Автор Ніна Жаровська, учителька основ християнської етики НВК «ЗОШ І–ІІІ ст. — правовий ліцей №2» м. Тернопіль
Мета. З’ясувати важливість послуху в християнському вихованні дітей, учитися правильно слухати дитину, практикувати чуйне слухання, вибирати час для розмови й налагоджування взаємин із дитиною, усе більше й більше пізнавати унікальність своєї дитини, учитися цінувати кожну мить, проведену з нею.
Література
1. Біблія або книги Святого Письма Старого та Нового Заповітів/ пер. проф. Івана Огієнка.
2. Батьківські збори. Випуск 3 / Укладач Локтєва А. М. — Харків: Вид. група «Основа», 2012. — 288 с.
3. Зібрання повчань. Книга 1 / Св. Йоан Золотоустий; пер. з рос. І. Жеребецької. — Львів: Місіонер, 2007. — 376 с.
4. Морально-аскетичні твори /серія: Джерела Християнського Сходу / Василій Великий. — Львів: Свічадо, 2006. — 378 с.
5. Невидима боротьба / Никодим Святогорець: пер. з рос. Б. Матковський. — Львів: Свічадо, 2000. — 212 с.
6. Перлини Східних Отців / укладач Катрій Юліан, ЧСВВ / 3‑тє вид. — Львів: Місіонер, 2006. — 344 с.
7. Психогеометрия для менеджеров / А. А. Алексеев, Л. А. Громова. — М : Знания, 1991.
8. Роздуми над основою християнського та монашого життя / Ляхович єром. Діонісій, ЧСВВ. — Львів: Місіонер, 2005. — 152 с.
9. Як говорити, щоб діти нас слухали / Райт Норман Г.; пер. з англ. О. Гладкого. — Львів: Свічадо, 2007. — 140 с. (серія «Порадник для батьків»).
ПЕРЕБІГ ЗАНЯТТЯ
1. Організаційний момент
2. Слово вчителя
Сьогодні пропоную замислитися над тим, чому наші діти нас не слухають, чому нам іноді важко знайти з ними спільну мову, які кроки необхідно зробити, аби виправити ситуацію, що склалась, чому послух такий важливий у вихованні і як про нього сказано в Біблії та духовній літературі.
Ісус Христос — зразок послуху. «Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної… Тому й Бог повищив Його» (Фил. 2:8–9).
Ієромонах Діонісій Ляхович зазначає, що «найвищим зразком послуху є і Пресвята Трійця». Це справжнє «головоприклоніння, слухання один одного, причастя любові, осередком якої є євхаристійна чаша».
Тому послух християн — це продовження взаємопослуху Трійці в людській історії й послуху Ісуса Христа Богові Отцеві. Це його найглибша основа та значення.
Послух — набагато глибший від звичайного слухання.
Авраам — батько послуху і віри (Бут. 12) — був готовий пожертвувати свого сина Ісака, виявляючи послух Господу.
Мойсей послухав Бога і пішов визволяти ізраїльський народ (Вих. 3).
Пророки казали: «Говори, Господи, твій слуга слухає» (1 Сам. 3:10).
Повнота послуху Діви Марії виявляється у згоді на воплочення Божого Сина…
Послух Ісуса Христа — у постійному слуханні та шуканні волі Отця (Ів. 8:47), пошуку її під час молитви. Послух зроджується саме в молитві.
Св. Василій Великий зазначає, що послух необхідний «не лише задля дисципліни, а задля гармонії, яка діє в тілі. Треба слухатися так, як голодна дитина, що радо виконує прохання матері, яка кличе її до столу».
Саме такий послух ми мали б прагнути виховати у своїх дітях. Тоді вони не лише чутимуть наші прохання, але й виконуватимуть їх.
Свого часу митрополит Андрей Шептицький у листі до вірних писав: «Пам’ятайте, що християнське виховання є більшим добром, ніж усе добро світу». А св. Іван Золотоустий говорив: «Якби батьки дбайливо виховували своїх власних дітей, то не треба було б ані законів, ані суддів.., ані кар…».
