1 вересня – День знань. Традиційно перше вересня – це всенародне і радісне свято.
Російська агресія внесла свої корективи у перебіг Дня знань, але не може йому перешкодити.
Навчання у вітчизняній школі буде! Перший урок буде! Як його провести? Про що вести мову? Адже від першого уроку значною мірою залежить тональність і налаштування на увесь рік.
Наш авторський колектив пропонує свою версію першого уроку для школярів та студентів.
Урок розроблено Павловою Оксаною Вікторівною, учителькою зарубіжної літератури і християнської етики, яка близько місяця була під обстрілами в Маріуполі і чудом з нього вирвалася.
Ознайомтеся із запропонованими матеріалами: конспектом уроку і презентацією.
Використайте наш творчий доробок.
ВИ можете провести урок повністю або взяти з нього окремі фрагменти та ідеї.
Не забудьте адаптувати урок до вікових та регіональних особливостей учнів і студентів.
З повагою
керівник творчого колективу
докт.пед.наук, професор НаУ «Острозька академія»
Жуковський В.М.
Ми – українці: честь і слава незламним!
Мета: поглибити знання учнів про кращі риси національного характеру як передумову його сили і незламності;формувати розуміння добра і зла та пробуджувати прагнення обирати добро як основу сили й наснаги;виховувати почуття гордості за рідну землю й державу та високу честь бути їх сином, дочкою; виховувати глибоку повагу до воїнів, які захищають рідну землю від російського агресора, до волонтерів, зарубіжних партнерів, що допомагають Україні в скрутний час;виховувати співчуття до стражденних;здійснювати реабілітацію емоційної сфери дітей, надавати їм правильні життєві орієнтири у складні часи випробувань війною.
Хід уроку
I. Оргмомент
II. Актуалізація опорних знань. Знайомство з темою, метою уроку
Слово вчителя
Дорогі діти, прийміть найщиріші привітання з початком нового навчального року! (Слайди1, 2) Сьогодні – День знань, улюблене всенародне свято. Традиційно літні канікули завершуються святом 1 вересня, коли учні та учениці повертаються до навчання, зустрічають шкільних друзів і вчителів, сідають за парти , вирушаючи в захопливу подорож Країної знань. Яке це щастя – вчитися!
Український народ завжди знав: там, де освіта – там і світло, розум, мудрість, улюблена справа, заможне життя, тому так поважав знання та навчання.
Нехай Господь у ці непрості часи випробування війною дає всім нам сили і натхнення, нові відкриття на шляху до знань.
Війна розкрила нам щось дуже важливе – розкрила нам самих себе. Ми зрозуміли, що ми сильні, можемо постояти за себе та успішно боротися проти сильнішого ворога.Тому не випадковотема першого уроку цьогоріч звучить так: «Ми – українці: честь і слава незламним!».(Слайд 3)
Сьогодні ми маємо знайти відповідь на головне проблемне запитання уроку:
Чому український народ є незламним?(Слайд 4)
Зійдімо символічними сходами до висот національного духу, щоб зрозуміти, які саме якості, риси характеру українців і українок роблять їх незламними.
Отже, у путь!
III. Робота над темою уроку
- Завдання
(Слайд 5) Ніколи раніше ми так уважно не стежили за календарем, як сьогодні. Подивіться на ці дати 2022 року та скажіть, які події з ними пов’язані:
24 лютого
24 квітня
24 серпня
2.Слово вчителя
24 серпня
(Слайд 6) Так, це День Незалежності України – найбільше державне свято, бо нарешті здійснилася довгоочікувана мрія українців – жити у власній державі.
24 серпня 1991 року Україна стала державою з усіма атрибутами (елементами) незалежності: територією, президентом, урядом, законами, військом, мовою, гімном, гербом, прапором тощо.
Нас визнали країни Європи і світу.
