Шановні колеги!
Усі ми з вами розуміємо, що майбутнє залежить від тих маленьких людей, які сьогодні сидять за шкільною партою. Якими будуть завтра лікарі, вчителі, бізнесмени, керівники різних рівнів, якими будуть мами і тати, залежить від нас, учителів та вихователів.
Саме життя, стан нашої духовності (чи бездуховності?) примушує нас зробити певний крок – крок назустріч Тому, Хто стукає в наші серця. “Ось Я стою… та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду…” (Ісус Христос). Давайте допоможемо розкрити серця наших дітей добру, милосердю, чесності, справедливості, скромності та миру. Адже є Той, Хто нам у цій справі допоможе, підтримає, дасть сили, терпіння та благословить! Це Син Божий Ісус Христос, Великий Вчитель із далекого в часі і в просторі Назарета.
Такий авторитет, така пошана упродовж тривалого часу! А скільки учнів! Скільки в світі християн! І хто, як не школа, зможе збільшити їх число?
Отож, давайте разом, при допомозі школи, родини, церкви, держави, громадськості збудуємо фундамент майбутнього не на піску безвір’я, а на твердому камені християнської віри!
З ЧОГО РОЗПОЧАТИ?
Ісус Христос не чекав, що до Нього прийдуть. Він ішов Сам до Своїх учнів, слухачів. Так і нам потрібно взяти приклад з Богочоловіка Сина Божого: “Зодягнутися в броню віри і любові та в шолом надії спасіння” (Сол. 5:8), пам’ятаючи, що Він з нами «по всі дні аж до кінця віку” (Мт. 28:20).
Робота з батьками: на загальношкільних зборах пропагувати батькам християнську мораль, чесноти, цінності, спробувати знайти однодумців, співпрацівників, помічників для розповсюдження християнської моралі. Використовувати будь-яку можливість для міні-виступів на засіданні шкільної ради, опікунської ради, батьківського комітету тощо. До такої активності спочатку, можливо, віднесуться насторожено, а потім будуть найкращими помічниками та навіть співавторами уроків.
Робота з колегами-вчителями:
Важливо знайти однодумців, обов’язково є такі, що разом з вами відвідують церкву;
пропонувати спільну виховну роботу класоводам, класним керівникам, заступникам директора із виховної роботи та вчителям;
просити допомоги у вчителів географії, історії, мовників, літераторів, бібліотекаря чи навіть у техпрацівників школи.
Робота з учнями:
Можна розпочати з позакласної роботи: екскурсії, зустрічі, концерти, виставки, тижні християнської етики, конкурси, КВК, брейн-ринги. Але це все може відбуватися і паралельно до уроків та факультативів. Адже вищеназвані методи, засоби та прийоми християнського виховання можуть бути включені і в структуру уроків християнської етики.
Отже, учні, вчителі та батьки вже знають, що незабаром будуть введені, чи вже введені в навчально-виховний процес школи уроки або факультативи християнської етики. Ось тут, увага! Важливо донести до оточуючих
СУТЬ, МЕТУ, СТРУКТУРУ, ПРИЗНАЧЕННЯ, ОСОБЛИВОСТІ ПРЕДМЕТУ
Для всіх нас усі необхідні факти, відомості для цього зазначені у програмі нашого предмету, що її видала “Острозька Академія” у 2000 році: пояснювальна записка; особливості предмету; його структура; норми оцінювання; характеристика вчителя; рекомендована література.
Усе це також можна знайти у навчально-методичному посібнику “Християнська етика і педагогіка: статті та уроки” (Острог, 2001 р.).
Існує чимало посібників, підручників, які допоможуть вчителю християнської етики бути постійно на пульсі християнської педагогіки та вносити свою лепту в цю справу, не стільки людську, а Божу.
Ми, вчителі християнської етики, серед багатьох особливостей цього предмету повинні щоденно пам’ятати основні:
– ми даємо дітям знання про Ісуса Христа, вчення Якого містить у собі загальнолюдські вічні цінності; вчителі – це знаряддя в руках Бога; “Не забороняйте дітям приходити до Мене” (Мк. 10:14);
– наші уроки носять міжконфесійний характер, адже предмет дає загальнохристиянські моральні цінності; самим не засуджувати інші конфесії і навчити цього дітей. “Не судіть, щоб і вас не судили!” (Мт. 7:1);
– предмет наш базується на добрій волі слухачів та їхніх батьків; відповіді учнів звучать чи записуються за бажанням учнів та з їх ініціативи. “Ось Я стою… та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду…” (Об. 3:20).
– наша Україна має багатовікову виховну традицію, християнську патріотичну свідомість, національну свідомість, в основі якої лежить Бог і Україна. Ми – діти і Божі, і українські. Адже в цій ідеї закладена любов до Бога і любов до ближнього.
Отже, шановні колеги, давайте щиро, під час довірливої розмови запросимо дітей до співпраці, розкривши перед їхніми очима цілісну структуру уроків християнської етики. А відтак, вислухавши побажання дітей, їхні надії, подаймо їм знаки уваги і пошани, як маленьким людям, що прагнуть себе сформувати особистостями!
Наталія Лахман народилася 11 вересня 1965 р. в с. Звіздівка Костопільського р-ну.
Закінчила філологічний ф-т Рівненського педагогічного інституту.
З 1986 р. працює в Мізоцькому ліцеї Здолбунівського р-ну Рівненської обл., з 2005 р. – на посаді директора.
Одружена, разом з чоловіком виховує сина і доньку.
Останні десять років викладає християнську етику. Автор низки статей та декількох підручників з християнської етики.