Послух — один із виявів поваги до батьків. Бог прагне, щоб батьки були пошановані дітьми, і тих, хто робить це, нагороджує великими благами й дарами…
3. Перегляд і обговорення відеоролика «Чому я іноді не слухаю своїх батьків?», заздалегідь записаного з дітьми.
4. Психогеометричний тест (Сьюзен Дилінгер). Проведення тесту з батьками і порівняльний аналіз з результатами аналогічного тесту, проведеного напередодні з їхніми дітьми.
Цей тест посилює й дозволяє частково усвідомити наше підсвідоме, інтуїтивне «відчуття» інших людей. Тому, виконуючи його, намагайтеся дослухатися до своєї інтуїції і, за можливості, «відключити» раціональну логіку, логічну частину нашого «Я».
Інструкція: Виберіть із п’яти фігур ту, стосовно якої ви можете сказати: «Це – Я». Спробуйте відчути свою форму! Якщо вам буде важко зробити це, то виберіть фігуру, яка першою привернула вашу увагу. Потім пронумеруйте фігури, які залишилися поза вашою увагою і запишіть їхні назви під відповідними номерами. Остання фігура під номером 5, буде точно не вашою формою, тобто формою, яка підходить вам найменше.
Коротка психологічна характеристика основних «форм» особистості.
Фігура, що опинилася на першому місці, – це Ваша основна фігура чи суб’єктивна форма. Вона дозволяє визначити Ваші основні, домінуючі риси характеру чи особливості поведінки. Риси фігур, які Ви обрали наступними, – це риси, які Ви демонструєте тим рідше, чим далі від першої знаходиться та чи інша фігура. Остання, п’ята фігура вказує на форму людини, взаємодія з якою викликає у Вас найбільші труднощі.
Може статися, що жодна фігура Вам, чи іншій людині, не підходить. Тоді людину можна описати комбінацією з двох або навіть трьох форм.
Нарешті, може статися, що Вам важко вловити інтуїтивне відчуття форми себе чи іншої людини. Тоді почніть з характеристик, що наведені для п’яти форм, намагайтеся використати їх для розуміння людей даного типу та прогнозу їх поведінки і поступово тренуйте в собі відчуття геометричної форми цих людей.
Квадрат. Якщо вашою основною формою є квадрат, то ви невтомний працівник. Працелюбність, наполегливість, потреба доводити розпочату справу до кінця, старанність, яка дозволяє досягати завершення роботи, – це те, чим відомі істинні «люди-квадрати». Витривалість, терпіння і методичність зазвичай роблять їх висококласними спеціалістами у своїй галузі. Цьому сприяє невтомна потреба в інформації та колекціонування найнеймовірніших відомостей.
Трикутник. Ця форма символізує лідерство. Вони – енергійні, сильні особистості, які ставлять прозорі цілі і, як правило, досягають їх.
«Люди-трикутники» дуже впевнені в собі, хочуть постійно відчувати свою правоту. Це робить їх особистостями, які постійно конкурують з іншими. «Трикутник» – це установка на перемогу.
Прямокутник. Символізує стан переходу та змін. Це люди, незадоволені тим способом і стилем життя, який вони ведуть у даний час, а тому перебувають у пошуках кращого становища.
Найбільш характерні риси «Прямокутників» – непослідовність і непередбачуваність вчинків упродовж перехідного періоду. Тим не менш, виявляються і позитивні якості, що приваблюють до них оточуючих. Це, перш за все, допитливість, жвавий інтерес до всього, що відбувається, та сміливість. Правда, зворотним боком цього явища є надмірна довірливість, навіюваність, наївність. Тому «Прямокутниками» легко маніпулювати.
Коло. «Люди-кола» – це найкращі комунікатори серед п’яти форм, насамперед тому, що вони найкращі слухачі. Їм характерна висока чутливість, розвинута емпатійність – здатність співпереживати, співчувати, емоційно відгукуватися на переживання іншої людини. «Людина-коло» відчуває чужу радість і відчуває чужий біль, як свій власний. «Люди-кола» відмінно «бачать» людей і в одну мить можуть розпізнати облудника та брехуна. По-перше, «Люди-кола» намагаються догодити кожному. По-друге, «Кола» не відрізняються рішучістю
Зигзаг (хвилясті лінії). Ця фігура символізує креативність, творчість. Це найбільш унікальна і єдина розімкнута фігура з п’яти. «Зигзаги» схильні бачити світ постійно змінним. Тому для них немає нічого більш нудного, ніж речі, які ніколи не змінюються: постійність, шаблон, правила та інструкції; люди, які завжди з усім погоджуються або роблять вигляд, що погоджуються.
