Ніна Жаровська, учитель основ християнської етики НВК «ЗОШ І–ІІІ ст. — правовий ліцей №2» м. Тернопіль
З народженням дитини в батьків з’являється безліч турбот і хвилювань, пов’язаних із її вихованням. Виникає багато запитань: чому син чи донька не слухаються; чому двоє дітей, яких виховують в одній сім’ї, такі різні; коли і як потрібно починати виховання; як впливати на дитину; чи допустимі покарання; як правильно виховувати, щоб виростити людину із щирим серцем, різнобічними інтересами, активну та мудру, духовно багату особистість?
Якою виросте ваша дитина? Це залежить від вас, батьки: перші уроки моральності дитина здобуває в сім’ї.
Успішний гармонійний розвиток особистості можливий лише за умов вдалого поєднання різних засобів та методів виховання. Необхідно розвивати дитину фізично, розумово, духовно, прищеплюючи корисні вміння та навички, морально-етичні уявлення, формуючи позитивні якості характеру та створюючи умови для розвитку чеснот. Але все це стане можливим лише тоді, коли ви зумієте довірити своїх дітей Богові та дістанете Господню підтримку. Спробуймо дізнатися про деякі біблійні секрети виховання.
Література
1. Біблійні секрети виховання: що Марія з Йосифом (Соломон, Лот, Анна та інші) знали (чи не знали) про виховання дітей / Осборн Рік; пер. з англ. О. Пущак. — Львів: Свічадо, 2015. — 232 с.
2. Духовне виховання учнів на засадах народної педагогіки/ навчально-методичний посібник/ Т. Г. Гриців, В. І. Батрин. — Чернівці: Народознавчо-Просвітницький Центр «Факел Марії», 2013. — 276 с.
3. Зібрання повчань. Книга 1/Св. Йоан Золотоустий; пер. з рос. І. Жеребецької. — Львів: Місіонер, 2007. — 376 с.
4. Морально-аскетичні твори /серія: Джерела Християнського Сходу / Василій Великий. — Львів: Свічадо, 2006. — 378 с.
5. Біблія (Огієнко)/Книги Старого Заповіту/Книга Приповістей Соломонових.
Тема 1. Як зберегти радість батьківства
Мета. З’ясувати, чому батьківство — це завжди радість і як цю радість пронести через усе життя; чи важливі послух та дисципліна у вихованні дитини; що означає довірити своїх дітей Господу; як любити дітей так, щоб це їм не зашкодило в майбутньому; що означає дозволити дитині бути радісною.
ПЕРЕБІГ ЗАНЯТТЯ
І. Організаційний момент
ІІ. Слово вчителя
Біблія подає народження дітей як благословення для їхніх батьків. «Спадок Господній — діти; плід лона — нагорода» (Пс. 127:3).
Іноді батьківство видається надто складним завданням. Діти потребують опіки, уваги, дисципліни, і ніхто з нас не є ідеально підготовленим до цього завдання. Ми бажаємо, щоб діти були для нас тільки втіхою і задоволенням.
На жаль, для багатьох батьків проблеми з дітьми не є короткочасним явищем. Багато хто вважає, що народження та виховання дітей є тягарем, бо діти тільки створюють проблеми в житті дорослих. Якщо ми приймаємо таку позицію, то знижуємо свої очікування від дітей і годимося на нижчу від норм поведінку, замість того щоб шукати способу вирішити проблему. В такі моменти ми перестаємо вірити Богові, який називає дітей благословенням.
Якщо Бог дав нам дітей як дарунок, то Він приготував усе, що потрібно, аби й для нас вони були радістю. Коли ми обираємо Божий погляд, то підвищуємо свої мірки й знаходимо різні способи вирішення проблем щодо виховання дітей за Божими настановами.
Іван Золотоустий говорив: «Усе повинно бути другорядним порівняно з опікою про дітей і з тим, щоби виховувати їх у послуху й мудрості Господній».
Якщо почуваєтеся безсилими в стосунках із дітьми, зупиніться й помоліться. Доручіть своїх дітей Богові, віддайте Йому свій тягар і попросіть у Нього помочі, мудрості й рішення. Навчіться довіряти Господу. Просіть Його повернути відчуття радості й благословення вашому дому й дітям. Дякуйте Йому за дітей щодня, вірячи, що Він вислухає вас і змінить те, що потрібно.
Щоб відновити мир і відчуття благословення в домі, зберіться на сімейну раду. Поясніть, що хочете жити в оселі, де панують мир та любов, що хочете, щоб ваша сім’я була місцем, де всі одне одного підтримують і допомагають. Запитайте дітей, чи бажають того ж, чи мають ідеї, як цього досягти. Цей метод працює. Якщо наступного разу щось «піде не так», спершу зупиніться, помоліться і нагадайте домашнім про вашу розмову. Попросіть працювати разом.
