями.
Він був одружений і мав трьох синів, працював спочатку як скульптор, але залишив роботу, щоб зануритися у філософію. Сократ не мав формальної освіти і не залишив ніяких писань. Ми знаємо про нього від його студентів, з літературних творів того часу.
Сократ ніколи ні від кого не брав гроші і нікому не гарантував знання або успіх. Погано одягнений, босий, він ходив з ранку до ночі по ринках або гімнастичних залах, обговорюючи різноманітні теми з усіма, хто хотів займатися під його керівництвом.
Якось до Сократа прибіг чоловік і каже:
— Сократе, я повинен тобі сказати, що твій друг…
— Почекай, почекай, — перебив Сократ. — Чи просіяв ти те, що хочеш сказати мені, через три сита?
— Які?
— Перше — це сито правди: те, що ти хочеш сказати, — це правда?
— Не знаю, я так чув…
— Досить! А чи просіяв ти ці слова через сито доброти? Чи справді те, що ти хочеш мені сказати, — це щось добре?
— Не знаю. Напевно, ні!
— Ну, тоді просіємо ще через третє сито: чи так вже необхідно, щоб ти сказав мені те, з чим прийшов?
— Ні, у цьому необхідності немає!
— Отже, — сказав Сократ, — якщо в цьому немає ні правди, ні доброти, ні необхідності, то залиш це! Не говори та не обтяжуй цим ні мене, ні себе.
Відомий у той час дельфійський оракул, коли в нього запитали, хто у світі наймудріший, сказав, що всі вчені мудрі та справедливі, але наймудріший Сократ. Почувши це, останній сказав: «Я знаю, що нічого не знаю», натякаючи на те, що людська мудрість завжди обмежена, а мудрий тільки Бог.
Другий філософ (Слайд № 6).
Замріяний філософ Григорій Савич Сковорода
Він прославив Батьківщину
Своїми думками.
Буде жити Сковорода
Завжди поміж нами.
Тридцять років промандрував
Вкраїни степами.
Всюди сіяв слово правди
Межи кріпаками.
Не багатство і не славу,
Поважав він — розум.
Не дав себе обплутати
Пихатим вельможам.
Часточка мого народу,
Любомудр великий
Іде з нами рід із роду
Без галасу й крику.
Учитель. Поясність дотепні й влучні вислови Г. С. Сковороди:
«Краще мені сухар з водою, аніж цукор з бідою»;
«Добре братство краще за багатство»;
«Життя не красне довготою, а красне добротою»;
«Хто труда не докладе, той до добра не прийде»;
«Дурень шукає видного місця, а розумного й у кутку видно».
Робота в групах
Учитель. Прочитайте притчу, дайте відповіді на запитання, запишіть мораль цієї притчі.
I група
Злодій і мудрець (Слайд № 7).
Жив на світі мудрець. Як побачить де стару ганчірку — підбере, а потім у чалму загорне, чим глибше заховає. Зовні чалма здавалася людям величезною і красивою, але ми-то знаємо: внутрішність чалми складало старе ганчір’я.
Ось якось уранці відправився мудрець на базар та по дорозі зіткнувся із злодієм. Зірвав злодій із мудреця чалму – і навтьоки! Радіє, що поживився, багату чалму дістав. А мудрець кричить йому услід:
— Ей, добродію! Розмотай чалму! Коли вона тобі й розмотаною сподобається, бери, не соромся, я тобі дарую її.
Зупинився злодій, почав чалму розгортати. Дивиться, усередині зовсім небагато добротної матерії, а інше все ганчір’я. Зі зла порвав він чалму, а клаптики розкидав за вітром. І кричить мудрецеві:
— Не соромно тобі? Такий злий жарт зіграв зі мною! Чи міг я думати, що така красива чалма всередині набита лахміттям?!
— Ти говориш розумно, — відповів мудрець, — але потрібно й тобі знати: не все те золото, що блищить.
