Україна — християнська держава. Батьки-християни, сплачуючи податки, фінансують навчання та виховання своїх дітей. У державі діє Закон про свободу віросповідання, отже батьки мають право вимагати від держави забезпечення їхнім дітям християнського виховання. Більшість освітян України теж сповідують християнські цінності, є віруючими людьми й готові до зміни світоглядної парадигми в українській освіті. Виникає логічне запитання: чому досі з української школи не викорінюють насаджений комуністичним безбожним режимом матеріалістичний світогляд, який псує дитячі душі, свідченням чого є високий рівень дитячої злочинності та аморальності? Чому в країні, яка є колискою християнства у Східній Європі, чиниться спротив цій святій справі виховання молоді на християнських цінностях? Як має працювати вчитель християнської етики в таких дискомфортних умовах?*[1]
На мою думку, діяти потрібно спільно. Ініціювати ці зміни повинні батьки. А вчителі повинні ніколи не забувати, що викладання християнської етики — це не заробітчанство на кусок хліба, а служіння Богові та ближнім, якими є наші учні, колеги, батьки. Ми завжди повинні пам’ятати, що знати про Бога — замало. Дитина на уроках християнської етики повинна повірити в Бога, звертатися до Нього в життєвих потребах, бути вдячною за даровані Ним усілякі блага, прославляти Його, спілкуватися з Ним у молитвах. Преподобний Макарій сказав: «Бог створив нас, щоб жити в нас», а отець Боско сказав: «Хороші вчителі говорять про Бога, найкращі — до Нього ведуть».
Ми повинні якнайактивніше співпрацювати з колегами-предметниками. Форми співпраці можуть бути різноманітними: від індивідуальних бесід до проведення інтегрованих уроків і позакласних виховних заходів.
Перші спроби такої співпраці вже розпочалися в НВК №14 у м. Рівному.
У нашій школі, яка працює уже понад сто років, завжди домінував християнський дух. І можливо тому мені тут легко працювати. У моїй практиці не було жодних непорозумінь з колегами та батьками на конфесійному ґрунті, хоч і були дуже непрості моменти й протистояння між учнями.
Я безмежно рада, що випускники нашої школи вступають на гуманітарний факультет НУ «Острозька академія» (спеціальність «філософія», «релігієзнавство»), стають переможцями Всеукраїнської олімпіади «Юні знавці Біблії», троє учнів у минулому році нагороджені грамотами Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України за відмінні знання Біблії.
Маю три мрії:
— створити кабінет християнської етики, який став би центром духовності в нашій школі;
— створити галерею «Біблія в мистецтві»;
— відкрити постійнодіючий вернісаж дитячих малюнків на біблійну тематику.
Вважаю, що мої скромні зусилля з інтеграції християнської етики в навчально-виховний процес школи дають хороший результат: об’єднують зусилля вчителів школи у формуванні духовності школярів, учителі ознайомлюються із змістом програми з християнської етики, використовують матеріали, посібники, християнську періодику на уроках музики, зарубіжної літератури, образотворчого мистецтва та інших предметів. Це переконує учнів у тому, що кращі надбання світової культури були створені митцями, поетами, художниками, які були віруючими людьми. Та найціннішим у цьому процесі є те, що християнська етика впливає на духовність, об’єднує педагогів школи однією метою — виховати високодуховне покоління українців, які будуть здатні подолати, а ще краще, попередити всілякі кризи.
Підтвердженням цьому є позиція педагогів школи щодо можливостей співпраці з учителем християнської етики.
Антоніна Мельничук, учитель християнської етики
Демчук Юрій Михайлович, директор школи, учитель історії
Педагогічний колектив школи працює над впровадженням програми «Школа — родина». Це не формальний проект, адже наша школа за свою 100-літню історію набула багатий досвід співпраці сім’ї, школи та церкви. В основі цієї співпраці — християнські цінності, спрямовані на духовний розвиток особистості школяра. Для мене, як учителя історії, Біблія є унікальним свідченням найдавнішої історії людства.
Дашкель Іванна Леонідівна, завуч з виховної роботи
Стратегічна мета нашого педагогічного колективу — об’єднати зусилля батьків та вчителів, їхні концепції, ідеї, думки, досвід для досягнення системного підходу у вихованні духовно досконалої особистості. Християнське виховання є невід’ємною складовою менталітету, характеру, особливостей нашої нації. І тому його можливості мають бути використані для вирішення потреб сучасного суспільства, яке переживає морально-духовний занепад.