ІІІ. Анкетування «Моя сім’я»
Батькам пропонують заповнити від імені своєї дитини анкету, яку діти вже заповнили заздалегідь. Наступний крок — батькам роздають анкети їхніх дітей, і вони мають можливість порівняти відповіді й зрозуміти, наскільки знають власних дітей, їхні потреби й переживання.
Зразок анкети
• Кого ти вважаєш своєю сім’єю?
• Що вас об’єднує?
• Що твої рідні роблять для того, щоб ти став(ла ) доброю, милосердною, щирою людиною?
• Чи можна вашу сім’ю назвати християнською? Чому?
• Чи завжди ти слухаєш своїх батьків? Чому?
• З якої причини у твоїй сім’ї найчастіше виникають сварки, непорозуміння?
• Як можна цього уникнути? Запропонуй свої шляхи розв’язання цих ситуацій.
• Чи любиш ти ходити до церкви? Чому?
• Як ти проводиш свій недільний день? Опиши.
• Яку цікаву книгу ти прочитав недавно? Про що вона?
• Які фільми (мультфільми) ти любиш дивитися? Чому саме ці?
• Від чого ти маєш найбільше радості в житті?
• Якою ти бачиш сім’ю своєї мрії? Опиши стосунки між її членами.
• Чого б ти хотів попросити в Бога?
ІV. Коментар психолога стосовно загальних потреб та переживань учнів за результатами проведеного анкетування з дітьми.
V. Слово вчителя
Дуже часто за вирішенням різних проблем, через втому від праці ми забуваємо, що незважаючи на рівень вихованості, моральності чи старанності в навчанні наші діти потребують розуміння та підтримки, ніжності та лагідності, нашої любові щодня й постійно.
Св. Василій Великий зазначає: «Лагідність веде до милосердя. Проте суворість характеру нічим не послаблює істинно лагідних, а зміцнює добро, що є в них. Доброта — основа для лагідності, і все це, змішане й поєднане між собою, становить любов — найбільшу з чеснот». Отож, любити дитину — це означає виявляти і ніжність, і лагідність, і доброту, і при цьому не порушувати визначених правил у вашій сім’ї, не допускати вседозволеності.
За будь-яких умов дитина повинна виявляти послух своїм батькам. У Біблії читаємо: «Слухайтесь ваших наставників і коріться їм, — вони-бо пильнують душ ваших…» (Євр.13:17). А Василій Великий заохочує наслідувати послух святих, який вони виявляли Богові.
Святий Іван Золотоустий звертається до батьків: «Наставляйте дітей своїх через настанови й повчання Господнє з великою старанністю… Якщо спочатку, з раннього віку, поставимо для дітей відповідні межі, то пізніше не матимемо потреби у великих зусиллях; навпаки потім звичка стане для них законом. Не дозволяйте їм робити те, що приємно й водночас шкідливо, не догоджайте їм, бо догоджання найбільше завдає шкоди…» Також Іван Золотоустий у розділі «Про виховання дітей» зі своєї книги «Зібрання повчань» зазначає: «Про майно для дітей ми піклуємося, а про них самих — ні. Спочатку напоум душу сина твого, а надбання він уже потім отримає. Якщо душа в нього недобра, то він не матиме найменшої користі від грошей, і, навпаки, якщо їй дано правильну освіту, то бідність ніскільки не зашкодить йому. Дочок навчайте бути благочестивими, скромними, зневажати гроші й не надто турбуватися про вбрання. Сини знову ж до того повинні бути скромними, щоби якнайшвидше можна було впізнавати їх за їхньою вихованістю і доброчесністю, і щоби вони заслужили велику похвалу і від людей, і від Бога».
— Які ж поради щодо виховання дітей можемо знайти в Біблії?
VІ. Складання пазлів з біблійними цитатами (робота в парах або малих групах) з подальшим обговоренням їхнього змісту
Зразки біблійних цитат
1. «Стережи, сину мій, заповідь батька твого, і не відкидай науки матері своєї» (Пр. 6:20).
2. «Страх Господній — початок премудрості, а пізнання святого — це розум, бо мною помножаться дні твої, і додадуть тобі років життя» (Пр. 9:10).
3. «Набування премудрости — це ліпше від золота, набування ж розуму добірніше від срібла!» (Пр. 16:16).
4. «Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже, той знаходить добро» (Пр. 19:8).