Запитання:
1.Що складало внутрішність чалми?
2.Куди вранці відправився мудрець?
3.Що зробив із чалми злодій?
Мораль: не все те золото, що блищить.
II група
Мудрець і безумці (Слайд № 8).
Колись один мудрець провіщав: «Настане день, коли вся вода в річках і озерах, крім тієї що буде спеціально зібрана, пропаде. Потім на зміну їй прийде інша вода, але кожен, хто питиме її, зійде з розуму». Лише один чоловік повірив у пророцтво й почав робити запаси води.
І ось настав той день і спустошились усі водойми, а той, хто послухався мудреця, пив воду зі своїх запасів. А потім водойми й колодці знову наповнилися водою, і люди жадібно пили ту воду. І усі як один втратили розум. А той, хто послухався мудреця, й надалі пив воду тільки зі своїх запасів, і він зберіг розум. І залишився він єдиним розумним серед безумців, і тому безумним назвали його… І тоді він вилив на землю всі запаси своєї справжньої, старої води і випив нової води. І також став безумним. І безумці вирішили, що до нього повернувся розум!
Запитання:
1.Що провіщав мудрець?
2.Що зробив лише один чоловік?
3.Що зробив чоловік, щоб стати таким, як усі?
Мораль: важко виділятися серед маси, важко бути інакшим.
III група
Пугач і Мудрець (Слайд № 9).
Одного разу перед світанком Пугач прилетів до Мудреця й сказав:
— Усі звірі й птахи вважають тебе наймудрішим на світі, і тільки ти можеш мені допомогти. Ось уже сто років, як я не можу знайти відповіді на головне питання: чому я, що ненавиджу темряву й завжди намагаюся її уникнути, вічно живу в сутінках і напівтемряві?
— Уникати гріха — це не те ж саме, що прагнути до благочестя, — відповів Мудрець. — Уникаючи темряви, ти весь час думаєш тільки про неї, задкуєш від неї, не бачачи дороги, замість того, щоб іти прямо до світла. Думай про світло, прагни до світла, шукай світла, і ти знайдеш те, що шукаєш!
— Спасибі тобі за пораду! — заухав Пугач. — Зараз я полечу в своє дупло, відпочину, як слід, і, як тільки настане ніч, полечу геть від неї й більше ніколи не повернуся в ненависну пітьму!
Він ляснув крилами і полетів.
Багато людей усвідомили, скільки нещасть приносить гріх. Вони тікають від гріха. Але поки що, як і Пугач, не зрозуміли, що бігти треба до світла. Порятунок лише в Бога.
Запитання:
1.На яке питання пугач не міг дати відповіді?
2.Що порадив Мудрець Пугачу?
3.У Кого можна знайти порятунок?
Мораль: щоб утекти від темряви, треба бігти до світла; щоб звільнитися від гріха, треба прийти до Ісуса Христа.
Виступ теоретика
Праведник
1.Людина, яка суворо дотримується заповідей, моральних приписів якоїсь релігії.
2.Мешканець біблійного раю.
3.3. Людина, що не має або не почуває за собою провини.
Перед виступами релігієзнавців учитель може запропонувати учням перегляд відеоматеріалу про життя Івана Хрестителя, Преподобного Антонія Печерського, князів Бориса і Гліба
I група
Релігієзнавець (Слайд № 10).
Стародавній історик Йосиф Флавій у «Древностях» (18;5,2) пише про Івана Хрестителя: «Деякі з юдеїв розглядали поразку військ Ірода як Промисел Божий, котрий вимагав справедливого покарання Ірода за Іоанна, котрого називали «Хрестителем». Ірод стратив св. Іоанна Хрестителя, хоча він був праведним чоловіком і наставляв юдеїв, щоб вони прагнули до добродійства, до взаємної справедливості та вправлялися в благочесті в Богові, і, таким чином, прийшли до хрещення. Тоді хрещення буде приємним Богу… Оскільки до нього стікалися з усіх сторін люди, щоб послухати його проповідь, Ірод почав боятися, що вплив такої людини, порадами котрої всі керувалися, міг викликати повстання, тому він вважав за необхідне ізолювати його. Іоанн Хреститель був закований у кайдани, засланий у фортецю Махер і там усічений».
