Терпеливість
Софійка збиралася до школи. І, як зазвичай, поспішала, метушилася, нібито запізнюється. Але вона не запізнювалася, просто їй не подобалося сидіти без діла. Тому вона й бабусю перебила, яка розповідала щось своє: «Вибач, бабусю, але мені ніколи тебе слухати».
Нема у Софійки часу і для маленького братика: їй здається, він занадто повільно одягається. «Швидше, Миколко, я не можу чекати!» — гукає вона. «Зараз іду», — чути з іншої кімнати голос братика. «З тобою чи без тебе, але через дві хвилини мене в хаті не буде!» — знову кричить дівчинка.
З кухні виходить мама. «Софійко, чому ти така нетерпляча? — докоряє вона. — Миколці ж усього шість років». «Він мені вже страшенно набрид своїм длубанням, — відказала Софія. — Через нього я не можу побути зайву хвилину з друзями. І де б мені його загубити!»
Вона не помітила, що Миколка вже вийшов зі своєї кімнати і стоїть поряд. Почувши сестрині слова, він заплакав і кинувся назад до кімнати. Мама поспішила за ним. «Ось що ти наробила!» — кинула вона доньці. «А хай швидше ворушиться», — огризнулася та.
Запитання для роздумів та обговорення:
1. Як ускладнює життя сім’ї нетерплячість Софійки?
2. Як ви почуваєте себе, коли люди нетерплячі до вас?
3. Які причини спонукають людей виявляти нетерплячість?
Відповідь із позиції християнської етики: будьте терпеливими
Нудитися в чеканні — нікому не приносить задоволення. В такі хвилини тільки й думаєш, коли закінчиться оте чекання. Але інколи чекати доводиться, нічого не вдієш… Про людину, яка виявляє в таких випадках витримку і не псує настрій оточуючим, кажуть, що вона терпелива.
Але слово «терпеливість» означає не тільки це, а й здатність терпляче, не нарікаючи, переносити труднощі, страждання. Нетерпеливі люди зазвичай шукають найшвидшого і найлегшого виходу з важкої ситуації. Вони сердяться, коли щось не змінюється на краще відразу ж. Але в житті рідко так буває. Набагато частіше необхідна терпеливість, і виграють люди терпеливі, які готові зустріти випробування віч-на-віч і чекати без нарікань на його закінчення.
Дивовижний приклад терпеливості подав нам Ісус Христос. Він знав, що план Небесного Отця, Який послав Його на землю, передбачав Його мученицьку смерть на хресті — для спокути гріхів людства. Чим ближче був час страждань, тим довше і частіше Ісус молився. В Євангелії від Марка, 14:32–36, читаємо одну з таких молитов. У ній Ісус просить Бога не допустити мук, однак услід за цим Він промовляє чудові слова: «А проте не чого хочу Я, але чого Ти…» Цебто Він заявив про те, що хоче виконати не Свою волю, а волю Отця. Він готовий! Незалежно від того, що доведеться Йому витерпіти.
Та страждання і смерть не були для Ісуса кінцем. Витерпівши їх, Він воскрес із мертвих (див. Марка 16:1–7).
Християнство вчить нас бути слухняними Богові й терпляче чекати здійснення Його планів, за прикладом Ісуса Христа.
Поясніть значення слова «терпеливість», виходячи з прикладу, поданого нам Ісусом Христом?
Яким чином ви можете стати терпеливими у стосунках з людьми, котрих знаєте?
Миролюбство
Усі у школі вважають Миколу хуліганом, але ніхто не наважується сказати йому про це у вічі. Микола увесь час намагається зчинити бійку, в першу чергу чіпляючись до дітей молодшого віку. Йому здається, що з допомогою своїх кулаків він може розв’язати будь-яку проблему.
Вдома ж він тихий та сумирний. Справа в тому, що і батько, й мати Миколи часто випивають і ледве не кожного вечора сваряться і б’ються, так що хлопець визнає за краще не привертати їхньої уваги до себе.
Старший Миколчин брат Валер’ян визволився від домашніх проблем, пішовши в армію. І Миколка піде, коли підросте. А поки що він продовжує встрявати у сварки. Йому й на думку не спадає, що відчувати себе сильним, захищеним від різної небезпеки він може якось інакше.
Запитання для роздумів та обговорення:
1. Як ви думаєте, чому Миколка вороже налаштований до всіх?
2. Яка людина виросте з Миколи?
3. Коли Микола піде в армію, чи стане він добрим солдатом? Обґрунтуйте вашу відповідь.
Відповідь із позиції християнської етики: будьте миролюбними
Можливо, комусь Микола здається сильним. Але насправді він, звичайно, слабкий. Він не вміє дивитися на себе збоку, а коли б подивився і побачив себе таким, яким він є, — інших лякає, але й сам підвладний страху, безпорадний, — то постарався б змінити свою поведінку. Та він «рятується» від цих почуттів, виливаючи свою злість на інших. Подібне явище нерідко спостерігається в людському суспільстві. Ось тому християнство так багато говорить про мир. Але більшість людей, на жаль, не живе в мирі ні з Богом, ні з оточуючими, ні навіть з самими собою. Для того, щоб жити в мирі навіть у часи тяжких випробувань, нам необхідно довіряти комусь, хто здатний нам допомогти. Так, у ті дні, коли Ісус Христос жив на землі, для багатьох людей Він був джерелом миру.