(Слайд 7) Наш волелюбний,патріотичний, порядний, працьовитий, хазяйновитий, гостинний, чесний, розсудливий, небайдужий, справедливий народ 31 рік будував свій рідний дім (Слайд 8): мирно жив, вчився, працював, розвивавекономіку, культуру, мову, традиції.
Було нелегко: вчилисяі робили все з самого початку.
Іноді приходилося захищати свої права на майданах, особливо у 2014 році, коли світ уперше зрозумів: український народ є незламним під час захисту своєї свободи.
Європа і світ далеко не все знали про українців.(Слайд 9) Знали дуже смачну національну кухню – борщ і вареники. (Слайд 10) Дівчата з різних країн обирали найкращу прикрасу – вишиванки. Але, на жаль, не всі вони чули про видатних українських діячів культури, мистецтва, науки та спорту – тих, щопрославили нашу країну навіки. (Слайд 11)
Чи можете ви когось упізнати на цьому колажі з мережі «Інтернет»?
- Пошукове завдання
Зараз ми розуміємо: наша держава – неймовірна за красою і потенціалом.
Багато цікавого про особливості українського характеруможуть розповісти наші державні символи.
Чи знаєте ви, що зображено на Гербі України? (Слайд 12)
Це символ СвятоїТрійці. (Слайд 13)УкраїнцісамеСвятуТрійцюобрали до свого Герба. В центрі композиції – Ісус Христос.
- Запитання
У кожної держави, як правило, один Гімн. А в України – два.
Що відомо вам про другий, Духовний Гімн України? (Слайд 14)
(унікальна річ – гімн-молитва, має дві назви: «Молитва за Україну» та «Боже великий, єдиний»)
Відеозапис Духовного Гімну України у виконанні дітей:
https://www.youtube.com/watch?v=mB4pJbD2SUQ
- Слово вчителя
Отже, ми уважно розглянули державні символи України – і тепер можемо виділити ще одну дуже важливу рису національного характеру. Спробуймо це зробити.
Так, це побожність – тобто прагнення завжди покладатися на Бога. (Слайд 15)
- Запитання
(Слайд 16)Увесь світ знає про особливі пісні України. Народна мудрість стверджує:«Якщо душа коротка – довгої пісні не складеш». Тому наступна риса українського характеру–… (співучість)(Слайд 17)
(Слайд 18)Назвіть найспівучіших українців, які в різні роки ставали переможцями Євробачення, де перемогти надзвичайно складно (Руслана, Джамала, «Калуш Orchestra»).
- Чому, на вашу думку, наші співаки та співачки перемагають на пісенних конкурсах? Чомутакі чарівні українські пісні – іноземці навіть вивчають українську заради них? (чарівні від щирості української душі)(Слайд 19)
- До вашої уваги – легендарна пісня «Ой у лузі червона калина» у виконанні німецької вокалістки Марлейн Маас чотирма мовами:
https://www.youtube.com/watch?v=iLm7SMljBYo
Які саме мови ви почули?
- Запитання
(Слайд 20)За 31 рік Незалежності багато українців стали всесвітньо відомими завдяки своїй фізичній силі, витривалості, бійцівському духу, умінню підкорювати вершини, прославляти Батьківщину своїми перемогами.
Упізнайте, хто є на цих сучасних світлинах.
Дійсно, це чемпіоні світу з боксу – Олександр Усик та брати Віталій і Володимир Клички. Які якості, на ваш погляд, допомогли цим видатним українцям бути непереможними? (Слайд 21)(сміливість, рішучість, наполегливість, впевненість, відчайдушність, терплячість, прагнення до досконалості, мужність, гідність).
- Запитання
(Слайд 22)– Наші співаки та співачки, спортсмени та спортсменки одними з перших сказали своє слово проти війни. А чи можна, на вашу думку, якості цих талановитих людей перенести на весь український народ?
Без сумніву, можна. (Слайд 23)Додамо до скарбниці національного духу ще одну рису українського народу – талановитість.
