Автор Наталія Захарчук, учитель християнської етики Новоград-Волинської ЗОШ І-ІІІ ст. № 2
Мета
Освітня: розкрити та підкреслити особливе значення для людини вміння прощати.
Виховна: виховувати повагу до особистості іншої людини, її гідності, моральності, показати учням, що людині, яка щиро кається, Бог беззастережно прощає і нічого не вимагає натомість.
Розвиваюча: сприяти формуванню в дітей уміння прощати одне одного.
Обладнання: вірші з Біблії, конверт формату А4, схема «Моя душа», ілюстрація до біблійної історії (див. кольорову вкладку), проектор для перегляду мультфільму.
Біблійна основа: Пс. 31:1; 1 Ів. 1:9; Мк. 11:25–26; 15:21–37; Ів. 8:1–11; Рим. 5:8.
Ключовий вірш: «А Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос помер за нас, коли ми були ще грішниками» (Рим. 5:8).
Практичне завдання: розуміючи сенс прощення, спонукати учнів прощати своїм кривдникам, щоб зберегти мир у своїй душі й уникнути конфліктів.
Моральний аспект: навернення до Христа — питання самостійного вибору кожної людини. На наших заняттях ми ознайомлюємо з християнським ученням як морально-етичною основою суспільства. Стати християнином чи ні — вирішувати кожному індивідуально.
Література до уроку
1. Дидактичний матеріал. Здатність прощати // Слово вчителю. Християнський духовно-просвітницький часопис. — № 3(5), — 2008. — С. 40.
2. Анатолій Багнюк. Християнська етика. Тематичний довідник. 5–6 класи. — Тернопіль: ТзОВ «Видавництво Астон», 2008. — С. 92–95.
ХІД УРОКУ
І. ВСТУПНА ЧАСТИНА
1. Привітання. Організаційний момент
Учні по черзі висловлюються за наступною схемою:
сподівається на…
болить через…
Моя душа мріє про…
хвилюється через…
співає через…
2. Перевірка знань минулого уроку
Петро та Андрій училися в одному класі, але грали в різних хокейних командах. І під час кожної зустрічі їхніх команд Андрій діяв агресивно стосовно Петра. Він увесь час наїжджав на нього й штовхав. Або намагався вдарити Петра хокейною ключкою та ще й додати разочок, коли той падав. Усе це він робив дуже хитро, щоб суддя не помітив.
До кінця гри залишалася хвилина, рахунок був нічийним. І тут у Андрія з’явилася можливість забити шайбу. Петро ж побачив у цій ситуації шанс помститися за себе. Він сильно штовхнув Андрія, і той розтягнувся на льоду. Можливість забити гол Андрій проґавив. Тієї ж миті шайбу забила команда Петра й виграла матч.
Наступного дня Петро почув, як Андрія дражнять, але той нічого не відповідав, а потім зі злістю поглянув на Петра…
Помстившись Андрієві, Петро деякий час відчував задоволення. Але відтоді йому завжди доводиться бути напоготові: він знає, що Андрій при нагоді також буде мстити.
3. Мотивація до вивчення нової теми
Запитання для обговорення та роздумів
1. Що спонукало Петра шукати нагоди для помсти? Чи мав він на це серйозні причини?
2. Що відбулося б, якби Андрій, у свою чергу, помстився Петрові?
4. Повідомлення теми та мети уроку
Відомстити тому, хто тебе образив, — це природна реакція будь-якої людини. Іноді все, про що думає потерпілий, це — як «зрівняти рахунок», віддати болем за біль.
Тема помсти червоною ниткою проходить через багато оповідань і романів. А християни говорять, що потрібно вчитися прощати одне одному. Саме питання прощення й уміння прощати є темою нашого сьогоднішнього заняття.
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Виклад нового матеріалу
Коли людина відчуває сильну образу, прощати нелегко. Нелегко було й Христу помирати на хресті, щоб Бог міг простити людству його гріхи. В Євангелії від Марка, 15:21–37, ми читаємо як страждав Ісус, помираючи на хресті, щоб кожен, хто повірив у Нього, був прощений і мав життя вічне. Син Божий мав таку здатність прощати, що Він молився навіть за римських вояків, які прибивали Його до хреста.
Про необхідність прощати Ісус говорив багато разів. Одного разу Його учні стали сперечатися про те, скільки разів потрібно прощати того, хто образив. Ісус відповів, що цьому немає обмеження: стільки разів, скільки людина хоче, щоб Бог простив їй самій, вона повинна прощати іншим. У Господній молитві Ісус учить прощати іншим, як Бог прощає нам самим.
Послухаємо біблійну історію про Боже прощення.
Біблійна історія «Прощена грішниця», Ів. 8:1–11
– Про що, на вашу думку, буде ця біблійна історія, якщо вона так називається?
Одного разу, коли Ісус сидів біля храму й навчав народ, до Нього привели звинувачену в перелюбі жінку, щоб її засудити. Ця жінка порушила закон подружньої вірності й була схоплена на місці злочину. За зраду своєму чоловікові за законом Мойсея її слід було побити камінням до смерті.
