Ще раз про пророцтво…
Наша студія у попередньому числі була присвячена «різдвяному» пророцтву Ісаї (див. «Слово вчителю» № 4/2009, с. 9-11). Сьогодні ми поведемо мову про не менш цікаве пророцтво, пов’язане з пасхальними подіями. Спочатку нагадаю про роль пророків в Древньому Ізраїлі. Ще раз звернімо увагу на унікальність їхньої місії, в чому вона полягає? Не будучи частиною релігійного інституту, який часто був корумпований, як і інші державні інститути, пророк з’являвся до царя і релігійних лідерів як посланець Небес. Він сам – німе запитання: «Царю, чи був ти вірним Слову Божому?» Один раз на рік цар мав публічно відповідати на подібні запитання пророка.
Промови Божих посланців зазвичай починаються такими словами: «Так говорить Господь» (наприклад, Іс. 3:15; 31:9; 43:14,16;44:2 тощо). Цей вислів часто зустрічається в пророчих книгах Біблії, він яскраво і стисло передає суть місії пророка. «Так говорить Господь» – ці слова мали в ті часи чітко окреслене значення. Вісників, які починали свої промови словами «Так говорить цар» посилали в різні куточки імперії древні монархи. Лояльність до царя оцінювалася ставленням до вісника і виконанням того, що через нього передано. З іншого боку, вісник ніби захищав себе цими словами, посилаючись не на свою волю, а на волю царя. Ця традиція перенесена в Біблію. Пророк – вісник Небесного Царя. Він передає не свою, а Божу волю. Його інколи порівнюють з рупором. Тобто пророк – всього лиш інструмент в руці Того, Хто говорить. Небесне покликання, яке пізнавалося по тому, що пророцтва збувалися, – важливий критерій для розпізнавання істинного пророка, тому що у всі часи поставало багато лжепророків (Іс. 9:14; 29:10; Єр.27:16; 29:9). Ними оточували себе безбожні царі, які хотіли, щоб пророки пестили їхній слух і не перечили злу, яке вони роблять. До речі, одне з призначень Христа, як помазаника Божого, – Пророк. Тому в Євангелії говориться, що Христос Ісус не прийшов сам від себе, Він є посланим із небес. Його місія підтверджується тим, що Він робить (Ів. 5:30). Про Ісуса Христа як Пророка наперед писав Мойсей: «Пророка з-посеред тебе, з братів твоїх, Такого, як я, поставить тобі Господь, Бог твій, Його будете слухати» (Повт. Зак. 18:15). Окрім цього пророцтва про Христа в Старому Завіті містяться сотні інших[1]. Але сьогодні ми детальніше зупинимось тільки на одному з них.
Молитва Страждальця
Почну з того, чого я був безпосереднім свідком. 2007 рік. Подорож до Ізраїлю. Ми відвідали безліч заповідних місць, пов’язаних з Біблією. Останні дні проходили в Єрусалимі та його околицях. Одного разу наша група наблизилась до церкви з такою назвою: «Церква святого Петра і кукурікання». Церква побудована на місці дому первосвященика Кайяфи. Це місце можна побачити на макеті Єрусалима часів Ісуса Христа.
Отже відомо, що у дворі первосвященика грівся біля вогню Петро і що після того, як схопили Господа, Його привели сюди, як написано: «А вони схопили Ісуса, і повели до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й старші» (Мт. 26:57).
Що ж ми тут побачили? Як і в кожному єврейському домі, у дворі первосвященика є цистерна для води. Тут цю глибоку яму діаметром приблизно 1 м перебудували на в’язницю. В’язницю під двором Кайяфи вважають місцем, у якому Господь провів ніч перед розп’яттям. У результаті перебудови декількох інших підземних споруд ця яма служила для утримання смертників. Особливо небезпечних злочинців підвішували за руки і спускали сюди – в темне і сире приміщення. Однією з причин смертної кари в ті часи було богохульство, а ми знаємо, що Ісуса з Назарета звинувачували в богохульстві (Мт. 26:65). На стіні церкви є таке зображення. Автентичність даних про це місце вражає, але ще більше дивує інше. Спустившись вниз сходами, які продовбали сюди ще візантійці, ми читали Псалом. Ви можете знайти його у своїй Біблії. Це Пс. 87[2]. Він починається словами: «Господи, Боже спасіння мого, вдень я кличу й вночі я перед Тобою». Зміст Псалма – молитва страждальця. Спробуйте співвіднести слова Псалма зі стражданнями Ісуса Христа напередодні розп’яття.
Псалом 87
1 Пісня. Псалом. Синів Кореєвих. Для дириґента хору. На «Махалат леаннот». Пісня навчальна Гемана езрахеянина.
2 Господи, Боже спасіння мого, вдень я кличу й вночі я перед Тобою:
3 хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зойку мого,
4 душа бо моя наситилась нещастями, а життя моє зблизилося до шеолу!
5 Я до тих прирахований став, що в могилу відходять, я став, немов муж той безсилий.
6 Я кинений серед померлих, немов оті трупи, що в гробі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потяті вони від Твоєї руки.
7 Умістив Ти мене в глибочезну могилу, до пітьми в глибинах.
8 На мене лягла Твоя лють, і Ти всіма Своїми ламаннями мучив мене. Села.
9 Віддалив Ти від мене знайомих моїх, учинив Ти мене за огиду для них. Я замкнений і не виходжу,
10 стемніло з біди моє око. Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простягаю до Тебе руки свої!
11 Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи трупи встануть і будуть хвалити Тебе? Села.