В Євангелії від Марка, 5:1–19, є розповідь про чоловіка, яким володів нечистий дух. Він був настільки буйним, що ніхто не міг його приборкати. А Ісус вигнав з нього бісів, і чоловік цей став тихим та спокійним. Він пішов по містах і селах розповідати, що зробив для нього Ісус.
А пам’ятаєте, як Ісус Христос заспокоїв Своїх учнів, страшенно наляканих штормом? (Див. Мк. 4:35–41). Ісус володів силою втихомирити вітер і море й визволити від небезпеки людей, які Йому довірились, усвідомлюючи, що Він насправді має таку силу (однак вони щоразу були дуже вражені, коли бачили її в дії). Проте навіть найближчі Ісусові друзі, свідки багатьох Його чудес, довго не могли навчитися повністю довіряти Йому в тяжких обставинах. На жаль, страх у людській натурі переважає готовність до довіри, віри, з яких і випливає миролюбство.
Люди, які вірять в Ісуса Христа, і сьогодні мають мир у своїх серцях, бо вони знають: для Нього немає непосильного завдання чи занадто складної проблеми. Без переконання в тому, що існує Хтось сильніший за всі земні напасті, ми все життя перебуватимемо в полоні страху.
Дехто стверджує, що відчуття страху йому не знайоме. На вашу думку, це можливо? Якщо так, то чому?
У яких випадках ви найбільше потребуєте душевного спокою?
Наполегливість
У Іллі неприємність. На минулому тижні він виконав домашнє завдання з фізики лише наполовину: зіткнувся з важким для себе завданням і, подумавши кілька хвилин, відклав задачник зі словами: «Не уявляю, як із цим справитися. Здаюсь!»
Подібне з Іллею трапляється нерідко. Наприклад, вдома у нього більше книг, ніж у його однокласників, але всі вони прочитані лише наполовину. Те ж саме й зі спортом. Ілля починає займатися то одним видом, то іншим, але інтерес до гри чи участі у змаганнях втрачає при перших же труднощах. Усе більше він стає відомим як «хлопець, що готовий здатися».
Запитання для роздумів та обговорення:
1. Чому, на вашу думку, Ілля здається так легко?
2. Чи доводилося вам починати якусь справу і на півдорозі виявляти, що вона важча, ніж ви думали? Що ви робили в таких випадках?
3. Коли б ви були на місці батька чи матері Іллі, або його найближчого друга, яку пораду ви б йому дали?
Відповідь із позиції християнської етики: будьте наполегливими
Наполегливість виявляється у здатності продовжувати почату справу, незважаючи на перепони й труднощі. Деякі люди охоче розпочинають справу, але відступають при першій же перешкоді. Це ненадійні люди, оскільки ніколи не знаєш, чи доведуть вони до кінця те, що обіцяли зробити. Християнство навчає, що наполегливість як моральна якість має важливе значення, бо до неї закликав Ісус Христос і Сам проявляв її в Своєму житті.
Вибираючи Собі учнів, Ісус хотів, щоб вони залишалися Його послідовниками до кінця своїх днів. У Євангелії від Марка, 8:34, ми читаємо такі слова Христа: «Хто хоче йти за Мною… візьми хрест свій…» У ті часи хрест був знаряддям страти, так що, говорячи про хрест, Христос мав на увазі, що Його послідовники повинні бути готовими віддати життя за Нього і Його справу. У 35-му вірші Ісус підкреслює значення цих слів: тому, хто хоче придбати справжнє життя (у вічності), слід поступитися своїм земним щастям. Отож, Ісус закликав до наполегливості, тобто до того, щоб не залишати розпочатої справи, не відступати від неї навіть під загрозою смерті, але доводити її до кінця.
Як уже зазначалося, Ісус Сам був наполегливим. Багато часу Він витрачав на те, щоб зцілювати хворих людей, щоб навчати, наставляти. Знаючи, що кінцевою метою Його перебування на землі є спокутування гріхів людських ціною Його смерті на хресті, Він, заради досягнення цієї мети, витерпів приниження арешту, знущання, насмішки, фізичні муки. І, витерпівши все це, воскрес із мертвих, щоб наділити Своїх послідовників силою згори, яка була їм необхідна для розповсюдження Його благої звістки по всьому світу.
Коли ми зустрічаємо перешкоди на своєму шляху, то відступити, здатися так спокусливо і легко. У Своєму земному служінні Ісус Христос часто зустрічав прямий спротив. Але Він знав справу, яку Йому належало здійснити, і, незважаючи ні на що, Він довів її до кінця.
Так само й нам не слід відступати перед труднощами і падати духом, тим паче, коли прагнемо досягти важливої мети.
Які перешкоди зустрічалися вам на шляху до тієї чи іншої мети?
Подумайте, чи знаєте ви когось, хто на шляху до вибраної мети переборов нелегкі перешкоди? Чого ви можете навчитися на прикладі такої людини?
© 1993 by David C. Cook Foundation
Cook Communications Ministries,
4050 Lee Vance View,
Colorado Springs,
Colorado 80918 U.S.A.