- Слово вчителя
Отже, ми назвали 23 риси національного характеру українців – і це ще далеко не всі. Наша мета – йти далі в пошуках висот українського духу, щоб знайти кожну його перлину.У наступній частині уроку на нас чекає знайомство ще з 8 якостями українського характеру – тоді їх буде рівно 31. Як ви думаєте, чому саме стільки? (за кількістю років Незалежності України)
(Слайд 24) Пригадаймо, які риси українського характеру ми вже визначили у своєму дослідженні:
волелюбність,патріотичність, порядність, працьовитість, хазяйновитість, гостинність, чесність, розсудливість, небайдужість, справедливість, побожність, співучість, щирість, сміливість, рішучість, наполегливість, впевненість, відчайдушність, терплячість, мужність, гідність, прагнення до досконалості, талановитість.
24 лютого
(Слайд 25) 24 лютого, рано-вранці, росія віроломно, без оголошення війни, вдерлася в домівку України (як колись гітлерівська Німеччина в Радянський Союз). Не приймаючи волелюбність українців та українок. Не відаючи, що краще зі злом до нас не приходити. Наче навмисной місяць для нападу обрала злодійка особливий. Щоб усе було лютим – і зима, і війна.
Порівнюючи військовий потенціал України і росії, західні країни були переконані, що Україна через 3-7 днів отримає поразку і буде поневолена росією. Світ тодіще не знав, що українці незламні. І все, що сталося далі, виявилося повною несподіванкою як для росії, так і для світу.
- Біблійна історія. Збагачуємо володіння українською
(Слайд 26) Коли розпочалася війна, багатьом згадалася біблійна історія про братів Каїна і Авеля. Адже росія упродовж багатьох років стверджувала, що український і російський народи – братні народи. Але хіба брат так чинить? Те, що коїть ворог-сусід, є найстрашнішим злочином людини та має назву «Каїнів гріх». До речі, це один з крилатих біблійних висловів, який увійшов в українську мову. Чи знайома вам біблійна історія про перше братовбивство? Поясніть, будь ласка, зміст фразеологізму.
Отже, порівняння України зі святим Авелем, а росії – зі злочинцем Каїном з його руйнівною заздрістю прийшло як одкровення – з Біблії. Бог під час війни через Своє Святе Слово підбадьорює українців.
10.Біблійна історія
(Слайд 27)–А тепер для продовження розмови про характерні риси українців погляньте на глобус. Скажіть, будь ласка, що ви на ньому бачите? Чи знаєте, у якій біблійній історії хтось дуже великий, сильний та жорстокий був упевнений, що переможе невеликого, неозброєного супротивника?
(Слайд 28)Так, це історія про біблійного пророка й царя Давида. Битва між юним Давидом і досвідченим, добре озброєним велетнем Ґоліятом, який насміхався 40 днів над ізраїлевим військом, а потім над хлопчиком, скінчилася неочікувано: юнак переміг пихатого, до зубів озброєного могутнього воїна, бо за Давидом була правда і Бог.(Слайд 29)
Ця історія нагадує, що зло ніколи не переможе!
- Життєва історія
(Слайд 30)Кожне місто та селище України наближають Перемогу.
Справжнім символом незламності наших захисників для всього світу стало місто-герой Маріуполь та його сталева «Азовсталь».
Послухайте реальну історію, яка трапилася з киянином Олегом у Маріуполі.(Слайд 31)
Це трапилося під час героїчної оборони Маріуполя. Українські воїни для виконання бойового завдання прийняли рішення зайняти квартиру в одній зі зруйнованих п’ятиповерхівок. Серед захисників знаходився Олег – головний герой історії. Він був глибоко віруючою людиною, у рідному Києві ходив до церкви. Його увагу відразу привернула пошматована книга, що лежала на підлозі. Це був Новий Завіт – старовинний, з темними від пережитих століть сторінками. Незважаючи на постійні обстріли, чоловік кинувся збирати вирвані та зім’яті аркуші. Ця Книга пройде з ним крізь усі подальші випробування, даючи сили і надію. Побратими чули, як Олег, читаючи Святе Слово, молився кожного дня. Хтось мовчав, а хтось посміювався, що серед них є віруючий.
