Послання до галатів 5:22‑23: «А плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність, здержливість: Закону нема на таких!».
Радість — це одна з якостей плоду Святого Духа. Якщо Дух Святий є в людині, якщо людина дає Духу Святому здійснювати в собі роботу, то така людина зростатиме в радості! Тож переконаймося, що Дух Святий і радість невіддільні, що радість є ознакою того, що в людині живе й працює Дух Святий. І деяким з нас, можливо, доведеться радикально переглянути звичний вираз свого обличчя! Бо якщо ви впевнені, що народжені згори, якщо ви впевнені, що Дух Святий живе у вас, то необхідно створити умови для Його роботи у вас. Тому що це автоматично не відбувається — ви можете насіння кинути, а воно плоду не принесе. Необхідно, щоб Дух Святий, Який у вас живе, зміг вас перетворювати так, щоб була радість.
Послання до римлян 14:17: «Бо Царство Боже не пожива й питво, але праведність, і мир, і радість у Дусі Святім».
Про що говорить нам цей уривок, яка його головна тема? Він — про Царство Боже, про природу цього Царства. Апостол Павло говорить, що Царство Боже — це не те, але… і пропонує визначення Царства Божого, суті, природи й основи Царства Божого. І одна з характеристик — це радість! Царство Боже полягає в радості, яку дає Дух Святий, або яка міститься в Дусі Святому.
Цей текст надзвичайно важливий! І ви бачите, що якщо немає радості Святого Духа, то говорити, що людина увійшла в Царство Боже, або що вона є громадянином Царства Божого — неможливо. Природно, ми не можемо все зводити до радості, тому що йдеться про три виміри — праведність, мир і радість. Однак радість невіддільна від Царства Божого і від Духа Святого, адже ми її знаходимо саме у Святому Дусі! Ось наскільки це важливо! Радість — це не те, що можна зберігати десь на периферії, і час від часу до нього повертатися.
1 Послання до солунян 1:6: «І ви стали наслідувачі нам і Господеві, слово прийнявши в великому утискові з радістю Духа Святого».
Ось і відповідь на запитання: «Чия це радість?» Чия? — Духа Святого! Тобто, якщо людина спроможна радіти в багатьох скорботах, то це не тому, що вона оптиміст, а завдяки тому, що вона отримала радість від Духа Святого! Відповідно — це надприродне явище! Радіти в скорботах для людини протиприродно! Радіти в скорботах — це ненормально для грішної людини! Це можливо тільки силою Божою, силою Святого Духа! Тільки Він дає цю радість!
Дії апостолів 13:52: «А учні сповнялися радощів і Духа Святого».
Написано, що учні «сповнялися», — тобто це була дія, яка повторюється, регулярна, багаторазова, і ми знову бачимо, що Дух Святий і радість невіддільні! А стан, прямо протилежний радості, — це печаль, смуток, незадоволення, сум. Поглянемо в Біблію й побачимо, хто цей стан приносить в життя людини.
1 Книга Самуїлова 16:14: «І Дух Господній відступився від Саула, а напав його дух злий, посланий від Господа».
Дух Господній відступив, а злий дух це чий? Він від Господа, але не Господній! Нам важливо побачити, що робить злий дух, коли приходить до людини. Що він робив? — Обурював, а що це означає? Тут використовується єврейське дієслово, що має значення «нападати, вражати, лякати, змушувати тремтіти, жахати». Злий дух приносить стан прямо протилежний радості! Коли приходить Дух Святий, то він приносить радість, а коли дух злий приходить, то приносить печаль, смуток, переляк і жах.
2 Послання до Тимофія 1:7: «Бо не дав нам Бог духа страху, але сили, і любови, і здорового розуму».
У нас живуть дві природи, два начала. І між ними постійно йде боротьба. Коли сказано, що Бог дав нам Духа, то якого Духа Бог дав нам?! Святого! Коли ми народжуємося згори, Бог дає нам Святого Духа. І Святий Дух даний нам замість якого духу? Замість духа страху! Ми бачимо, що Дух сили, цнотливості — це особистість, а дух боязні — це біс, що приносить страх. Ми зараз говоримо про здорових людей, які піддаються з боку духовного світу двом полярно протилежним впливам, і за настроєм людини в конкретний момент часу можна судити про те, хто переважає! Є дух радості — Святий Дух, і є дух зневіри — дух зла, і між ними постійно йде боротьба! І тепер ключове питання — за ким вибір? Хто вирішує? Сама людина!
Задумайтеся тільки: у присутності живого, всемогутнього, люблячого Бога, у якого вірять усі християни, як можна бути зажуреним, сумним і безрадісним? Як можна перебувати в розпачі? І людина часто розумом розуміє, але в неї вже залежність, і все в неї в чорному кольорі, і немає, на жаль, Святого Духа, щоб сформувати в ній радість! Але це вибір — вибір людини! Ні Святий Дух, ні дух зла без згоди людини, без передумов, визначених у житті людини, не може себе проявляти! Це наш вибір!
Кінцева мета диявола — ослабити віру, щоб людина жила постійно в невпевненості, страху, зневірі, тремтінні! І так виявляються незатребуваними Божа благодать, Боже спасіння, Божа сила й Божа радість!
