Я дуже люблю лебедів. Багатьох людей захоплює не лише їхня краса та грація. Існує багато віршів, оповідань, у яких оспівується лебедина вірність. Лебеді паруються на все життя, і якщо один птах помирає, то інший не шукає заміни, а іноді навіть повністю втрачає сенс життя. Ми захоплюємося вірністю цих птахів. На жаль, людство чимраз більше й більше заглиблюється в невірність, і, можливо, з часом лише у світі тварин і птахів ми зможемо спостерігати епізоди вірності, а у світі людей це стане надзвичайно рідкісним явищем.
Сьогодні розглянемо сьому Божу заповідь: «Не чини перелюбу!» (Вих. 20:14). В одному з перекладів вона звучить: «Не чужоложитимеш!», іншими словами — «збережи вірність!».
Буквальне значення сьомої заповіді
Історичний аспект
Ця заповідь була дана в Синайській пустелі ізраїльському народові, який щойно вийшов з єгипетського рабства. 430 років народ провів у Єгипті, у країні, де було поширене ідолопоклонство. Розпуста була обов’язковою частиною поклоніння неправдивим богам. Ізраїль увібрав у себе й це ідолопоклонство, і цю розпусту.
Загальновідома історія про єврейського юнака Йосипа, молодшого сина патріарха Якова, який служив у домі Потіфара, якщо сказати на сучасний лад, голови адміністрації президента Єгипту на той час. Дружині Потіфара сподобався цей молодий раб, і вона тривалий час домагалася його. А одного разу просто схопила його і сказала: «Лягай зі мною!». Йосип змушений був залишити в її руках свій верхній одяг і втекти, за що потім жорстоко поплатився, опинившись на багато років у в’язниці (Бут. 39:7–12). Тобто, перелюб був звичним гріхом людей високого суспільного рангу.
Перелюб був і гріхом простих людей. У Книзі Вихід, 32:6, читаємо: «І повставали вони завтра рано-вранці, і принесли цілопалення, і привели мирну жертву. І засів народ до їди та до пиття, і встали бавитися» (в іншому перекладі «забавлятися»).
Це вже не про Єгипет, це вже про Ізраїль, про той народ, який Господь вибрав для Себе й вивів із Єгипту. В цей час Мойсей перебував на горі й розмовляв з Богом, люди ж, не дочекавшись його повернення, зробили собі золоте теля й почали вклонятися йому, і в процесі цього поклоніння «забавлятися». Це не значить, що вони почали гратися в дитячі іграшки, це означало займатися сексуальною розпустою. І ви можете уявити, як дивився на все це Бог. Зовсім недавно цей народ обіцяв Богові, що виконає все, що Господь наказав…
Завітний аспект
Зрозуміло, що це не були ідеальні, високоморальні люди. Найменшу причину (тривалу відсутність Мойсея) вони використали для того, щоб знову пожити єгипетським життям. І ось із таким народом Бог укладає завіт.
Ми знаємо, що Бог є автором шлюбу, Бог є автором завіту й Бог є автором закону. А тому в цей момент, коли Господь давав цю заповідь, вона мала значення для всіх цих трьох аспектів: і для збереження шлюбу, і як умова для збереження завіту, і як виконання закону, який Господь постановив, щоб ізраїльтяни не були знищені в тій землі, яку вони мали посісти.
Шлюбний аспект
Що ж таке перелюб? — Це сексуальні стосунки поза шлюбом. Але варто розпочати з дошлюбних стосунків. Блуд — рідний брат перелюбу. Для більшості з тих, хто вступає в дошлюбні статеві стосунки, їхні партнери ніколи не стануть їхніми дружинами й чоловіками, а значить, це чужі майбутні чоловіки й дружини. Отже, це порушення Божої заповіді «Не чужоложитимеш!» .
По-друге, це порушення подружньої вірності з представником протилежної статі. І сьогодні це дуже розповсюджена практика. Це те, що пропагується майже в кожному кінофільмі, і вже ніхто цьому не дивується. Навпаки, рідкістю є фільми про вірність у шлюбі.
