Варто інколи відволіктися від метушні буднів з їхніми дріб’язковими проблемами та турботами і замислитися над тим, хто така людина і чого вона насправді потребує.
Усе, що пов’язане з людиною, – складне. Адже сама людина – складна і багатогранна істота. Однак всі її нескінченні потреби можна звести до двох основних: цілеспрямоване життя і безпека. Складовою безпеки можна вважати турботу про власне здоров’я і здоров’я оточуючих.
Здоров’я, як атрибут людини, завжди привертало до себе увагу. Це поняття дуже давнє і присутнє в багатьох культурах.
З давніх часів люди намагалися виокремити певні загальні характеристики (параметри) здоров’я. Найчастіше першим із таких параметрів називають здорове, гармонійно розвинене тіло. Але людина – не лише тіло. Бог створив не тільки дивовижний організм людини, ввіткавши в Своє творіння багато доказів Своєї мудрості, а ще вдихнув у людину душу, розумну й безсмертну. Бог чудовим чином поєднав у людині матеріальне начало з духовним, зробивши її «живою душею».
Тому, погоджуючись з визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, яка розглядає поняття здоров’я як стан повного фізичного, духовного та соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб та фізичних вад, ми будемо говорити про здоров’я людини, не розриваючи її фізичного та духовного начал.
Адже не секрет, що наші настрої і поведінка прямо пов’язані з нашим станом здоров’я. Хто з нас не знає, наскільки різні почуття та емоції впливають на наше життя або успіх справи. Наприклад, людина запальна, гнівлива, яка всіх критикує, отруює життя собі та іншим. Навпаки, людина добра, яка вміє співчувати і прощати, – цілющий бальзам для всіх оточуючих людей і для неї самої.
Факт впливу людського тіла на душу і душі на тіло давно доведений. Ті чи інші душевні настрої людини можуть викликати в організмі радикальні зміни. Раптовий гнів, наприклад, призупиняє процес травлення. Злість, заздрість, непрощення – викликають головний біль та гіпертонію. Трагічна новина може викликати найглибші душевні потрясіння аж до нервового розладу чи смерті. Наші очі, голос, поза, вираз обличчя змінюються, залежно від емоцій, в хороший або поганий бік. «І сказав Господь Каїнові: «Чого ти розгнівався, і чого похилилось обличчя твоє? Отож, коли ти добре робитимеш, то підіймеш обличчя своє…» (Буття 4:6-7). Хто може заперечувати такі факти?
Душевні настрої можуть також відбиватися на нашому здоров’ї. Вони здатні не лише викликати серйозні захворювання, а й звільняти нас від деяких хвороб. Сказано в Святому Письмі: «Серце радісне добре лікує, а пригнічений дух сушить кості» (Приповісті Соломона 17:22).
Сучасні лікарі, які мають справу з людьми, що перебувають у постійній депресії або в пригніченому настрої, намагаються лікувати їх сміхом. Але внутрішня «веселість серця» і зовнішній штучний сміх – не одне й те ж. «Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радості – смуток» (Приповісті Соломона 14:13).
Сучасний світ пропонує людям для лікування багато звабливих, але короткодіючих, або й просто марних проектів: страх і невпевненість побороти самонавіюванням; гнів чи образу «вилити» на якісь предмети або речі.
Що ж може стати противагою суспільству, яке молиться на технології і проповідує суцільне споживання? Як вийти з глухого кута?
Звичайно, право кожної людини робити свій вибір самостійно. Та справа в тім, що те, який шлях ми обираємо, залежить від того, що в середині нас спонукає прийняти те чи інше рішення. Добре, якщо для нас, християн, дороговказом є Боже Слово – Біблія.
«Для моєї ноги Твоє слово – світильник, то світло для стежки моєї» (Псалом 118:105).
Людина – це істота, яка думає, відчуває, має певні бажання і здатна свідомо приймати рішення. Особистість, за біблійною термінологією «живу душу», визначають три складові: когнітивна (розум), емоційна (почуття), волюнтативна (воля). Людина також має тіло, що пов’язує її з навколишнім світом, і в неї є дух, через який вона може спілкуватися з духовним світом і Богом.
Розум людини
Розум людини є стратегічним полем бою у всесвіті. Боротьба за владу над розумом – це боротьба за владу над самою людиною. Тому людям потрібно знати, під впливом яких джерел інформації відбувається наша розумова діяльність.