5. «Купи собі й не продавай правду, мудрість, і картання та розум» (Пр. 23:23).
6. «Не завидуй злим людям, не бажай бути з ними, бо їхне серце говорить про здирство, а уста їхні мовлять про зло. Дім будується мудрістю, і розумом ставиться міцно. А через пізнання кімнати наповнюються усіляким маєтком цінним та приємним» (Пр. 24:1–4).
7. «Ненависть побуджує сварки, а любов покриває всі вини» (Пр. 10:12).
8. «Ледача рука до убозтва веде, сором собі набуває» (Пр. 10:4).
9. «Син мудрий приймає картання від батька, а насмішник докору не слухає» (Пр. 13:1).
10. «Хто погорджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолужиться» (Пр. 13:13).
11. «Хто стримує різку свою, той ненавидить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для нього картання» (Пр. 13:24).
Також можна використати цитати: Пр. 2:6; Пр. 6:20; Пр. 8:11; Пр. 10:1; Пр. 10:4; Пр. 10:19; Пр. 12:1; Пр. 13:1; Пр. 13:10; Пр. 19:25; Пр. 20:15; Пр. 20:20; Пр. 21:2; Пр. 21:13; Пр. 21:23; Пр. 22:1; Пр. 22:6; Пр. 22:15; Пр. 23:14; Пр. 23:1718; Пр. 23:22; Пр. 24:2122; Пр. 27:1; Пр. 27:12; Пр. 31:10.
VІІ. Слово вчителя
Щоб діти були слухняними, їх треба вчити дисципліни. Маємо бути уважними щодо своїх вимог до дітей. Наша перша батьківська реакція на погану поведінку чи витівку дітей полягає в правильному виборі тону. Потрібно не вибухати гнівом, а дати дитині можливість пояснити свою поведінку.
VІІІ. Перегляд уривка художнього фільму про Ісуса Христа
Пропоную переглянути уривок «12-річний Ісус у храмі» з першої серії художнього фільму Франко Дзеффіреллі «Ісус із Назарета» (www.youtube.com/watch?v=NApMm9ADQYk)
Бачимо, що Марія, коли знайшла Ісуса у храмі, сподівалася більшого розуміння, але насамперед дала можливість Дитині пояснити Свою поведінку. Необхідно також обґрунтувати й власну позицію.
Якщо втрачаєте самоконтроль, то спочатку заспокойтеся, подумайте, чи варто карати дитину за поганий учинок, чи, можливо, вона чогось не розуміє, тому достатньо буде лише пояснити.
Якщо каратимете дітей тоді, коли вони потребують пояснення, то можете зашкодити їхньому розвитку: «Батьки не дратуйте дітей ваших, а то впадуть на дусі» (Кол. 3:21).
Бог очікує від наших дітей послуху, щоб ви могли навчити їх іти вслід за Ним. «Діти, слухайтеся в Господі батьків ваших» (Еф. 6:1).
Четверта Заповідь Божа містить дві умови: Бог обіцяє благословити ваших дітей, якщо ви навчаєте їх слухатися Його і якщо вони слухаються вас. Бог закликає дітей слухати нас тому, що ми повинні навчити їх виконувати Божі настанови.
Поради для батьків
1. Хваліть дитину за добру поведінку, обійміть і подякуйте їй.
2. Не примушуйте дитину щось зробити, а краще попросіть. Прохання виконуються з більшою охотою, ніж накази.
3. Якщо виникла конфліктна ситуація, намагайтеся поставити запитання, які допоможуть зрозуміти обом сторонам, чому так сталось.
4. Якщо ваша дитина поводиться нечемно, то ваше завдання — допомогти їй зрозуміти це й навчити, як слід поводитися чемно.
5. Щоб діти були вашою радістю і благословенням, як постановив Господь, ви самі повинні дотримуватися Заповідей Божих. Благословення на «радість і веселість» приходять тоді, коли виховуєте дітей у Божому дусі.
6. Пригадуйте дітям, що вони — ваша радість, говоріть, як сильно ви їх любите та якими щасливими ви є саме тому, що вони є у вашому житті. Пам’ятайте: щасливі батьки виховують радісних дітей.
«Праведного батько веселитиметься вельми, і хто мудрого породив, буде ним радіти. Нехай радіють батько твій і мати; нехай веселиться та, що тебе породила» (Пр.23:24–25).
IX. Вправа «Моє сонечко»
Батьки записують на променях сонця, за що вони люблять свою дитину.
X. Підсумок
Перегляд кліпу до пісні «Бережіть своїх дітей» (www.youtube.com/watch?v=-PyaLomft0k)