– Що відчувала в той момент жінка, знаючи, що її покарають?
Бідна жінка ховала обличчя від сорому й не знала, як підняти очі на Ісуса. Ті, хто привів її, голосно кричали й розмахували руками. Вони були готові негайно виконати закон і побити її камінням.
– Як вчинив Ісус?
Але Ісус у цей час, нахилившись низько, щось писав на піску. Він ніби не звертав уваги на тих людей, які привели жінку. Здавалося, що Він зайнятий Своїми думками й не чує всіх їхніх звинувачень.
Коли ж обвинувачі почали наполегливо вимагати відповіді, Ісус, піднявши голову, сказав їм те, чого вони ніяк не чекали почути. На їхню думку, Ісус, якщо Він справді шанував закон, повинен був так само засудити жінку. Але Ісус, звертаючись до них, сказав…
– Що, на вашу думку, сказав Ісус?
Ісус сказав: «Хто з вас без гріха, — нехай перший на неї той каменем кине!»
Можливо, обличчя обвинувачів завмерли від здивування, адже такої відповіді вони не очікували. Спокушаючи Ісуса й бажаючи звинуватити Його хоч у чому-небудь, вони опинилися винні самі.
Жоден із обвинувачів не міг сказати, що він безгрішний. Ймовірно, всі вони знали свою провину, і ці справи тепер спливли в них у пам’яті. Що вони могли відповісти? Опустивши голови й ховаючи очі, вони всі, починаючи зі старших і закінчуючи молодшими, почали залишати майдан. Жінка, побачивши, що її обвинувачі розходяться, підняла голову. Навколо неї нікого не було, окрім Ісуса, Який продовжував щось писати на землі.
Коли затихли кроки останнього з обвинувачів, Ісус підвів голову й подивився на жінку. Та, розгублена, стояла на місці, не знаючи, що їй робити. Ісус добре розумів стан її душі і, щоб вивести її з цього стану, запитав:
— Жінко, де твої обвинувачі? Чи засудив тебе хто-небудь?
Жінка, дивлячись на Ісуса, відповіла: «Ніхто, Господи».
І тут же Ісус додав:
– Що сказав жінці Ісус?
— Не засуджую й Я тебе. Іди, але більш не гріши!
Світло любові Христової пролилося на душу бідної грішниці. Вона зрозуміла, що безумовне прощення міг дарувати тільки Бог в особі Ісуса Христа. Як радісно було жінці відчувати себе прощеною і вільною!. .
2. Закріплення вивченого на уроці
Шлях навернення до Бога починається з нашого покаяння, з молитви сповідання наших гріхів.
— Що нам про це каже Біблія?
«Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої» (1 Iв. 1:9).
«Блаженний, кому подарований злочин, кому гріх закрито» (Пс. 31:1).
При покаянні людина отримуємо Боже безумовне прощення. Надалі стосунки людини з Богом прямо залежать від її ставлення до інших (Мк. 11:25–26).
Ми повинні прощати інших, оскільки Бог простив нас у ім’я Христа. «А Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос помер за нас, коли ми були ще грішниками» (Рим. 5:8). Отже, безумовне прощення приходить через безумовну любов Божу.
III. ПІДСУМОК УРОКУ
1. Практичне застосування набутих знань
Учитель показує дітям грошову купюру.
– У мене на долоні лежить те, за що я можу купити деякі речі. Що це?
– А як ви думаєте, що я можу купити за ці гроші?
– Чи можна купити собі друзів? Передбачувана відповідь. Звичайно, ні! За гроші не можна придбати собі справжніх друзів.
– А чи можливо сплатити велику суму грошей — і тебе відразу полюблять? Передбачувана відповідь. Ні, це неможливо. Любов не можна купити за гроші. Батьки люблять дітей такими, які вони є. І за цю любов не треба платити гроші.
– А чи можна отримати прощення гріхів за гроші? Чи можна відкупити свої гріхи за гроші? Передбачувана відповідь. Не можна! Ісус Христос — єдиний викуп за наші гріхи. І прощення гріхів можна отримати задарма тільки після покаяння, з ласки Божої.
Прощення розмикає порочне коло. Воно не вирішує питання на кшталт: хто винуватий? як учинити справедливо в цьому випадку? Однак прощення дозволяє людям знову почати свій шлях.
Перегляд фрагменту м/ф «Кіт Леопольд».
Вправа «Я хочу попросити пробачення»
Учні на аркуші паперу просять пробачення в тих, кого вони образили чи не слухали. Згорнуті аркуші прикріплюють на великий конверт на дошці.
2. Домашнє завдання
Продовжити ситуацію.
Зайшовши після перерви до класу, Андрій побачив, що всі його речі: ручки, зошити, підручники — розкидані на підлозі. Обурений хлопець зірвався на крик. Зопалу Андрій брутально вилаявся, обізвав однокласників, а Петра, який був слабший від нього, навіть ударив…