Їм необхідна різноманітність, високий рівень стимуляції та незалежність від інших на своєму робочому місці.
5. Слово вчителя
Наші діти не завжди нас чують і слухають, а може, не хочуть почути. Чому? Чи немає в цьому нашої провини? Чи завжди ми здатні почути своє чадо? Адже наші діти копіюють нас майже в усьому. Найпростіший шлях до доброго виховання — власний приклад. Отож запам’ятаймо: чути — означає сприймати зміст інформації для власних потреб, а слухати — повністю приймати сказане, не оцінюючи того, що каже ваша дитина, чи як вона каже це. Слухати по-справжньому важко. Варто зрозуміти почуття своєї дитини й слухати заради неї. Необхідно зосередитися на сказаному й послуговуватися біблійною мудрістю: «Хто, не слухавши, відповідає, дурнота на того й сором» (Пр. 18:13).
Практикуйте чуйне слухання. Для цього треба усвідомити, на які перешкоди найчастіше наштовхується спілкування. Одна з них — захисний рефлекс. Це коли ви не вловлюєте змісту сказаного, бо думаєте над тим, як придумати спростування, виправдання чи виняток для того, що каже ваша дитина. Слухання — це пильна увага до того, чим ваша дитина ділиться з вами. Стежте за вашою реакцією, не виявляйте своїх емоцій, намагайтеся зрозуміти, які почуття, переживання ховаються за словами дитини. Розглядайте кожну нагоду провести час зі своєю дитиною як унікальний дар від Бога.
Якщо дитина потребує вас, коли ви робите щось важливе, подумки оцініть, як довго ви будете зайняті, скажіть, що хочете дуже уважно вислухати її, і попросіть трохи зачекати. Коли настане обіцяний час, припиніть роботу й подякуйте дитині за те, що зачекала й торкнулася порушеної теми. Спитайте, чи дитина хоче просто вам про щось розповісти, чи потребує вашої поради. Так вона навчиться довіряти вам і почуватиметься комфортно.
Пам’ятайте: наймудріша відповідь — не поспішати з самою відповіддю. Не давайте поради негайно, вчіться розпитувати — так ви дізнаєтеся набагато більше. Це допоможе вам дати добру пораду.
Є й інший ефективний спосіб спілкування — без слів, поглядом і дотиком. Ваші очі говорять мовчазною мовою любові. Вибирайте час для спілкування. У Пр. 15:23 читаємо: «І яке любе слово, сказане до речі». А спілкуватися можемо будь-коли протягом доби, лиш би наші слова були сповнені любов’ю та підтримкою. Важливо, щоб дитина відчувала нашу доброзичливість, піклування, любов і прагнення навчити її добра за будь-яких умов. Обговорюйте з нею різні ситуації, добирайте найкращі шляхи розв’язання проблем.
6. Гра «Архітектор і будівничий» (аналіз пропонованих ситуацій батьками з погляду дітей, а дітьми — із позиції батьків, відповіді дітей попередньо записано й змонтовано у відеоролик):
- У вас іменини, ви очікуєте гостей, але не встигаєте все приготувати. Просите допомогти сина чи дочку. У відповідь чуєте: «Твої гості — твої проблеми. У мене свої плани, я зайнятий(а)…» Як треба вчинити?
- Ви повертаєтеся втомлені з роботи додому, ще в під’їзді чуєте, що гучно лунає музика. Розумієте, що це ваші діти розважаються з друзями. Побачивши вас, син чи донька просять ще трохи часу для розваг. Ваші дії.
- Дитині необхідно підготуватися до уроків. Батьки ідуть у гості і забирають сина чи дочку з собою. Наступного дня в школі дитина потерпає від докорів учителів та однокласників. Як необхідно було правильно вчинити батькам (дитині)?