Крім того, це одностатеві стосунки. Гомосексуалізм і лесбійство — це гріх. Зараз такі люди намагаються довести, що це Бог їх такими створив, але то неправда. Достатньо лише згадати, що однією з головних причин знищення Содому й Гоморри був гріх гомосексуалізму.
Є ще одне жахливе збочення, коли люди спаровуються з тваринами. Це й зараз відбувається, особливо, у країнах Сходу, де будь-які прояви невірності з боку жінок суворо караються, а батьки стоять на сторожі цноти своїх незаміжніх дочок, тому молоді хлопці нерідко розпалюються й використовують для свого сексуального задоволення тварин.
Можливо, більш «інтелігентним» видом порушення цієї заповіді є емоційна подружня зрада, коли довіреною особою, найближчим другом стає не дружина чи чоловік, а інша людина (друг, подруга, діти, батьки), а то й річ чи заняття (футбол, телевізор, риболовля, автомобіль, робота, кар’єра).
Духовне значення сьомої заповіді
Коли Господь Ісус Христос говорив до народу, що слухав Його на горі, Він розкрив духовне значення цієї заповіді: «Ви чули, що сказано: «Не чини перелюбу». А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм. Коли праве око твоє спокушає тебе, — його вибери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєни все тіло твоє було вкинене. І як правиця твоя спокушає тебе, — відітни її й кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєни все тіло твоє було вкинене. Також сказано: «Хто дружину свою відпускає, нехай дасть їй листа розводового». А Я вам кажу, що кожен, хто пускає дружину свою, крім провини розпусти, той доводить її до перелюбу. І хто з відпущеною побереться, той чинить перелюб» (Мт. 5:27–32).
Якщо згадати контекст Нагірної проповіді, то бачимо, що Христос не звертався до поганського народу. З самого дитинства кожний єврей і єврейка знали цю заповідь, знали, що перелюб — це гріх, і кара за цей гріх — смерть. Початок цієї проповіді починається з блаженств, Христос говорить про щастя людей. Дуже часто люди шукають щастя саме в сімейних стосунках. І коли зраджують одне одного, то говорять: «Не знайшов щастя в сім’ї. А от вона… А от він… Ось там моє щастя».
Насправді центром і змістом щастя для кожної людини є Сам Бог. І щаслива сім’я — це реальність, це Божий задум для людини, але слід будувати її на правильній основі.
Рабини тлумачили сьому заповідь буквально, а Христос розкриває її глибинний зміст, зазначаючи, що перелюб починається в серці. Невипадково Він згадує око, через яке приходить спокуса. Безпосереднє порушення заповіді є кінцевою ланкою в ланцюжку, який бере свій початок із думки, що оселяється в серці.
На той час існували дві теологічні школи, які по-різному ставилися до розлучення: одні дозволяли відпускати дружин з будь-якої причини (якщо чоловікові щось не сподобалось), інші — лише з причини перелюбу. Ісус Христос підкреслює, що Бог не підтримує цього, що Мойсей не звелів, а дозволив розлучатися через жорстокість людських сердець, адже чоловіки готові були фізично знищувати своїх дружин, аби позбутися їх, якщо розлучатися не можна. Фактично, розлучення — це узаконена форма перелюбу, перелюб із документом. Заповіддю «Не чини перелюбу!» Бог захищає шлюб.
Практичне застосування сьомої заповіді
Виконання сьомої заповіді, як і всіх попередніх, починається з виконання першої заповіді — з налагодження й підтримання наших стосунків з Богом. Чи справді ми поклоняємося єдиному Богові? Чи справді Бог, Якому ми поклоняємося, є істинним Богом, нашим Творцем і нашим Царем? Чи справді Його слово є для нас незмінним авторитетом?
Наповнюйте ваш розум істиною. Без істини Божого Слова неможлива перемога над гріхом.
Покладайтеся на силу Святого Духа. Без сили Божої ми нездатні зрозуміти істину, пам’ятати істину й жити істиною.
