Автор: Лариса Клепцьо, учитель початкових класів НВК №18 м. Рівне
Мета: дати учням поняття про те, що їхнє життя на землі — не випадковість, воно задумане Творцем, життя людини — найбільша цінність; допомогти учням самостійно відповісти на поставлене питання, яке рано чи пізно ставить кожна людина; виховувати любов до всього, що оточує дитину; розвивати вміння висловлювати власні думки, прислухатися до власного серця.
Обладнання: Біблія, папір, ножиці, прислів’я.
ХІД ЗАХОДУ
1. Вступ
— Діти, прочитайте прислів’я, записані на дошці.
Життя прожити — не поле перейти.
Де є добрі люди, там біди не буде.
Добре діло — роби сміло.
— Як ви розумієте значення кожного з них? (Відповіді дітей.)
— Через глибоку народну мудрість ми повинні чогось навчитися? (Жити для добра, цінувати життя, не марнувати час свого існування.)
2. Розкриття теми виховної години
— Сьогодні спробуємо відповісти на запитання «Для чого людина живе на землі?»
Учитель читає оповідання.
Домашнє завдання
Миколка нетерпляче чекав на дідуся. Ось дідусь Петро повернувся з поля.
— Дідусю, допоможи мені виконати домашнє завдання, — попросив Миколка.
— Знову складна задача?
— Ні. Із задачею я впорався сам. Цього разу вчителька задала написати твір. Ніякі думки в голову не йдуть. І тема якась складна «Для чого людина живе на землі?»
— Стривай, Миколо, тут я нічим тобі не допоможу. «Твір» від слова «творити», отже, автором мусиш бути ти.
— Дідусю, у мене не виходить! — розпачливо вигукнув онук.
— А ти подумай, для чого ти живеш. Прислухайся до свого серця, воно й підкаже, — лагідно всміхаючись, порадив дідусь.
Сів хлопчик над зошитом, задумався, глянув у вікно й побачив маму, яка кормила гусей, сестричку Настю, яка гралася з песиком Рижиком, і тут майнули в голові думки. Узяв Миколка ручку та швидко почав писати: «Я люблю маму і тата, сестричку Настю. Люблю песика Рижика. Люблю слухати розповіді дідуся Петра. Люблю своє село, школу, друзів люблю. Мабуть, для того я й живу на землі, щоб усе це любити».
3. Робота над змістом прочитаного
— З яким проханням звернувся Миколка до дідуся?
— Що порадив дідусь хлопчикові?
— Як закінчив свій твір Миколка?
— Чи правильно зрозумів Миколка своє призначення на землі?
— А що б ви, діти, написали, коли б отримали таке домашнє завдання? (Відповіді дітей.)
4. Звертаємось до Біблії
— Звернімося до Біблії, адже вона відповідає на всі питання, які у нас, людей, виникають. Біблія — це Слово Самого Бога до людини.
«І сказав Бог: “Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усею землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі”» (Бут. 1:26).
— Для чого Бог створив людину? (Щоб панувала над природою, господарювала.)
— Для кого створив Бог людину? (Для Себе.)
— Отже, можна поставити перед кожною людиною запитання «Для кого і для чого повинна жити людина на землі?»
— Якщо людина повинна жити для Бога, то як вона повинна жити? (Шанувати Бога, любити все творіння Боже, дарувати любов іншим людям.)
5. Виконання колективної роботи
— Кожен із вас намалює і виріже силует людини (себе) і напише на ньому те, як повинна жити людина, щоб виконати своє призначення на землі, щоб Творець був задоволений нашим життям.
Діти вирізають фігурки людей, записують свої думки
і прикріплюють на дошці.
6. Гра «Чим я пишаюсь»
Один учень починає речення і запитує іншого, так утворюється «ланцюжок».
1. Я пишаюсь тим, що маю багато друзів. А ти, Марино?
2. Я пишаюсь тим, що слухаюсь батьків. А ти, Іванку?
3. Я пишаюсь тим, що кажу завжди правду. А ти, Віко?. .
Можна опитати всіх учнів класу.
7. Гра «Перетворення слів»
Слова можна кардинально змінити — тоді змінюється їх значення на протилежне (антоніми). Так і життя людей може змінити Бог, направивши на правильну життєву дорогу.
Учитель каже слово, діти змінюють його значення на протилежне, підбираючи антоніми:
злий — добрий
скупий — щедрий
сердитий — веселий
жорстокий — милосердний
ненависть — любов
самотність — дружба
зле серце — любляче серце
8. Підсумок
Людина була створена Богом для добра і любові, для спілкування з Творцем. Вона повинна жити для Бога і для інших людей, а не для себе.