Та коли його взвод без втрат здійснив перехід до «Азовсталі», дехто став приєднуватися до читання Нового Завіту. Далі–більше. Усі бачили: після молитов Олега Бог дає відповіді. Коли повернулися неушкодженими з дводенного завдання 12 воїнів, то здивовано розповіли, як сиділи під мостом, а ворожий снаряд, що впав за п’ять метрів, не розірвався. Виявилося, що саме в той час у заводських катакомбах Олег читав Євангеліє та молився до Бога за товаришів. Після цього випадку багато хто з хлопців почав звертатися до Божого Слова, для зручності– зі своїх телефонів, й просити Олега, щоб той навчив і їх молитися.
А потім був полон. З ним прийшла велика біда– після пережитого Олегові паралізувало лівий бік тіла. Засумували воїни, що так важко захворів їхній побратим. Та Олег не втрачав віри в Бога, продовжував молитися.
За тиждень відбувся обмін полоненими. До списків унесли тільки поранених і хворих. Саме Олег, серед небагатьох, потрапив до цього обміну! Так він повернувся додому зі своїм урятованим маріупольським Новим Завітом.
Зараз захисник України повністю здоровий.
- Що найбільше вразило вас у цій історії?
- Яку роль у життізахисників Маріуполя відіграв НовийЗавіт, знайдений воїном Олегом?
- Як ви гадаєте, чому Олег захворів саме в полоні?
- Чи траплялося з вами, вашою родиною щось подібне, пов’язане з допомогою Божою у цій війні?
- Слово вчителя
(Слайд 32)На захист Батьківщини піднялися й жінки. Дійсно – нескорені! На світлинах – жінки-лікарі, що зараз у полоні. Вони принесли найвеличнішу жертву – своєю неволею заплатили за нашу волю! Нехай люблячий Господь благословить найскорішим поверненням на рідну землю тих, хто зараз страждає в полоні!
- Робота в групах
(Слайд 33)Окрема сторінка в боротьбі за Перемогу – це діти-герої, діти-волонтери, що допомагають дорослим рятувати Україну.
(Слайд 34)Ознайомтеся з історіями дітей, чиє життя може бути прикладом жертовного, героїчного служіння Богові і Батьківщині. Які історії вас найбільш вразили? Які риси характеру юних героїв ви хотіли б мати?
Діти-герої
12 серпня 2022 року в Білій залі Маріїнського палацу вручили нагороди дітям, які допомагали нашій країні відбити повномасштабну агресію росії та наблизити святу Перемогу.
- 10-річний Максим Бровченко з Бердянська. Він і його сім’я опинилися в окупації після початку повномасштабного вторгнення Росії та змогли виїхатилише у квітні. Хлопчик-аутист пише картини, одну з яких продав за 10 тисяч гривень і всі гроші передав захисникам України.
- 14-річний Олександр Гуцал з Бучі разом із сім’єюперебував в окупації до 9 квітня. Сім’я хлопчика ховалась у підвалі, а він щодня пробирався повз російських загарбників, щоб знайти їжу для молодших дітей. У квітні Олександр Гуцал з рідними евакуювався до Вінницької області.
- 7-річна Ірина Васильєва з Рівного, батько та дядько якої загинули, захищаючи Україну. Дівчинка створює вінки. Вона зібрала понад 7 тисячєвро, на які вже придбано два тепловізори й дві машини для ЗСУ.
- 7-річний Єгор Шемет з Чернігівщини. Він разом з братом, двома сестрами та бабусею-опікункою живе в будинку, який частково пошкоджений. З дерев’яним автоматом у руках хлопчик охороняє зруйновану вулицю, де після окупації вціліли лише три будинки. Після звільнення села Єгор допомагає піротехнікам–повідомляє, де лишилися підозрілі предмети, схожі на вибухонебезпечні.
