Завжди захоплювався людьми, які змогли прославити Бога, виконуючи великі справи та ставши людьми сильного характеру. Одним із зразкових прикладів таких людей є Даниїл, людина, яка була позбавлена свого рідного середовища, поставлена в такі умови, де не тільки ніхто не вірив у єдиного та істинного Бога, але за таку віру переслідували та карали смертю.
Як вдалося Даниїлу не лише зберегти свою віру, але й прославити Бога, ставши людиною високого духу?
Уроки життя Даниїла для нас, сучасних християн, надзвичайно важливі, оскільки Даниїл є прообразом кожного віруючого, а Вавилон — це прообраз цього світу, який поклоняється та служить будь-яким богам, тільки не живому та істинному.
Безкомпромісна позиція
Найперше, що помітно в житті Даниїла — це принциповість, відсутність компромісу з гріховними справами.
Даниїл знав, що, споживаючи їжу царя Навуходоносора, він осквернить себе. Від цього й приходить рішення: не їсти такої їжі (Дан. 1:8). Бажання та конкретні дії, щоб не осквернитися гріхом, — це те, що нам потрібно, щоб прославити Бога!
Як легко сьогодні для багатьох пливти за течією життя, іти на компроміс з гріхом, виправдовувати себе, чому вчинив негідно (дав хабара, порушив правила дорожнього руху, обманув, мовчав, коли інші нецензурно висловлювались, дивився аморальні фільми…). А от піти проти загальних правил, які оскверняють нас як людей Божих, не завжди вдається. На жаль, багато людей звикли миритися з гріхом.
Даниїл був не таким, навіть під загрозою бути покараним він проявляв свій життєвий принцип — віру в живого Бога. І не просто проявляв, а захищав, ідучи всупереч наказам царя (Дан. 6:11).
Сміливе свідчення
Даниїл не боявся свідчення Божого, навіть перед найповажнішими людьми того часу (Дан. 1:27–28). Яка це для нас проблема — свідчити про Бога, про Ісуса Христа не тільки тим, хто багатий чи при владі, але й простим людям. Ми боїмось і соромимось. Це ті дві обставини, з якими ми повинні всіма силами боротися, це наші вороги, які крадуть у нас можливість прославляти Бога. Скажіть, будь ласка, як Бог може проявитися в житті невіруючої людини, щоб ця людина знала, що саме це зробив Бог, якщо ми їй не скажемо про Бога, про Його силу та милість? Коли ми мовчимо тоді, коли треба свідчити, — ми обкрадаємо і себе, і людей, і Бога! Даниїл не соромився, а, навпаки, був відважний, щоб сміливо говорити про Бога і Його чудеса — він говорив своїм життям. Хіба ми не живемо Богом?
Постійна молитва
Ще один хороший приклад із життя Даниїла — він молився так, щоб його могли бачити інші люди. Він відчиняв вікна, ставав на коліна та молився тричі на день. Даниїл не ховався, він не робив молитву дуже приватною та закритою (сьогодні світ активно вимагає від християн зробити наше віросповідання тільки приватним, закритим; але це не Божий принцип: як люди дізнаються про Бога, про жертву Христа, якщо їм хтось про це не скаже?). Ні, Даниїл завжди молився відверто та щиро (Дан. 6:9–10). Це вражає. Ми ж можемо роками працювати на роботі чи навчатися в університеті, і ніхто навіть не здогадується, що ми віруючі люди, — який сором!
Щире поклоніння
Даниїл повністю віддавав славу Богові за всі свої здібності та вміння, не залишаючи анітрохи слави собі. Як ми любимо похвалитися! Як хочеться бути «крутим» в очах інших! Наші дари та таланти якраз для того, щоб іншим людям свідчити про Бога, як це зробив Даниїл (Дан. 1:27–28).
Глибока довіра
Даниїл ніколи не боявся, що з ним відбудеться, він повністю віддавав усе в руки Божі. Ой, як ми боїмося за себе, за власне життя, щоб нас не «очорнили», не сказали на нас «сектант», не вигнали з роботи, не понизили в посаді, уже не кажучи про тілесні покарання. Ми так боїмося за себе! А чому? Бо не довіряємо Богові, а це гріх, — тоді наша віра не варта й ламаного гроша! Нам потрібно навчитися вірити та повністю довіряти Богові, навіть тоді, коли це буде коштувати нам життя.
Віра в живого Бога, прагнення не осквернити себе гріхом, свідчення про Божу всемогутність та красу, безкомпромісне життя, наполеглива й постійна молитва, глибоке поклоніння — це ті підвалини життя Даниїла, які зробили його людиною високого духу та дали можливість сильно проявитися Богові. Ми можемо стати такими людьми, якщо почнемо змінювати своє мислення й насправді жити не за стандартами цього світу, а за вірою.
Сергій Гула