Світ. Органами чуттів ми сприймаємо інформацію, яка приходить зовні. Частково вона нейтральна: наприклад, запах квітів, колір машини, температура повітря тощо. Але Біблія виокремлює в понятті світ ще й наступне: «…ввесь світ лежить у злі» (1 Івана 5:19), «…дух…антихристів, про якого ви чули, що йде, а тепер уже він у світі» (1 Івана 4:3). З цього боку «світ» об’єднує усі людські справи, які є результатом бунту проти Бога.
Тіло. Поряд із задоволенням основних фізичних потреб наше тіло вимагає виконання своїх нескінченних бажань і прагнень, спрямованих на самовдоволення. Після гріхопадіння в тілі людини діє принцип гріха: «Тож знаходжу закона, коли хочу робити добро, – що зло лежить у мені. Бо маю задоволення в Законі Божому за внутрішнім чоловіком, та бачу інший закон у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і полонить мене законом гріховним, що знаходиться в членах моїх» (Римлян 7:21-23).
Диявол. Диявол має доступ до розуму людини. Він використовує це, аби спокусити її: «… як змій звів був Єву лукавством своїм, щоб так не попсувалися ваші думки…» (2 Коринтян 11:3).
Дух людини. Людський дух впливає на розум через совість та інтуїцію: «…як свідчить їм сумління та їхні думки, що то осуджують, то виправдують одна одну» (Римлян 2:15), «Сам Цей Дух свідчить разом із духом нашим, що ми діти Божі» (Римлян 8:16).
Голос Божий. Людина, незважаючи на весь свій гріх і бунт, перебуває в зоні досяжності Бога, і в цьому для неї єдина надія на порятунок: «…Дух правди, що походить від Отця, Він засвідчить про Мене» (Івана 15:26), «І Мій голос почують вони…» (Івана 10:16).
Завдання розуму полягає в прийнятті, сортуванні та передачі безконечного потоку вражень, повідомлень і комунікативних одиниць. Проте кількість і різноманітність інформації не є проблемою. На справжню проблему вказує нам Біблія: «Хіба ви не знаєте, що кому віддаєте себе за рабів на послух, то ви й раби того, кого слухаєтесь, – або гріха на смерть, або послуху на праведність?» (Римлян 6:16).
Послух обумовлений авторитетом, який ми визнаємо. Те, до чого ми прислухаємося, що вважаємо за істину, що готові виконувати, здобуває над нами владу.
Диявол використовує дану йому владу для того, щоб закрити розум людини для Бога. Засліплений розум не може прийняти істину: «…для невіруючих, яким бог цього віку засліпив розум, щоб для них не засяяло світло Євангелії…» (2 Коринтян 4:4). Та слава Богові за те, що Святий Дух здатний проникнути в затьмарений розум і спонукувати людину до каяття. До речі, перше значення грецького слова «метанойя», що означає покаяння, – це «зміна мислення». Коли людина розкаюється і свідомо присвячує себе Христу, вона переживає друге, духовне народження, або, як каже Слово Боже, народження згори силою Святого Духа. Її серце і розум освітлюється світлом Божої присутності. «Бо Бог, що звелів був світлу засяяти з темряви, у серцях наших засяяв, щоб просвітити нам знання слави Божої – в Особі Христовій» (2 Коринтян 4:6).
Це відбувається завдяки двом божественним актам: дії Духа Святого і Голгофському подвигу Ісуса Христа. «А ви не в тілі, але в дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його» (Римлян 8:9).
Упродовж 33 років Свого життя на землі Син Божий проходив через ті спокуси, через які проходимо і ми, але в Ньому не знайшлося нічого, що дало б дияволу якесь право чи владу над Ним. Однак ця свобода і ця перемога були обмежені в одній особі Ісуса. Та коли Він зійшов на хрест, Його індивідуальна людськість стала корпоративною, вона об’єднала всіх, хто повірить в Нього. Хрест Хрестів позбавив сили і влади всіх тих, хто панував над нашим розумом.
За матеріалами: Маршалл Т. Истинно свободны! – Санкт-Петербург, 1994. – С. 8-39.
автор Наталія Чорнобай – учитель «Основ здоров’я» та християнської етики Рівненської гуманітарної гімназії. Народилася в м. Рівне. Закінчила Рівненський педагогічний інститут, філологічний факультет, Національний університет «Острозька академія», факультет релігієзнавства, тренер програм «Рівний рівному» та «Школа проти СНІДу». Заміжня, має сина.