- 12-річний Гліб Бондаренко з Харкова закрив собою та врятував молодшого хлопчика під час обстрілу міста касетними бомбами. Він діставпоранення в плече, легеню та передсердя й зараз проходить лікування в Берліні.
- 15-річний Андрій Покраса із села КолонщинаБучанського району. Він з 24 лютого до 6 березня не залишав дім і разом з батьком щодня допомагав бійцям територіальної оборони: за допомогою дрона коригував вогонь по позиціях російських окупантів. Завдяки його зусиллям було знищено колону з 50 одиниць ворожої техніки, що рухалася на Київ. Підліток 1 червня повернувся в Україну з Польщі, де закінчував навчання, і зараз перебуває в Карпатах.
- 7-річний Давид Понуляк із Запоріжжя займається козацьким бойовим мистецтвом Спас. Його мати Олена Шевчук – журналістка, яка очолює громадську організацію «Запорізькі берегині». Давид плете маскувальні сітки й разом з матір’ю допомагає пораненим захисникам та підтримує їх у Запорізькому військовому шпиталі.
- 16-річний Данило Сергєєв, який до початку повномасштабної війни навчався в десятому класі маріупольської школи №47. Його мати Ганна Сергєєва — військовослужбовиця, а батько Вадим працював на заводі «Азовсталь». Підліток разом із сестрою та батьком залишався в місті після початку бойових дій, допомагав гасити пожежі від російських обстрілів, шукав їжу серед руїн будівель, допомагав літнім і хворим людям, які не могли самі дістатися підвалів, та ховав загиблих. Під російськими обстрілами майже щодня ходив до колодязя в Центральному районі Маріуполя, де йшли активні бої, та приносив воду людям у сховища. 10 квітня Данило Сергєєві з родиною через Запоріжжя виїхали до Івано-Франківська.
- 8-річний Юрій Напора зі Львова зібрав понад 70 тисяч гривень на потреби ЗСУ, співаючи разом з батьком на вулицях різних міст області.
Діти-волонтери
(Слайд 35)Опрацюйте наданий нижче матеріал, підготуйте розповіді про справжню християнську любов дітей до ближнього під час російсько-української війни. Розкажіть, чи допомагали ЗСУ ви, ваші рідні, друзі, знайомі.
- Петрик і Михайлик (6 і 8 років) народилися та проживають у далекому американському штаті Коннектикут, але завдяки батькам знають, що їхнє коріння з України (Поділля), і допомагають нашим захисникам не лише щирою молитвою за воїнів та за збереження цілісності України, а й власними коштами. Напередодні Великодня діти передали гроші на закупівлю квадрокоптера для батькового земляка.
- Десятирічна Дар’я з Одещини відрізала 58 сантиметрів свого волосся та продала його, аби передати гроші на допомогу ЗСУ.
- З початком повномасштабної війни діти всієї України разом з дорослими плетуть маскувальні сітки-кікімори.
- Дівчинка Фаїна (переселенка) разом з мамою випікає кекси та продає. Збирає кошти на автомобіль для ЗСУ.
- Десятирічна Валерія з Києва, граючи в шахи на вулиці, назбирала більше 20 тисяч гривень та передала Сергію Притулі на допомогу захисникам.
- Остап, 10 років, гроші, які йому дарували на день народження, Різдво та інші свята, витратив на портативний зарядний пристрій на сонячній батареї для захисників ЗСУ.
- Вихованці дитячих шкіл мистецтва влаштовують багатогодинні благодійні концерти з єдиною метою – допомогти ЗСУ.
- В усіх куточках України юні українці малюють, плетуть різноманітні вироби, організовують блокпости у своїх містах, містечках, селах, продають черешні, вишні, яблука, шукають різні способи, аби заробити грошей для ЗСУ.
- Крім збору коштів, діти малюють на патріотичні теми, виготовляють сувеніри та передають їх, відеовітання, малюнки, листівки військовим. У кожній «дорослій» передачі є краплинка любові від дітей.