Плекайте духовну єдність у шлюбі. Читайте Слово Боже й моліться разом, розмовляйте на духовні теми, служіть Богові разом.
Будуйте стосунки в шлюбі. Ми розуміємо, що будинок потрібно будувати, бізнес, кар’єру треба будувати. А шлюб? Ми не отримуємо його в завершеному стані. Весілля — це закладення першого каменя, а далі потрібно разом будувати.
Виділяйте час одне для одного. Проблема чоловіків у цьому плані — це робота, проблема жінок — це діти. Навіть якщо ви в шлюбі багато років, призначайте побачення одне одному, це важливий час, коли ви можете побути разом, лише чоловік і дружина, щоб оновити стосунки, помолитися, поговорити. Соціологи підрахували, що після 9 років подружнього життя сімейні пари спілкуються в середньому 6 хв. на добу. Для взаєморозуміння між подружжям дуже важливо, щоб чоловік чув свою дружину, а дружина чула свого чоловіка.
Думайте одне про одного. Пам’ятайте, що гріх перелюбу починається з серця, бо з серця походять злі думки. Думайте про вашу дружину, коли ви на роботі, коли ви в дорозі. Думайте про свого чоловіка, коли ви готуєте їсти чи коли проводите час із дітьми. Це формує в нас правильне ставлення одне до одного.
Дивіться одне на одного. Не на спокусливих дівчат на рекламних плакатах і не на героїв телесеріалів, а на своїх дружин і чоловіків. Не дозволяйте сатані спокушати вас, коли ви кудись не туди дивитеся. Коли око твоє спокушає тебе, коли ти зупинився поглядом на чужій дружині (чужому чоловікові), треба вжити негайних і радикальних заходів, а не чекати, коли з’являться недобрі думки й гріховні бажання.
Насолоджуйтеся одне одним. «…Радій через жінку твоїх юних літ, — вона ланя любовна та серна прекрасна, її перса напоять тебе кожночасно, — впивайся ж назавжди коханням її! І нащо, мій сину, ти маєш впиватись блудницею, і нащо ти будеш пригортати груди чужинки?» (Пр. 5:18). Утішатися одне одним у шлюбі — це законно, це благословенно, це приносить щастя й задоволення вам і радість Тому, Хто створив шлюб. Виявляйте ніжність, ласкавість одне до одного. Майте інтимні стосунки. Секс придумали не чоловіки. Інтимні стосунки створив Бог для щастя в шлюбі. Сатана ж украв це все й виставив на посміховисько. І тому, коли зараз люди чують слово «кохання», то це часто викликає в них «дурнуваті» посмішки. Але Бог створив ці стосунки, щоб ми були щасливими. «Нехай віддає чоловік своїй дружині потрібну любов, так же само й чоловікові дружина. Дружина не володіє над тілом своїм, але чоловік; так же само й чоловік не володіє над тілом своїм, але дружина. Не вхиляйтесь одне від одного, хіба що дочасно за згодою, щоб бути в пості та молитві, та й сходьтеся знову докупи, щоб вас сатана не спокушував вашим нестриманням» (1 Кор. 7:3–5).
Цінуйте одне одного як дар із неба. «Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни» (Як. 1:17). Ваша дружина — це дар з неба, ваш чоловік — це дар від Бога. Якщо він вам не подобається, то, можливо, ви на такого заслуговуєте, а можливо, він був кращим і щось із ним трапилося з плином часу? Можливо, і ви долучилися до того, щоб таке відбулося з вашою дружиною чи вашим чоловіком? Цінуйте, оберігайте, підтримуйте одне одного!
Понад 600 заповідей, згаданих у законі, Бог записав на скрижалях у «стислому форматі», вмістивши в десять основних. Згодом, коли Ісуса Христа запитали про найбільшу заповідь, Він узяв ще й ці десять «стиснув» і сказав: «Люби Бога всім серцем і люби ближнього. Оце вам весь Закон». Найближчою людиною для нас є наша дружина чи наш чоловік. Любімо їх, і таким чином виконаємо Божу заповідь і Божу волю.
Михайло Дубовик