Прочитавши в інтернеті на сайті osvita.ua статтю «Предмет «Християнська етика» та основні педагогічні вимоги щодо його викладання» (https://osvita.ua/vnz/reports/culture/11090/), наша дописувачка з Івано-Франківщини, педагог із багаторічним стажем роботи Галина Яхневич зустріла виcлови, які, на її думку, завдають великої шкоди вчителям і дітям. Це змусило її звернутися з відкритим листом до своїх колег-учителів, який ми друкуємо зі збереженням особливостей авторської стилістики.
Філософська людиноцентрична теорія завела людство в глухий кут. Вона філософствує про мораль і етику, сукупність визначених норм, про специфічні релігійно-моральні почуття, вольові якості віруючої людини, системи богослов’я, прагнучи дати визначення й процесу формування християнської моралі й етики. Мораль — це система норм і принципів поведінки людей у ставленні до Творця, один до одного та до суспільства. Етика — наука, що вивчає мораль, суспільні норми поведінки, сукупності моральних правил суспільства чи певної суспільної групи та шляхи їх формування.
Спробую на основі простих, відомих, зрозумілих фактів висвітлити цю тему, яка розкриє реальний стан справ і покаже нам причинно-наслідкові зв’язки.
Ми живемо в матеріальному світі, володіючи певним кругозором і рівнем розвитку в певних галузях господарства чи науки, мислимо вузько і, переважно, у горизонтальній площині. Людина не хоче викроїти часу зі своїх розваг, телефонних теревенів, перегляду дурманливих телевізійних програм і шоу, щоб пізнати себе і свого Творця.
Набираючи номер телефону свого друга, ненароком зробите помилку, наберете не ту цифру. До нього ви не додзвонитесь. Замість масла машинного заллєте воду. Машина ваша не поїде. Хто в цьому всьому винен? Каже Господь, щоб не їсти плід спокуси, бо помрете, а змій спростовує: «Не помрете!» Результат: перший непослух — первородний гріх, люди стали вмирати. От і перші плоди філософії.
У наш час дослідники знаходять на дні морів і океанів гігантські споруди та скелети людей-велетнів. Сучасні вчені навперебій говорять про неземні цивілізації, про прибульців з інших планет, навіть галактик, які занесли життя на нашу планету Земля. Але ці знахідки розповідають нам про те, як перші люди, гіганти, зневажили Творця. Кожну Його настанову тлумачили по‑своєму, щоб виправдати своє беззаконня, бо вели розпутний, аморальний спосіб життя. «За тих днів на землі були велетні… І бачив Господь, що велике розбещення людини на землі, і ввесь нахил думки серця її тільки зло повсякденно. І пожалкував був Господь, що людину створив на землі. І засмутився Він у серці Своїм.
І промовив Господь: «Зітру Я людину, яку Я створив, з поверхні землі, — від людини аж до скотини, аж до плазунів, і аж до птаства небесного. Бо жалкую, що їх Я вчинив. Але Ной знайшов милість у Господніх очах… І бачив Бог землю, — і ось зіпсулась вона, кожне- бо тіло зіпсуло дорогу свою на землі. І промовив Господь до Ноя: «Прийшов кінець кожному тілу перед лицем Моїм, бо наповнилась земля насильством від них. І ось Я винищу їх із землі» (Бут. 6:4–8,12–13).
Люди, що жили на землі до Потопу, творили те ж саме, що відбувається зараз. Але Слово Боже збувається завжди. «Бо як дощ чи то сніг сходить з неба й туди не вертається, аж поки землі не напоїть і родючою вчинить її, і насіння дає сівачеві, а хліб їдунові, — так буде і Слово Моє, що виходить із уст Моїх: порожнім до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав, і буде мати поводження в тому, на що Я його посилав!» (Іс. 55:10–11). Слово Боже, чисте, не перекручене, працює й чинить те, для чого Він його посилає.
Ось цитата, яка змусила мене написати статтю. «Вважається, що ікона має більшу силу, ніж слово. Про це гарно сказав навіть св. Василій Великий, котрий, як відомо, чудово володів даром мови. На його думку, малярське зображення більше впливає на віруючих, ніж слово, а ікони привертають увагу християнина сильніше, ніж книги. Є місця в душі людини, куди не добереться слово, туди добереться пензель, а куди не дістане пензель, туди сягне звук музики…» А Господь каже у Посланні до євреїв 4:12‑14: «Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, — проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця. І немає створіння, щоб сховалось перед Ним, але все наге та відкрите перед очима Його, — Йому дамо звіт!» Господь Ісус також сказав: «Хто заповіді Мої має та їх зберігає, той любить Мене. А хто любить Мене, то полюбить його Мій Отець, і Я полюблю Його, і об’явлюсь йому Сам… Як хто любить Мене, той слово Моє берегтиме, і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього, і оселю закладемо в нього [у серці житиме Бог Дух Святий]. Хто не любить Мене, той не береже Моїх слів. А слово, що чуєте ви, не Моє, а Отця, що послав Мене. Говорив це Я вам, бувши з вами» (Ів. 14:21–25).