Якщо в нас такі діти – ми незламні!
14.Життєва історія
Українці – незламні, бо їм допомагають навіть тварини!
(Слайд 36)Надзвичайно цікаву історію про пухнастого помічника розповів військовослужбовець Вадим: «От заступаю на чергування –кішка Маруся також відразу займає своє місце. Сидить, спостерігає, облизується або їсть. Це її основні завдання. Але як тільки побачу, що кішка тікає зі спостережного пункту, – через 2-3 хвилини чекай мінометного обстрілу. Помилки бути не може».
Кішку хлопцям на Приморському напрямку залишили морпіхі. Сказали, що не забирають з собою, тому що вона потрібніша на фронті. Не раз попереджала захисників про небезпеку, чим рятувала їм життя.
Прозвали Марусю «антимінометним радаром» і оберігають– як зіницю ока. Хто знає, скільки життів ще може врятувати цей пухнастий улюбленець?
(Слайд 37)У нас і тварини – незламні!
15.Складаймо асоціативний кущ
Кожен українець та українка, що протистоять російським загарбникам, зараз є Давидом, що б’є Ґоліята та ще має багато друзів, які допомагають давати відсіч ворогу. (Слайд 38)Тому особлива риса національного характеру – вміння дружити, об’єднуватися.(Слайд 39)
Справжнім чудом кожного дня війни є неймовірна згуртованість та єдність українців, незалежно від віку, статі, мови,релігії, політичних поглядів, походження та регіону проживання. Кожне село та місто, армія та цивільні (як виявилося, навіть тварини) – усі борються проти російського монстра, являють дива стійкості, жертовності, вірності та твердості духу. (Слайд 40)
Єдиним поривом стала підтримка армії – кожним та звідусіль. Ніхто не міг очікувати такого (!) духу, єдності та сили українців. Кожен з них – справжній герой, захисник України, цінностей свободи та майбутнього.
16.Слово вчителя
(Слайд 41)Під час війни підсилилася ще одна притаманна українському народу риса– почуттягумору, яке завжди робить народ незламним, непереможним. Гумор наш інколи гіркий, але такий, що надає людині моральних сил, аби не думала про погане.Українці не опускають рук й ще примудряються жартувати, щоб підтримати одне одного. (Слайди 42, 43)ЗдивувалаУкрпошта. На сторінці у Facebook з’явилосятаке фото з підписом:
«Наразі оформимо зворотну доставку, досвід уже є», – написала Укрпошта.Українцівідреагували: «Подобається мені наш народ, почуття гумору не згасає навіть у критичнийперіод!», «Укрпошту не перемогти!».
Гумор неймовірно допомагає нашим воїнам на фронті. Поясніть, що відображено на світлині:
- IV. Підсумок уроку
- Слово вчителя
24 квітня
(Слайд 43) 24 квітня серед лихоліття Україна зустріла Свято Свят – Пасху Христову.Саме в цей день закінчився другий місяць війни.(Слайд 44) І Бог подарував своєму улюбленому народові з його почуттям прекрасноговелику радість, велику втіху, велике Свято.Звідусіль лунали слова, кращих за які немає ні на небі, ні на землі: «Христос Воскрес! Воістину Воскрес!»:
Україна вчилася молитися. Кожен робив це, як міг. І Творець відкривав Себе великими дивами. Незламні українські воїни відбили Київ – серце України і Харків – місто університетів та студентів.(Слайд 45)З кожним днем зростає міць нашого духу йвін стає незламним, аджев ньому є непереборне прагнення до світла.
2.Систематизація вивченого
(Слайд 46)На сьогоднішньому уроці ми окреслили 31 рису національного характеру, що будують незламний український дух, український характер.