Ви чули про сім смертних гріхів? У католицькому вченні їх сім, а в православному — вісім. Тобто, певні гріхи богословами були виділені як найстрашніші. У православ’ї: обжерливість (непомірність у їжі), перелюб (блуд), жадібність (сріблолюбство), печаль, гнів, зневіра, марнославство, гордість. У католицизмі: гординя, заздрість, гнів, зневіра, жадібність, обжерливість, похіть. Відмінність у тому, що в католицькій церкві зневіру й печаль з’єднали разом.
Смуток і печаль названі одними з найстрашніших гріхів! Тому що, якщо вони постійно присутні, то людина перестає по‑справжньому вірити в Божу силу! Отож обставини: брак грошей, проблеми у взаєминах, проблеми з дітьми,проблеми зі здоров’ям виявляються сильнішими, ніж усемогутній Бог, безмежний у Своїй любові, силі й благодаті! Ось що таке смуток! І цей стан протилежний радості!
Радість — це не веселощі, хоча веселощам теж є місце! Радість — це плід Духа, протилежний печалі й зневірі! Отже, що у вас на обличчі? Що у вас на душі? Що у вас на серці? Це вибір! Розумієте — ми даємо можливість Богові виявляти Себе в нашому житті, або ж даємо дияволуові виявляти себе в нашому житті — ось наскільки серйозне це питання!
Відтак, яка перевага радості?
Книга Неемії 8:10: «І сказав він до них: Ідіть, їжте сите та пийте солодке, і посилайте частки тому, в кого нема наготовленого. Бо святий цей день для нашого Господа, і не сумуйте, бо радість у Господі це ваша сила!».
У чому користь радості? У чому перевага? Радість перед Господом — підкріплення для вас! За іншими перекладами, радість у Господі — це ваша сила! Коли людина радіє, дає Святому Духу її радувати, то це дає додає їй сили в духовному житті, сили для перемоги, сили для служіння! Іноді людина каже: «Я не радію, бо втомилася після роботи, або мала серйозні проблеми з дітьми чи з сусідами тощо». Тобто, людина наводить низку причин, які позбавили її сил, і наприкінці говорить: «З чого тут радіти, у мене вже й сили радіти немає?!»
А Біблія розглядає це питання під протилежним кутом: якщо ти починаєш радіти, то це дає тобі силу! Це треба прийняти без обговорення, це заповідь, це повеління — радійте, радійте, радійте! Якщо ж Бог нас до чогось закликає, то це означає, що Він дав нам необхідні ресурси для того, щоб це здійснити! І коли людина ухвалює рішення радіти, тому що так звелів Господь, і вірить, що має для цього всі передумови, — Святий Дух діє в її житті й постійно спонукає до радості. Перевага радості в тому, що вона додає сили! Така радість жодним чином не залежить від обставин! Вона взагалі з обставинами не пов’язана!
2 Послання до коринтян 7:4‑7: «У мене велика сміливість до вас, велика мені похвала з вас, я повний потіхи, збагачаюся радістю при всякому нашому горі. Бо коли ми прийшли в Македонію, тіло наше не мало спочинку ніякого, у всьому бідуючи: назовні бої, страхіття всередині. Але Бог, що тішить принижених, потішив нас приходом Тита, і не тільки його прибуттям, а й потішенням, що ним він потішився з вас, коли розповідав нам про вашу журбу, про ваш смуток, про вашу горливість до мене, так що я більше тішився».
Радість у горі — це оксюморон, поєднання непоєднуваного. Вони перебували в скорботі й водночас були сповнені радості! Ось що робить Святий Дух! Це надприродне явище. І що робить Бог, коли ми в скорботі? Він нас утішає! Що робив апостол Павло? Він завжди шукав привід для радості! Він завжди намагався сконцентруватися на доброму, на позитивному! Якщо у вас в одній сфері життя не все гаразд, то хіба в іншій сфері життя все також погано? Людина може зосереджуватись або на хорошому — і радіти, знаючи, що радість від Господа, або на поганому — і все більше й більше впускати в себе дух зневіри!
2 Послання до коринтян 8:1–2: «Повідомляємо ж вас, браття, про Божу благодать, що дана Церквам македонським, що серед великого досвіду горя вони мають радість рясну, і глибоке їхнє убозтво збагатилось багатством їхньої щирости».
Серед великого досвіду горя вони мають рясну радість! І грошей немає, і переслідування, а вони радіють! Це плід Святого Духа!
Послання до євреїв 10:34: «Ви-бо страждали й з ув’язненими, і грабунок свого майна прийняли з потіхою, відаючи, що маєте в небі для себе майно неминуще та краще».
Вони розуміли й знали, що мають! Принаймні, навіть якщо все тут усе дуже погано, то ми знаємо, де наша Батьківщина — на небесах! Там нас чекає Батько! Там нас люблять, там нас ждуть, там наше багатство й наш спадок! Тому, коли ти знаєш, що для тебе Бог приготував, це дає сили й можливості радіти вже тут і зараз, попри всі обставини!
Послання до филип’ян 4:4: «Радійте в Господі завсіди, і знову кажу: радійте!»
Олександр і Наталія Малюги,
магістранти ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України