Дмітрієва Олена Володимирівна, учитель світової літератури
Федір Достоєвський, Микола Гоголь, Антон Чехов, Антуан де-Сент Екзюпері, Чарльз Діккенс та багато інших відомих письменників світової літератури були християнами. Антон Павлович Чехов сказав: «Людина повинна бути віруючою або шукати віру, інакше — це пуста людина».
Кравець Людмила Віталіївна, учитель історії та права
Божий Закон незмінний. Він повинен бути основою конституцій усіх правових держав. Тоді їх непотрібно буде переписувати, міняти, підтасовувати під чиїсь інтереси. Цього необхідно навчати майбутніх громадян України як правової, християнської, демократичної держави ще з шкільних років.
Мащук Тетяна Василівна, учитель географії
Жодне наукове відкриття не зруйнувало основ біблійного авторитету, а навпаки, знайшло в біблійних істинах своє коріння. Вивчення багатства навколишнього світу, могутності природних явищ, схиляють до біблійних слів: «Усе премудро створив Ти, Господи!»
Шанюк Іван Анатолійович, учитель фізичної культури та захисту Вітчизни
Виховання самовідданості й вірності, наполегливості в досягненні мети формуються і досягаються завдяки виховній роботі на уроках християнської етики. Досконалість фізична повинна доповнюватись і духовною досконалістю. Вислів «У здоровому тілі — здоровий дух» нагадує біблійну істину про тіло, як храм Святого Духа.
Демчук Тетяна Федорівна, учитель початкових класів
Особистість формується змалку. Завдання вчителя — дати учням правдиві знання про створення світу, про призначення людини бути співтворцем Бога на землі. Навчати дитину розвивати дані Богом таланти, виховувати любов до Бога і ближнього — пріоритетні завдання вчителя «Школи — родини».
Кириченко Наталія Ярославівна, учитель математики
Математика — наука точна і як ніяка інша віддзеркалює точність і впорядкованість у безлічі Божих творінь. Починаючи з переліку днів творення світу, зустрічаємо в Біблії велику кількість числових одиниць виміру, що свідчать про Біблію як основу математичної науки.
Сидорчук Любов Георгіївна, класний керівник 9 класу
Урок християнської етики — це додаткова виховна година, яка впорядковує особистість учня, формує в ньому образ і подобу Божу, учить керуватись у житті заповідями Божими, вірити, надіятись і любити.
Процюк Ольга Миколаївна, учитель астрономії
Якщо людина дивиться в окуляри телескопа й промовляє: «О Господи, як красиво!», для цієї людини заняття з астрономії схожі на молитву.
Німецький філософ Еммануїл Кант сказав: «Дві речі захоплюють мене тим більше, чим більше я до них приглядаюсь: зоряне небо над нами і моральний закон усередині нас».
Демченко Віра Филимонівна, учитель образотворчого мистецтва
Дитина, яку виховують в оточенні краси навколишнього світу, завжди прагне відобразити цю красу у своїй творчості. Навчити її бачити й зображати Божий світ означає наблизити її до роздумів про існування Бога.
Алембіта Ганна Сергіївна, учитель музики та художньої культури
Молодому вчителю доводиться вчити й учитися. На шляху до майстерності безліч відкриттів. До певного часу існування Бога було за межами моєї педагогічної діяльності. Співпраця з учителем християнської етики відкрила для мене можливість по-іншому поглянути на свою професію, відкрити учням світ духовної музики і культури, які прославляють Творця!
Озарчук Ірина Василівна, учитель німецької мови
Учити учнів іноземних мов — це відкривати учням світ спілкування з іншими народами, ознайомлення з їх культурами й віруваннями. Розпочати цю роботу можна з вивчення молитви Господньої «Отче наш». Згодом у словник можна ввести слова релігійного змісту, читання Слова Божого іноземною мовою тощо.
Бікус Тетяна Іванівна, учитель початкових класів
Усі люди отримують від Господа різні дари. Ми, учителі, отримали Божий дар навчати дітей. І хто з нас використає його на користь Богові, той дістане похвалу від Господа і вічні небесні радощі.
Кондрашова Світлана Анатоліївна, учитель української мови та літератури
«Немає вищого мистецтва, ніж мистецтво виховання. Мудрий вихователь створює живий образ, дивлячись на який радіє Бог і люди» (Св. Іоанн Златоуст).
Велика роль слова в житті людини! «Слово — найтонший різець, здатний доторкнутись до найніжнішої рисочки людського характеру. Вміти користуватись ним — велике мистецтво», — писав Сухомлинський. Боже Слово має стати на службу учителю, який повинен дбати, «щоб дикий звір не розірвав словесну череду» (св. Дмитрій Ростовський).