У Євангелії від св. Марка читаємо, що Іоанн був жертвою царя Ірода через те, що викрив його в гріховному шлюбі з дружиною брата. «Той бо Ірод, пославши, схопив Іоанна і в в’язниці закув його, через Іродіаду, дружину брата свого Филипа, бо він одружився із нею» (Мк.6:17).
Хрещення св. Іоанна мало духовне значення: покаяння, сповідання гріхів, водне хрещення, нове праведне життя. Тому він вимагав від усіх праведності. Обрядове хрещення є марним, якщо немає покаяння, тобто внутрішнього духовного відродження. Оскільки Іван Хреститель проповідував про праведність, Божу благодать і любов у простій, загальнодоступній формі, його проповідь мала успіх, і багато народу приходило до нього. А він їх скеровував до Ісуса Христа, Агнця Божого, Спасителя світу, говорячи: «Той, Хто прийде за мною, існував передо мною, бо був перше, ніж я. А з Його повноти ми одержали всі, а то благодать на благодать. Закон бо через Мойсея був даний, а благодать та правда з’явилися через Ісуса Христа» (Ів. 1:15-17).
II група
Релігіознавець: (Слайд № 11)
Перший чернець на Русі (Преподобний Антоній Печерський).
Києво-Печерська Лавра — одна з найбільших православних святинь України. Тут покояться останки понад ста двадцяти святих. Поклав початок монастирю і всьому чернецтву на Русі преподобний Антоній Печерський.
Дивне і незрозуміле для багатьох бажання — бути подалі від людей, їсти через день, спати на дошках по 3–4 години на добу. Що це? Заради чого? Чому не можна просто бути добрим і чесним, невже потрібно так знущатися над собою? «Але ті, що Христові є, плоть свою розп’яли зі пристрастями і по хотями» (Гал. 5: 24). «Ви ще не до крови стояли, проти гріха» (Євр. 12: 4). Преподобний Антоній був представником максималістів у релігії, які якщо прагнуть Бога, то роблять це безкомпромісно. Якщо сказано «залиш усе і йди за Мною», то не міг він залишити частину, а ходити лише раз на тиждень. Якщо закликає Христос: «Візьміть ярмо Моє на себе», то не міг він замість ярма шукати щось легше.
Любеч, з якого родом Антоній, розміщений на території сучасної Чернігівської області. Ще досить молодою людиною майбутній чернець пішов звідти на Афон, за тисячі кілометрів від свого дому. Але не Греція стала його долею, а Русь. Ігумен монастиря, у якому жив Антоній, після декількох років чернечого подвигу благословив його повернутися на Батьківщину.
Сорок років прожив Антоній в печері, навколо якої за цей час побудували так звані Ближні печери, тобто ті, які ближче до головної церкви — Першої Пречистої, а кількість ченців збільшилася з 12 до 100 чоловік. Це було вже не самотність, заради якої Антоній і став ченцем. Тоді він викопує собі нову печеру, подалі від людей, і там проживе ще 16 років. Антоній помер у 1073 р. Почавши жити один в маленькій печері, він залишає після себе величезний монастир, красиву кам’яну церкву і найголовніше — приклад істинної молитви і любові до Бога. Саме його учні були першими єпископами на Русі. Християнство на нашій землі ще тільки стверджувалося, і русичам був потрібен приклад — хто такий істинний християнин. Ним і був Антоній.
III група:
Релігієзнавець: (Слайд № 12)
Борис і Гліб – одні з перших святих, канонізованих руською церквою, молодші сини князя Володимира Святославича.