7. Слово вчителя
Отож, намагаймося чинити правильно: дитина вчиться жити копіюючи нас. У певному сенсі батьки — скульптори, які ліплять своїх дітей. Слова, думки й учинки, які використовують, — це інструменти, що залишають слід у дитячих душах. Слова, сповнені наснаги, виховують серце, а довіра своїх проблем Господу допоможе вам удосконалити свої вміння «скульптора». Наснага свідчить про віру в те, що ваша дитина здатна навчитися, змінитися на краще і зростати, що ви розумієте, яке уявлення має сформуватися в дитини про себе саму. Усе залежить від того, яка інформація оточуватиме вашу дитину: приниження і постійних докорів чи наснаги, розуміння, любові й підтримки. Ви маєте навчитися виявляти свою любов до дитини в будь-яких ситуаціях, незважаючи на те, правильне чи хибне рішення вона ухвалює. Любити так, як любить нас Господь.
Не забувайте про похвалу за добру поведінку й правильний вибір, заохочуйте дитину до цього. Висловлюйте ціннісні судження щодо поведінки, а не до особистості дитини. Заохочуйте до виправлення поганої поведінки, негативних учинків. Але пам’ятайте, що ваша мета не зіпсувати настрій дитині, а допомогти знайти кращий спосіб поведінки.
Ось кілька прикладів таких зауважень:
– «Ось інший спосіб, який тобі може сподобатися більше…»
– «Я не впевнений, що ти почув моє прохання, тоді дозволь мені повторити сказане, якщо ти почув щось інше…»
– «Ти зробив невдалий вибір, але мені спало на думку, як ти міг би змінити цю ситуацію…»
– «Як, на твою думку, можна все виправити?»
– «Допоможи мені зрозуміти твій учинок…»
Свої зауваження робіть з такою інтонацією, яка відображає турботу й занепокоєння. Інтонація має вп’ятеро більший вплив, аніж слова. Не забувайте супроводжувати свої зауваження дружнім доторком до руки чи плеча, або обіймами. Висловлюйтесь вільно, пристосовуючись до потреб дитини. Тоді ваші зусилля сприятимуть вихованню відповідальності й незалежності, дитина навчиться мислити самостійно.
Який посібник найбільше допоможе нам дізнатися про те, як варто спілкуватися? Святе Письмо. Ось кілька настанов, які пропонує Біблія. Чи актуальні вони сьогодні, вирішувати вам.
8. Вправа «Рибка з магнітом»
Батькам пропонують вудкою впіймати рибку серед розкладених на столі, висловити свої міркування стосовно актуальності та важливості порушеного питання у вихованні дітей (рибки виготовлені заздалегідь із кольорового паперу, на зворотному боці рибки приклеєно друкований біблійний вислів та частинку магнітної стрічки).
Для обговорення можна запропонувати такі біблійні цитати:
- «Хто терпеливий, той великий розум має…» (Пр. 14:29)
- «…Хто на гнів запальний, виявляє дурноту» (Пр. 14:29)
- «Язик лагідний — дерево життя, лукавий — пригноблює душу» (Пр. 15:4)
- «Золоті яблучка в оправі срібній — слово сказане до речі» (Пр. 25:11)
- «Залізо гострить залізо, а чоловік обточується в товаристві з другим» (Пр. 27:17)
- «Гордість доводить до сварки, а мудрість із тими, хто слухає пораду» (Пр. 13:10)
- «Є такі, що словами, мов мечем прошивають, а язик мудрих гоїть» (Пр. 12:18)
9. Слово вчителя
Никодим Святогорець у книзі «Невидима боротьба» говорить про те, що не можна покладатися на самих себе, бо не отримаємо бажаної перемоги, не встоїмо навіть проти незначного нападу ворога. «Треба мати в серці завжди повне і сміливе уповання тільки на Бога…» (част. 1, гл. 2). «Працювати необхідно старанно, але успіху очікувати від однієї Божої допомоги» (част. 2, гл. 2). Тож покладімося на Господа, довіряймо Йому свої серця і душі, своє життя і своїх дітей, свої сім’ї та родини. За все дякуймо Господу Богові!
Підсумок
Перегляд кліпу до пісні «Замало» у виконанні гурту «Відкриття». Слова та музика Лізи Кравчук. Інтернет-ресурс — https://youtu.be/Oi6u0GEbEHU