Всеукраїнський конкурс «Учитель року з предметів духовно-морального спрямування»
Уже восьмий рік поспіль у Національному університеті «Острозька академія» відбувається конкурс, який не відповідає поняттю «змагання». Чому? — Бо це VIII Всеукраїнський фестиваль-конкурс «Учитель року з предметів духовно-морального спрямування» і в ньому беруть участь високоосвічені, високоморальні, непересічні вчителі не заради перемоги.
Цьогоріч фестиваль-конкурс тривав 28–29 березня і в ньому взяли участь близько 50 вчителів загальноосвітніх шкіл та вихователів дошкільних навчальних закладів із одинадцяти областей України.
Про мету й перебіг конкурсу ми запитали не лише в його організаторів, але і в самих учителів. Чи збігаються їхні цілі та наскільки — судіть самі.
Координатор конкурсу, доктор педагогічних наук, професор, декан гуманітарного факультету НаУ «Острозька академія» Василь Жуковський зазначив: «Конкурс насамперед передбачає обмін досвідом та професійне зростання як вчителів, так і нас — організаторів. Як хірург має постійно практикуватись та робити операції, так і вчитель постійно має збагачуватись та вчитися. Вчитель повинен рости, бо якщо він зупиниться — тоді він перестає бути вчителем». Методист центру духовно-морального виховання Надія Дрель: «Нести дітям правду, виховувати, готувати кадри, пропагувати християнські цінності — ось основні компоненти нашої мети та нашої праці». Науковий співробітник лабораторії християнської етики, християнської психології та християнської педагогіки Світлана Власова: «Основна мета — це популяризація предметів духовно-морального виховання та обмін досвідом».
Найцікавіше — це відповіді вчителів, адже вони, зрештою, головні дійові особи конкурсу (з етичних міркувань прізвища не вказуються, якщо відповіді дублюються, то у дужках указано кількість разів):
— підвищити свій фаховий рівень та перейняти досвід (3);
— обмінятися досвідом, почерпнути нову інформацію (16);
— порівняти свої сили та свою майстерність з іншими вчителями (2);
— дізнатись для себе, що це за конкурс та як він відбувається (2);
— духовно та професійно збагатитися (6);
— поспілкуватись з колегами (1);
— набути нові знання та торкнутись тої духовної атмосфери, що є в Острозькій академії (2);
— не знаю (1);
— відбути [ой не занотовуйте, я зараз щось придумаю] (1).
Відповіді на бліц-інтерв’ю виявляють загальну тенденцію, яка простежується не лише серед вчителів, але і серед інших професій. Є люди які працюють за покликанням, утім є й такі, які працюють, на жаль, лише за зарплату.
Слід зауважити, що атмосфера, яка панувала на конкурсі, була сповнена доброти та відкритості, щирості та порозуміння. Це показник того, що цей конкурс є особливим. Родзинкою цьогорічного конкурсу було відкриття Центру духовно-морального виховання, який об’єднуватиме вчителів та науковців зі всієї країни.
Голова Громадської ради з питань співпраці з церквами та релігійними організаціями при Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту України Володимир Марущенко наголосив: «Острозька академія є центром із впровадження та розвитку християнської етики в Україні, щоб наші діти якнайкраще могли «фільтрувати» все, що навколо них відбувається, і кристалізувати крупинки добра». І учасник конкурсу Роман Кабатський зі Львівщини підтвердив, що на конкурс приїхав не задля перемоги, а важливим для нього є досвід, який перебирає від інших учителів. Він зазначив: «Коли я повертаюся додому з конкурсу, мої учні перебувають в приємному очікуванні, адже знають, що я привезу щось нове-цікаве, саме тому я беру участь у цьому фестивалі».
Можливо, такий конкурс за організаційним рівнем нижчий за конкурси з пропагування нових тенденцій моди, краси тощо. Але розуміння того, що такі дійства є духовним внеском у власних дітей, учителі їдуть на фестиваль із бажанням отримувати нові знання, набути нові знайомства. Вони знаходять тут однодумців і розуміють, що їхня справа не є даремною.
ЗМІ стверджують, що Україна переживає кризу, водії говорять, що погані дороги, учителі наголошують, що неслухняні діти… і повсюдно нас намагаються запевнити, що все погано. Та замість того, щоб проклинати темряву — запаліть свічку. Цей конкурс і є тією свічкою, яка, без сумніву, запалить багаття.
Наталія Кулініч, Юлія Новак