Вважаю, що впровадження елементів християнської етики на уроках літератури є необхідною складовою успішного здійснення навчально-виховного процесу.
Корнійчук Оксана Володимирівна, практичний психолог
Співпраця вчителя християнської етики та практичного психолога — необхідна й важлива ділянка роботи сучасної української школи. Психологія — наука про душу. Без знання біблійного вчення про безсмертну душу ні психологи, ні психоаналітики, ні психіатри називатися досконалими спеціалістами не можуть. Головне завдання психолога звучить як заповідь: «Не нашкодити, а допомогти!»
Дронова Анна Ярославівна, вихователь продовженого дня
На мою думку, наша співпраця з учителем християнської етики відіграє дуже важливу роль у виховній роботі. Саме слово «виховувати» вказує на тривалий процес (не приховувати, не ховати, а виховувати). Від кого чи від чого ми маємо виховувати дитину? Від гріховних впливів, гріховних звичок, гріховних спокус. Без Заповідей Божих процес виховання ускладнюється, а результати досягаються великими зусиллями вихователів й іноді бувають нульовими.
Задорожна Наталія, голова батьківського комітету
Наше суспільство зробило великий крок у розвитку науки, це дуже похвально, але кожна духовно мисляча людина розуміє, що наука не врятує людей від безглуздих учинків. Лише страх Божий може вберегти від усякої негідної, злої справи, лише з Богом совість людини чиста. Звичайно, віру за навчальні години не прищепити. Це обов’язок сім’ї.
Однак варто звернути увагу на сучасні підручники, за якими навчаються наші діти. Так, у читанці 4-го класу біблійні історії подано як легенди, де Бога замінюють сили природи, як то: зорі, дерева, вітер тощо. Це суперечить Біблії і тому вихованню, яке прищеплює більшість християнських сімей дітям у пізнанні Бога. А в підручниках з біології, історії, природознавства походження людини від приматів подане як істина в останній інстанції. Хочу закликати освітянських чиновників переосмислити концепцію сучасної освіти.
Насіння мудрості розсипане по всіх предметах, які вивчають, духовна складова присутня в усіх галузях знань, а педагогам потрібно її лише побачити, зрозуміти й указати дітям.
На мою думку, це можна досягнути за допомогою семінарів, де можна було б поспілкуватися з священиками, філософами, літераторами, психологами; за круглим столом «батьки — учителі». Ми, батьки, не хочемо бачити своїх дітей зухвалими, нестриманими, розпусними. Тож, шановні педагоги, виховуймо дітей на святих принципах християнської моралі і благочестя, щоб суспільство наше було духовно здорове, розумне та процвітаюче.
Плоди Святого Духа
Те, що ти бачиш, юрмище і тління,
Запам’ятай: це ще не Україна.
Це тільки ґрунт… Лише кореневище…
А Божа Україна — сходить вище.
У ній не відгорять краса й напруга,
Вона несе плоди Святого Духа:
Любов, радість, мир,
Терпіння, доброту, милосердя,
Лагідність, віру, стримання.
Ми їх приймаєм, ставши на коліна,
Вони — спочатку,
Потім — Україна.
Оце наш ґрунт, міцне кореневище,
Із нього Україна сходить вище.
І тільки так ми знаємо напевно,
Що ця Вкраїна — істинна і кревна,
Що це не гра,
І це не сатани
(неправдомовця й душогуба!) сни.
Бо та, що не взяла святі плоди, —
Примара, маска, вісниця біди,
Ти не дивись в очі, відійди!
… Те, що ти бачиш, юрмище і тління,
Запам’ятай: це ще не Україна.
Це тільки ґрунт. Лише кореневище.
А Божа Україна
Сходить вище…
Тетяна Майданович
Додаток 1
АНКЕТА для вчителів школи
1. Чи можливе використання текстів Святого Письма на уроках та в позакласній роботі з предмета, який Ви викладаєте?
2. Чи існують суперечності між програмними завданнями і змістом предмета, який викладаєте, і Вашими релігійними переконаннями?
3. Чи існує потреба й можливість зміни світоглядної парадигми сучасної української освіти?
[1]* Формат журнальної статті не дає можливості подати матеріал у повному обсязі. За детальною інформацією, а також із будь-якими запитаннями, будь ласка, звертайтеся до редакції або безпосередньо до автора: Мельничук Антоніна Михайлівна, 050–0702269