У наш час дуже багато людей зневажають Біблію — чисте Слово Боже, люблять більше іконки, картинки, витвори людські, різні тлумачення, особливо, коли автори їх титуловані й відомі. Тлумачення легкі для розуміння, але людина спасається не знанням і розумінням, а вірою в оригінальне слово Євангелії. «Праведний вірою жити буде» — у кожне слово Біблії, не пропускаючи жодного, бо як там є щось перетлумачене, то телефон ваш не запрацює.
Якщо ви, будучи вчителями християнської етики, прагнете сформувати людину всебічно розвинену, високоморальну, яка любитиме ближнього, як самого себе, житиме в гармонії світу й суспільства, то ви можете це зробити лише тоді, коли навчите любити Слово Боже. Написано, що воно проникає до розділення душі і духа, суглобів і мозків і судить помисли серця, бо Слово — то Дух і Життя (Ів. 6:63). «Спочатку було Слово, а Слово у Бога було, і Слово було Бог… І Слово стало Плоттю і перебувало з нами повне правди і істини…» (Ів. 1:3, 14). Це Слово заходить у ваше серце, дух і душу, дає мудрість, силу розуміти, творити, любити, співчувати, допомагати, шанувати, не гордитись, не величатись. Коли ви читаєте чисте Слово Боже, Біблію (не тлумачення Біблії), вірите кожному Слову, хоч і не все розумієте зараз, воно сіється у вашому серці і в серцях тих, кому ви його читаєте. Прийде час, і зерно зійде, а ви будете його підживлювати ще і ще цією чудодійною поживою — Словом Божим. Як поступово росте рослинка, так поступово буде виростати високоморальна людина. Коли ви перестанете давати їй цю екологічно чисту їжу, а додаватимете щось «велике людське», то виросте гібрид — зверху ніби вихований, гарно вбраний, моральний, а як до діла, то вбивця або злодій…
Коли ж ви любите тлумачення чи крилаті фрази відомих людей, ким би вони не були, або замість чистої Євангелії використовуєте книги, хоч і достойних людей, то ви проповідуєте (цитуєте) іншу євангелію, не ту, що проповідував Ісус. Подивимось, яка відповідальність падає на вчителя. «Звіщаю ж вам, браття, що Євангелія, яку я благовістив, — вона не від людей. Бо я не прийняв, ні навчився її від людини, але об’явленням Ісуса Христа… Але якби й ми або Ангол із неба зачав благовістити вам не те, що ми вам благовістили, — нехай буде проклятий! Як ми перше казали, і тепер знов кажу: коли хто вам не те благовістить, що ви прийняли, — нехай буде проклятий! Бо тепер чи я в людей шукаю признання чи в Бога? Чи людям дбаю я догоджати?» (Гал. 1:11‑12,8–9).
Якщо дитина слухає перетлумачену Євангелію, то це вже інша євангелія, хоч здається, ніби й так і не так, як говорить оригінал, вона заводить слухача в блуд і відводить від Бога — Джерела всякої мудрості, милості та сили. Подивимось, що написано стосовно цього в Євангелії від Матвія 18:6‑7: «Хто ж спокусить одне з цих малих, що вірують в Мене, то краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити, — і його потопити в морській глибині. Від спокус горе світові, — бо мусять спокуси прийти; надто горе людині, що від неї приходить спокуса!»
Ви можете уявити масштаби спокуси — ціла Україна вчиться, що музика, картина вчать більше, ніж Слово Боже — Біблія? «Хто не любить Мене, той не береже Моїх слів». Де? У серці своєму — не вірить їм. А тому й Слово не працює.
Євангеліє від Івана 15:5‑7: «Я — Виноградина, ви — галуззя! Хто в Мені перебуває, а Я [слово] в ньому, той рясно зароджує, бо без Мене нічого чинити не можете ви. Коли хто перебувати не буде в Мені, той буде відкинений геть, як галузка, і всохне. І громадять їх, і кладуть на огонь, — і згорять. Коли ж у Мені перебувати ви будете, а слова Мої позостануться в вас, то просіть, чого хочете, — і станеться вам!»
