«І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив…» (Бут. 1:27)
Бог нічого не робить просто так. Усе, що Він чинить, передбачає певну ціль. Створивши людину, Бог сказав: «Створімо людину за образом нашим, за подобою Нашою». Бог створив людину, аби вона відображала й представляла Його на землі. Однак хитрий змій, диявол, обманув її, унаслідок чого вона пішла проти Творця й зробила заборонене Ним — гріх, який і розлучив її з Усевишнім. Гріх не просто розлучив людину з Богом, а й почав спотворювати Божу подобу в ній. Таким чином, людина почала більше уподібнюватися до диявола (убити, украсти й погубити), ніж до Бога (добро, приємність і досконалість). І чим більше людина живе в гріху, тим більше він спотворює Божу подобу в ній.
Небесний Батько вирішив цю проблему в Ісусі Христі, пославши Його на хрест Голгофи, щоб примирити людину з Собою. Коли ми схиляємося перед Ісусом у молитві покаяння (визнаємо свою гріховність, бунт проти Бога) і віддаємо в Його руки свої бажання і рішення, то натомість отримуємо прощення й примирення з Господом. Тоді Божий мир наповняє наші серця. У Біблії написано, що тоді ми стаємо на шлях святості, преображення, повернення у своє життя Божої подоби. Божа подоба в нас — це те, як жив Ісус Христос на землі, проявляючи Свій характер. Ми опишемо це в циклі статей, а також зазначимо, яким чином можна цього досягнути.
У третьому числі часопису «Слово вчителю» за 2014 р. було детально розглянуто кроки для наслідування Христової святості, а саме: очиститися від пожадливостей, щоденно молитися за набування чеснот святості, вдосконалювати одну чесноту в місяць та проводити аналіз власних досягнень. Пожадливостей є три: пожадливість плоті, пожадливість очей і гордість життєва (1 Ів. 2:16). Сатана знає їхню силу, адже через гордість сам упав у гріх непокори Богові. Саме через ці три пожадливості диявол, спокусивши, увів у гріх перших людей. Цими трьома приманками він атакував Ісуса в пустелі, ними він спокушає і мене, і вас. Не здобувши перемоги над цими трьома спокусами, християнин не матиме успіху в преображенні, а в цілому, і в християнському житті. Саме тому щоранку необхідно просити Бога, щоб Він допомагав нам, даючи сил зробити те, що Він бажає, аби ми жили відповідно до наших чеснот святості. Ісус заклав цю ідею в молитву «Отче наш», якою вчив молитися учнів: «І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки. Амінь» (Мт. 6:13). Він — наш Небесний Батько, тому коли ми просимо Його те, що відповідає Його волі, Він обов’язково нам це дає: «Не просили ви досі нічого в Ім’я Моє. Просіть і отримаєте, щоб повна була ваша радість» (Ів. 16:24).
Ми не можемо змінюватися відразу і в усіх напрямках. Для того щоб розпочався процес набуття чеснот святості, необхідно розпочати з однієї. Потрібно працювати над цією чеснотою впродовж одного або двох місяців. Пізніше, над іншою, і так всі 45 чеснот підряд. (Їх автор цієї статті визначив у своїй книзі «Бути»). Про кожну з них окремо ми пропонуємо поговорити в наступних числах.
Коли Бог створив світ, то все проаналізував і поставив оцінку: «І побачив Бог усе, що вчинив. І ото, вельми добре воно! І був вечір, і був ранок, день шостий» (Бут. 1:31). Через брак аналізу та оцінки ми часто чинимо неправильно або неякісно, тому щовечора, перед тим як лягти спати, проведіть аналіз і дайте оцінку прожитого дня, упродовж якого ви працювали над конкретною звичкою вибраної якості характеру. Буде дуже добре, якщо ви залучите людину, яка зможе разом із вами працювати над цією чеснотою й даватиме вам свою оцінку ваших результатів.
Любомир Турчак,
директор Рівненського біблійного інституту,
пастор церкви ЄХБ «Благодать», м. Рівне