Наш час недаремно називають епохою самітників. Багатоповерхові будинки, що неначе великі вулики із окремими стільниками-квартирами, сусіди, що ледве знають один одного, постійна зайнятість на роботі, телевізор, що замінив собою все, Інтернет, що дає ілюзію спілкування, не виходячи із домівки, і, навіть, навушники плеєрів у вухах людей, які їдуть у метро, кажуть: не лізь у мій світ, не зачіпай моєї самотності…
Молоде покоління гостро відчуває цей синдром сучасного світу. Саме тому з’являються такі течії як «емо», які хоча б через власний біль хочуть привернути до себе увагу й відчути реальність життя. Саме тому фільм «Матриця» став маніфестом сучасної культури й пояснив, як ти можеш жити поза реальним світом. Саме тому є стільки залежних від комп’ютера, які ладні померти перед екраном, із якого бодай через видимі картинки можна отримати ілюзію хоча б якихось стосунків у цьому світі.
Тема стосунків актуальна для молодого покоління завжди. Адже саме тоді, коли буяє твій цвіт і вирує кров, ти шукаєш друзів, із якими готовий пройти поруч усе життя, знаходиш ворогів, з якими ведеш бій до кінця, вчишся кохати й жертвувати собою заради коханих, знаходиш орієнтири для життя в порадах мудрих наставників. Усе життя молодих пронизане стосунками. (Власне, ними пронизане життя на будь-якому етапі.) І саме молодь спрагло відчуває брак таких взаємин.
Світ досить добре маніпулює цим відчуттям і використовує його для досягнення своєї економічної вигоди. Адже будь-яка реклама — це, найперше, реклама стосунків, а лишень потім — товару. Наприклад, будь-яка реклама пива базується на тому, що на екрані присутня компанія, яка весело проводить час. І в цьому їм допомагає пиво. Люди купують пиво, бо думають, що воно допоможе налагодити взаємини і забути про те, що справжні стосунки не потребують допоміжних засобів. Проте, на тлі гострої нестачі особистісних стосунків у цьому світі, навіть така ілюзія сприймається як вихід і заповнення порожнечі. А гроші капають у кишеню виробника…
Та корінь проблеми не в сучасності. Вірніше — не лише в сучасності. Адже все почалось саме тоді, коли перші люди в Едемському саду розірвали стосунки із Богом, коли не послухались Його й вибрали свій шлях і свою дорогу життя. Власне, це і стало причиною сучасного сумного стану. Адже лише Бог, Який є Особистість і стосунки з Яким визначають наше життя, може навчити справжніх взаємин, що ґрунтуються на вічних цінностях і законах. І без повернення до Нього в людей, а особливо молодих, немає шансу закласти правдивий фундамент на все життя. Бо саме тоді, у молоді роки, формуються основні цінності життя і пріоритети особистості, які будуть визначати поведінку людини в майбутньому.
Ізраїльський цар Давид колись у величному псалмі ствердив: «Чим додержить юнак у чистоті свою стежку? Як держатиметься Твоїх слів!» (Пс. 118:9). Цими словами він підкреслив важливість цілеспрямованого виховання молодих людей у дусі покори Богу й у пошані до Його Слова. Саме це дасть правильні орієнтири молодим людям і відкриє справжній шлях і істинні стосунки в цьому житті. Якщо ви пропустите в своєму житті цей момент чи занедбаєте його в житті своїх дітей, то пізніше буде надзвичайно складно надолужити згаяний час і можливості.
Але не потрібно забувати, що Біблія радить не ігнорувати і звичайні речі нашого життя, якими ми часто нехтуємо чи просто забуваємо про них. І однією із них є спілкування. Адже коли ми спілкуємось, то стаємо зрозумілими й будуємо мости один між одним: ми розкриваємо наш внутрішній світ, пояснюємо ті причини, що лежать в основі наших вчинків і думок. І стаємо ближчими до співрозмовника, даємо йому можливість подивитись на навколишнє нашими очима. А це і є основою будь-яких стосунків, які не може замінити нічого в цьому світі.
Проблемою сучасності є також невміння спілкуватися. Ми, покоління «Пепсі» і коміксів, звели спілкування до загальних фраз, діалоги — до рядків на екранах моніторів, а стосунки — до рідких візитів увічливості, які вичавлюємо із себе в круговерті термінових справ. Саме невміння повноцінно спілкуватись і штовхає нас на самоту, адже за цим стоїть страх бути незрозумілим і висміяним. А брак спілкування призводить до того, що будь-які спроби зав’язати стосунки приречені на крах, адже стосунки — це взаємини людей, де всі сторони рівноцінно йдуть один одному назустріч!
Тому — говоріть один із одним, не бійтесь цього. Говоріть як великі, так і малі, мудрі і немудрі, ті, що знають, і ті, що не можуть похвалитись знаннями, батьки і діти, дружини і чоловіки, вчителі і учні, начальники і підлеглі. Адже Сам Бог, Творець Всесвіту і наш Спаситель, щоби побудувати із нами стосунки, говорить із нами й доносить те, що в Нього на серці, через слова вічного Писання.
Говоріть, бо якщо ви не будете цього робити й не навчите цього молодих, то ні в кого із нас не буде можливості розвивати ті стосунки, про які ми так мріємо і яких ми бажаємо понад усе…
Олег Блощук