У храми ходять, свята святкують, обряди бережуть, а Ісуса Христа не люблять, Слово Його зневажають, бо люблять людське, — Духа Святого зневажають. А Бог є Дух (Ів. 4:24). Не любиш Ісуса, не шануєш Духа, як може Господь злити любов Духом Своїм у серця ваші, щоб любили один одного, як самого себе?
Ще один витяг зі статті: «Ідеться про наповнення морального блоку здобуття знань для того, щоб проілюструвати задану тему та використовувати все світське на користь релігії».
Один Господь Бог, одна Біблія, одна Істина Божа, а філософів багато, тому багато релігій. Господь Сам розбереться, не турбуйтесь. Турбуйтесь, щоб не принести дитині чогось такого, чого нема в Його Слові, про що не написано, не робіть і не вчіть дітей робити те, що забороняє Господь. Бо коли ми робимо й вчимо дітей не так, як велить Господь, додаємо щось людське, то ми противимося, протидіємо Богові й стаємо антихристами. «Анти» — грецькою мовою: проти, противник Христа. Не свічка запалює вогник віри, а Істина — Слово Боже — Біблія пробуджує бажання пізнати Його, слідувати за Ним, бути подібним на Христа. Особливо це бажання виникає тоді, коли ми, взявши в руки Слово Боже, просимо благословення, відкриття й допомоги Господа, щоб Він нас навчав. Свідчення Господнє, що «без Мене не можете робити нічого», мусимо тримати в пам’яті постійно. Ви поставлені Господом служити не на користь релігії, а доносити Його істину до дитячих сердець, наповнювати їх істиною — Словом Божим, а воно буде працювати і вдень, і вночі, як працює над тим, щоб дитинка росла після злиття двох клітин, щоб народилась, набиралась мудрості тощо. Поки Дух Божий у людині, доти вона жива, дихає, мислить, творить, а коли виходить, то дихання зупиняється, припиняється живлення киснем — людина мертва. Чи то великі вчені, чи імператори, чи якісь світські світила — ніхто не може повернутися до життя без волі Божої на те. Об’явлення 14:13: «І почув я голос із неба, що до мене казав: «Напиши: Блаженні ті мертві, хто з цього часу вмирає в Господі! Так, каже Дух, вони від праць своїх заспокояться, бо їхні діла йдуть за ними слідом». Отож пам’ятаймо: те, що ми зробили ділами і язиком нашим, — не відмолить ніхто. Прагнім чинити діла, за які не будемо судимі Богом. Тим, хто додає своє, або не виконує Боже, Господь говорить через пророка Ісаю 45:9: «Горе тому, хто з Творцем своїм свариться, черепок із земних черепків! Чи глина повість гончареві своєму: «Що робиш?» а діло його: «Ти без рук!»
Якщо ми будемо годувати дітей Духом Божим — Словом Божим, то мораль їх буде відповідати критеріям високої християнської моралі. Коли людина виросте на істині, то вона буде правильно розуміти світ, усі явища, які відбуваються в суспільстві й природі, правильно робити висновки. У її серці навіть не зародиться думка лицеміра чи злодія, або ще когось, хто поганить честь людини й Бога.
Ми любимо наші конфесії і обстоюємо, що вони найправильніші, але дітям треба говорити так, як говорить Істина; робити так, як говорить Істина; навчати так, як говорить Істина, і тоді всім нам буде нагорода. Ми побачимо правове суспільство, де всі люди говоритимуть і творитимуть правду, любитимуть одне одного, як самого себе, бо любов Божа, яку Господь зіллє в їхні серця, об’єднає їх в одну родину — синів і дочок Божих Вільної Християнської Щасливої України. Автор зла — диявол не матиме зачіпки, щоб пролізти в їхнє життя, бо Господь буде їхній щит і захист, пристановище й спасіння.
Перед вивченням нового матеріалу попросіть у Господа відкриття, мудрості й віри Божої, бо віра є даром від Бога, щоб пізнати Його й чинити волю Його. Просіть в Ім’я Ісуса і дякуйте. «І все, що тільки робите словом і ділом, — усе робіть в Ім’я Господа Ісуса, дякуючи через Нього Богові й Отцеві» (Кол. 3:17).
Дорогі колеги, я, учителька в минулому, написала цю статтю тому, що я вас люблю й бажаю вам Божих благословень і щоб через незнання хтось не попав під прокляття. З Творцем сваритись небезпечно. Пам’ятаймо: Бог — лише в Слові Своєму — в Біблії. Ще бажаю вам побачити плід вашої праці й радіти з того.
Галина Яхневич