12 Хіба милість Твоя буде в гробі звіщатись, а вірність Твоя в аввадоні?
13 Чи познається в темряві чудо Твоє, а в краю забуття – справедливість Твоя?
14 Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випереджує.
15 Для чого, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?
16 Нужденний я та помираю відмалку, переношу страхіття Твої, я ослаблений став.
17 Перейшли надо мною Твої пересердя, страхіття Твої зруйнували мене, –
18 вони оточають мене, як вода, увесь день, вони разом мене облягають,
19 друга й приятеля віддалив Ти від мене, знайомі мої – як та темрява!
Сподіваюся, ви побачили зв’язок. Там, у домі Кайяфи, рядки цього Псалма звучали пророче, бо його зміст передає переживання людини, яка перебуває в ямі[3]. Основним враженням після прочитання цього Псалма в домі Кайяфи, в Єрусалимі, для мене стало просте і чітке, можна сказати фізичне, відчуття, що Бог став заради нас людиною. Він страждав тут, у цій ямі, заради мене і всіх нас. Хтось сказав, що «благодать приходить через розуміння»: я пережив особливу благодать, збагнувши це.
«Господи, навчи нас молитись»
Окрім пророчого виміру, даний Псалом, як і Біблія в цілому, вчить нас молитися. Апостоли просили у Господа: «Навчи нас молитися» й отримали молитву «Отче наш» (Лк. 11). А Псалтир – це цілий підручник з молитов. Відомо, що самі укладачі Псалтиря вважали Псалми молитвами (Пс.71:20). Давайте зупинимось на окремих частинах нашого Псалма, щоб навчитись «виливати душу» в молитві.
Тема Псалма відкривається в 1-му вірші і розвивається в основній частині тексту, який можна умовно поділити на такі частини:
Вірш 1 – примітка автора.
Вірші 2, 3 – прохання про спасіння: «Безперестанку кличу до Тебе».
Вірш 4 – обґрунтування прохання: «Я гину».
Вірші 5-6 – опис страждань: «Я – як мертвий».
Вірші 7-10 – опис страждань: «Ти – причина моїх страждань».
Вірші 11-13 – риторичні запитання: «Смерть не має сенсу!».
Вірші 14-16 – запитання до Бога в стражданнях.
Вірші 17-19 – бідкання в стражданнях, які допущені Господом.
Для тих, хто вперше знайомиться з біблійними псалмами, така молитва може здатися дивною, навіть шокувати. Щоб навчитися так молитись, ми маємо підійти до молитви як до діалогу з Богом, який починається з реальних обставин нашого життя. Автор детально описує свої переживання – те ж саме можемо робити в молитві і ми. Якщо на душі смуток – нема сенсу зображати радість. Почати варто з простої вимоги до самих себе: бути чесним у молитві. Інколи так важко чесно признатися самому собі в тому, що ти насправді відчуваєш, про що думаєш. Ми вчимося молитися не для того, щоб творити «правильні» молитви, а щоб молитися від душі. Саме це, як ми можемо бачити, робить автор Псалма. Читаючи псалми, аналізуючи свої молитви, ми можемо навчитися щирості. Один хлопчик написав таку молитву: «Знаєш, Господи, хоча мені здається, що душі в мене нема, все ж деколи вона трохи болить»[4]. Подібна молитва більш схожа на молитви святих Біблії, ніж нещира, завчена молитва святоші. Псалми наповнені різними емоціями, й інколи стає страшно від такої щирості і безпосередності в спілкуванні з Богом.
Отже, Псалом, як і молитва в цілому, – то бальзам для душі. Так душа отримує втіху, оновлює своє спілкування з Богом, через таке спілкування проходить депресії і виходить з них. Існує безліч чудових і, навіть, неймовірних свідчень про це. Одного разу я розмовляв з людиною, яка за допомогою Псалтиря «вилікувалась» від душевної хвороби. Лікарі їй не вірили, але це стало свідченням того, що зробив Господь через просте читання псалмів. Тому в часи життєвих негараздів, тиску і страждань не варто відразу бігти до психологів. Читайте вголос псалми. У всіх відношеннях: дешевше обійдеться.
І наостанок ще раз повернемося до пророцтва. Воно дає нам заглянути в Святе святих – внутрішній світ страждаючого Христа. Не пропустімо такої нагоди, святкуючи Пасху. Відкриваймо Біблію для того, щоб більше дізнатися, що Він зробив для нас через Свої страждання і воскресіння з мертвих. У Посланні до євреїв, яке містить тлумачення багатьох старозавітних текстів, написано наступне: «Він з’явився один раз на схилку віків, щоб власною жертвою знищити гріх. І як людям призначено вмерти один раз, потім же суд, так і Христос один раз був у жертву принесений, щоб понести гріхи багатьох, і не в справі гріха другий раз з’явитися тим, хто чекає Його на спасіння» (Євр. 9:26-28). Він з’явиться, бо воскрес із мертвих. Рани від цвяхів – це знаки любові, яка надавала сенсу стражданням. Що вони промовляють мені?
Юрій Ліщинський
[1] Мак-Дауэлл Д. Неоспоримые свидетельства (Исторические свидетельства, факты, документы христианства). – Чикаго, 1987. – С. 128-161
[2] 88 – залежно від перекладу.
[3] Єврейське слово «БОР» (яма) інколи вживається для описання пекла. При цьому автор декілька разів вживає слово «яма».
[4] Димов М. Дети пишут Богу [Електронний ресурс] //http://iliya-popov.chat.ru/let_god4.htm