Пригадаймо ці риси та нанесімо їх на Духовний Щит Українства:
(Слайд 47)волелюбність, патріотичність, порядність, працьовитість, хазяйновитість, гостинність, чесність, розсудливість, небайдужість, справедливість, побожність, співучість, щирість, сміливість, рішучість, наполегливість, впевненість, відчайдушність, терплячість, мужність, гідність, прагнення до досконалості, талановитість, вміння дружити й об’єднуватися, стійкість, жертовність, вірність, твердість духу, почуття гумору, почуття прекрасного, прагнення до світла.
- Повчальна поезія
(Слайд 48)Прослухайте повчальну поезію Лани Денисової та обҐрунтуйте свої міркування про те, чому Україна обов’язково Воскресне.
Христос Воскрес –воскресне й Україна
Христос Воскрес –воскресне й Україна,
постане із занепаду й руїн.
Воскресне її мова солов’їна
і на весь світ лунатиме мов дзвін.
Замайорить блакитно–жовтий стяг,
як символ неба й хліба запашного ,
як свідок люду нашого звитяг,
нам не потрібно іншого– чужого.
Ми –українці–непокірні духом,
ми не дамо чужинцям панувать,
нам не страшні ні куля, ні розруха,
нашу жагу нічим не вгамувать.
Кров славних пращурів до бою закликає,
вона за волю лита не дарма.
В наших серцях такий вогонь палає,
якого в інших і в думках нема.
Ми –українці. Ми – не малороси,
ми нація, могутня, наче сталь.
Червону стрічку заплітаєм в коси,
і мова наша чиста, мов кришталь.
Ми той народ, який пісень співає
і в радості, і в горі, і в журбі,
і про своє минуле пам’ятає
і за майбутнє гине в боротьбі.
Ми той народ, якого не здолати,
завзятий дух нам клич дає:«Вперед!»
Благослови нас, Україна–мати,
ми хочемо побачити твій злет.
Ти встанеш із колін, заквітнеш рясно,
за тебе сотня молиться з небес.
Довіку твоя слава не погасне,
воскреснеш ти, як і Христос Воскрес!
4.Слово вчителя
(Слайд 49)Насправді мир – це питання духовності. З ким Правда – з тим Бог і Перемога, як в історії з Давидом та Ґоліятом:
https://www.youtube.com/watch?v=OiXgimGkbMI
Увесь світ переконався, що українці незламні.
Так що ж означає слово «незламний»– «незламналюдина», наприклад?
Незламна людина – це та, яку не можна побороти, скорити, зламати, бо вона є вірною своїм переконанням.
Чому українці незламні? А ось чому:
Українці незламні, бо дуже люблять свободу.
Українці незламні, бо захищають свою землю.
Українці незламні, бо вони хороші й досвідчені,мужні та витривалі воїни, швидко вчаться військовому мистецтву – володіти новітньою зброєю.
Українці незламні, тому що вміють швидко об’єднуватися перед загрозами й небезпеками та спільно захищатися.
Українці незламні, тому що швидко організовують волонтерський рух: жінки й чоловіки, дорослі та діти, старі й молоді, перебуваючи вдома й за кордоном, забезпечують військо всім необхідним.
Українці незламні, тому що швидко об’єднали навколо себе увесь світ і отримують допомогу.
Українці незламні, бо співають у радості й під час випробувань.
Українці незламні, бо не втрачають почуття гумору в найскрутніші дні.
Українціне зламні, тому що об’єдналися задля перемоги представники різних релігій і конфесій.
Українці незламні, бо християни(найбільша релігійна спільнота держави) почали активно молитися до Бога й просити Його про допомогу.
Нехай Бог захищає нашу рідну Україну та всіх її героїв і дає кожному незламність, невичерпну силу та мудрість!
Ось чому український народ незламний!
Боже великий, єдиний, нам Україну храни!
- V. Рефлексія
(Слайди 50, 51)Сьогодні на уроці …
– я дізнався/дізналась…
– зрозумів/зрозуміла, що …
– навчився/навчилась…і запам’ятав/запам’ятала…
Я прагну…
Тепер я можупояснитиіншим …
Я хочу запитати…