Невдовзі після смерті батька в 1015 р. вони обидва були вбиті, згідно з літописом, своїм старшим братом Святополком. Борис загинув на річці Альті 24 липня, а Гліб 5 вересня біля Смоленська. У результаті чотирирічної війни Святополк був переможений своїм молодшим братом Ярославом Мудрим. За промислом Божим, вирішальна битва відбулася на полі біля річки Альти, де був убитий святий Борис. Святополк, названий руським народом Окаянним, втік до Польщі і, подібно першого братовбивці Каїна, ніде не знаходив собі спокою і спочинку. Літописці свідчать, що навіть від могили його виходив сморід.
У «Сказанні про Бориса і Гліба» написано, що перед смертю Володимир посилає «блаженного і скоропослушливого» сина свого Бориса проти печенігів. Бориса, який повертався до Києва, зустрічає вісник, що повідомляє про смерть батька. Агіограф наводить великий плач Бориса, повний найвищих похвал померлому і сумних нарікань про його кончину. Одразу Борис, немов угадуючи свою долю, з одного боку, виявляє готовність «горькую печаль» свою «прострети» до брата Святополка, з іншого боку — констатує, що він «о биении моемь помышляеть». Борис оплакує свою прийдешню загибель, але в жодному разі не думає про опір старшому братові. Спонукуваний дияволом, Святополк посилає убивць до Бориса. Бориса долають важкі передчуття, він жагуче молиться, співає псалми і, уже чуючи шепіт убивць, які підійшли до намету, лише дякує Бога, що він сподобив його прийняти смерть від брата. Аналогічно описане й убивство Гліба. Гліб зображений як зовсім юний, навряд чи не отрок, що молить убивць «Не губите меня, в жизни юного, не пожинайте колоса, еще не созревшего, соком беззлобия налитого».
У чому ж полягав подвиг святих благовірних князів Бориса і Гліба? Який сенс у тому, щоб ось так – без опору загинути від рук убивць?
Життя святих Бориса і Гліба було принесена в жертву основним християнським благочестям. «Хто каже: «Я люблю Бога», а брата свого ненавидить, той неправдомовець» (1 Ів. 4:20). Святі брати зробили те, що було ще нове і незрозуміло для язичницької Русі, яка звикла до кровної помсти – вони показали, що за зло не можна віддавати злом, навіть під загрозою смерті. «Не бійтеся, хто тіло вбиває, а душі вбити не може» (Мт. 10:28). Святі мученики Борис і Гліб віддали життя заради дотримання послуху, на якому ґрунтується духовне життя людини і взагалі всяке життя в суспільстві. Благовірні князі-страстотерпці не захотіли підняти руку на брата, але Господь Сам помстився властолюбному тирану: «Мені помста належить і Я воздам» (Рим. 12:19).
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Поясність вислів (Слайд № 13)
1.Мудрiсть — дочка досвiду (Леонардо да Вiнчi).
2.Вища мудрість — розрізняти добро і зло. (Сократ).
3.Розум каже — мудрість слухає (Джимі Хедрікс).
V. Підсумок уроку. Оцінювання учнів
Усна рефлексія. Закінчити речення.
На уроці я…
•дізнався…
•зрозумів…
•навчився…
•найбільший мій успіх – це …
•найбільші труднощі я відчув…
•я не вмів, а тепер умію…
•на наступному уроці я хочу…
Учитель. Ось і пролунав дзвінок,
Закінчився наш урок.
За роботу по заслузі
Щиро дякую вам, друзі.
VI. Домашнє завдання (Слайди № 14-16)
Прочитати притчу протоієрея Андрія Ткачова «Мудрець і проповідник»[1], записати її мораль, заповнити порівняльну таблицю (чоловік-мудрець і чоловік-проповідник).
ДИСК ІЗ ЗАПИСОМ СЛАЙДІВ, використаних в уроці, можна придбати, звернувшись у редакцію.
[1] http://otrok-ua.ru/ua/sections/art/show/mudrec_i_propovednik-1.html